Роман Петрович Трофимчук народився 6 жовтня 1977 року у місті Рівне. Навчався до 9-го класу у місцевій школі №23. Далі продовжив навчання у Рівненському професійному училищі №11.
Здобув вищу освіту у Рівненському державному гуманітарному університеті за спеціальністю «Психологія». Любив спорт, полювання та риболовлю. Мав розряд Кандидата у майстри спорту з боротьби.
Вже з юності мав поклик до війської служби. Після строкової служби Роман Петрович розпочав працювати в УМВС України в Рівненській області. Очолював керівні посади у Березнівському та Зарічненському райвідділах.
У 2015 році поїхав на Донеччину, щоб захищати свою країну. Був учасником антитерористичної операції.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Роман Трофимчук 24 лютого 2022 року долучився до організації «Група опору» і патрулював вулиці міста. 18 березня 2022 року добровільно приєднався до лав Національної гвардії, аби боронити рідну землю. Здебільшого ніс службу на Донецькому напрямку. .
Роман Петрович був людиною з великим серцем, яка готова допомогти усім, хто цього потребує. Він любив свою сім’ю, родину. По життю керувався своїми принципами. Чесність і справедливість завжди були на першому місці. Своїх дітей також цьому навчав і завжди повторював, що вони повинні жити так, щоб не було соромно.
На жаль, 46-річний штаб-сержант Роман Трофимчук загинув 29 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Довгих 10 місяців він вважався безвісти зниклим. .
У Героя залишилась дружина, діти, мама та сестри.
Поховали Романа Петровича на кладовищі «Тинне»
У Рівному попрощалися з загиблим на війні Героєм Романом Трофимчуком
“Піти на війну — це було його свідоме рішення і бажання. Рідні відмовляли, адже стан здоров’я не зовсім дозволяв туди їхати. Проте тато не міг не поїхати. Він казав, що не може бути вдома, в той час, коли на передовій гинуть молоді хлопці, які годяться йому в сини та його побратими, з якими він служив.Тато завжди повторював, що маленька віра робить велике чудо. Ми вірили до останнього, що він повернеться додому, як і обіцяв, але, на жаль, чуда не трапилося…», – розповіла донька Вікторія
” Десять місяців віри, надії, пошуків, молитов та очікувань на повернення захисника додому…Два дні тому Роман повернувся… але, на жаль, «на щиті»… З прапорами , на колінах та зі сльозами на очах його зустрічало усе місто.
Сьогодні родина, колеги, друзі, побратими та просто вдячні громадяни прийшли на центральну площу Рівного, аби віддати останню шану Герою та провести його у Небесне військо.
Майже двадцять років Роман Трофимчук самовіддано служив українському народові: спочатку у Нацгвардії, згодом – у системі ОВС, звідки звільнився у 2015 році.
На початку повномасштабного вторгнення він не зміг стояти осторонь та повернувся захищати країну. Мужній, надійний, сильний, сміливий. Роман проходив службу здебільшого у Донецькій області. Саме там, 29 травня 2024 року його бойове завдання стало останнім
Дружина Ірина, яка також майже 20 років служить у поліції, до останнього чекала коханого
Він більше не пригорне її до себе, не поцілує свою гордість – найкращих дітей 23-річну Вікторію та 11-річного Назарія, не провідає свою маму…
Він назавжди лишиться у їхніх серцях та вічно оберігатиме з неба”…
Колектив поліції Рівненщини висловлює щирі співчуття родині та дякує Герою за подвиг!
ВІДЕО https://www.facebook.com/share/v/1Bir9VUwWH
ВІДЕО https://www.instagram.com/reel/DIGobLQie-B/?utm_source=ig_web_copy_lin
6 квітня 2025 року, у п’яту неділю Великого посту, в Георгіївському подвор’ї м. Рівне звершили чин похорону загиблого воїна, захисника України та парафіянина обителі — Романа Петровича Трофимчука. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
Чин відспівування очолив старший священник монастиря протоієрей Андрій Мельничук у співслужінні кліриків обителі та духовенства міста. Заупокійне богослужіння супроводжував спів сестер монастирського хору.
Попрощатися з Романом прийшли численні парафіяни, побратими, друзі, рідні та колеги — ті, хто знав його як щиру, віддану і світлу людину.
Роман був глибоко віруючою людиною, уважним чоловіком, турботливим батьком, який передавав дітям любов до Бога і справедливість як життєву цінність. «Живіть так, щоб не було соромно» — часто повторював він своїм дітям. Завжди починав справи з благословення духівника.
Матушка ігуменя, сестри монастиря, духовенство та вся парафіяльна родина висловлюють щирі співчуття родині загиблого. У молитвах за його душу звучали й слова підтримки для скорботних сердець:
«Утиши, Господи, слезы материнския, и рану сердечную исцели…, стенания жены скорбящия о почившем не презри…, дому, сродникам, другом и сослужителем утешением буди, Христе Спасе…» Вічна пам’ять тобі, дорогий брате Романе. Нехай Господь упокоїть твою душу там, де немає скорботи, ані зітхання, але життя безконечне”, – написали співчуття сестри Георгіївського подвор‘я на своїй особистій сторінці у Фейсбук.
Список публікацій
Загинули на війні двоє бійців з Рівного // Рівне вечірнє
У Рівному попрощаються з двома захисниками, які загинули на Донецькому напрямку // Телеканал Рівне 1
З двома полеглими захисниками попрощались у Рівному // Сім днів
У ГЕОРГІЇВСЬКОМУ ПОДВОР‘Ї ПРОЩАЛИСЬ ІЗ ПАРАФІЯНИНОМ, ЗАГИБЛИМ ВОЇНОМ РОМАНОМ ТРОФИМЧУКОМ // УПЦ Рівненська Єпархія