Царук Анатолій Петрович,позивний “Марк” (10.08.1975 – 09.08.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Народився Анатолій в м.Сарни, тут виріс і проживав. З 1982 по 1992 роки навчався в Сарненській гімназії (нині ліцей №5). У дитинстві захоплювався грою на гітарі, любив читати книги, займатися спортом. Після закінчення школи пішов навчатися у Рокитнівський медичний коледж. Працював у Сарненській районній стоматологічній поліклініці – зубним техніком. У 2000 році одружився,у шлюбі народилося дві доньки – Мирослава та Дана. Був найкращим, люблячим і дбайливим батьком, чоловіком, сином і братом. Він дуже любив свою родину, робив усе, щоб їм було добре і затишно. Сильний і хоробрий, завжди йшов тільки вперед. Мріяв і планував. Завжди був готовий допомогти, вмів підтримати і дати слушну пораду, був людиною з великим серцем.

21 лютого 2019 року підписав трирічний контракт і проходив службу в 24 ОМБ ЗСУ. З 2019 по 2022 роки брав участь в АТО/ООС в Луганській і Донецькій областях. Після закінчення контракту повернувся до родини. А вже 24 лютого 2022 року знову став на захист України в бригаді НГУ «Азов», гранатометником. Мав позивний Марк.

За період служби був нагороджений відзнакою Командувача об’єднаних сил «Козацький Хрест» ІІІ ст., почесним нагрудним знаком командувача ЗСУ «За відданість у військовій справі» ІІІ ст., відзнакою командира ОТУ «Північ».

Загинув, старший солдат Анатолій Петрович Царук, 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва, Кремінського району, Луганської області. 10 серпня йому мало би виповнитися 48 років

У Героя залишилися мама, дружина, доньки, сестра, багато рідних та друзів, яких він дуже любив.

Похований на Алеї Героїв у м. Сарни.

Публікації про Царука А..

У Сарнах попрощалися з 47-річним «азовцем» Анатолієм Царуком

Провести Анатолія Царука в останню путь і віддати шану зібралися містяни на центральній площі Сарн

Уся громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким героя. Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів та земляків! – йдеться на сайті Сарненської міської ради

Це 77-й шановний член нашої громади, який загинув від початку повномасштабного вторгнення. Анатолій Петрович не шукав легких шляхів. 24-а окрема механізована бригада імені короля Данила і бригада спецпризначення «Азов» — це підрозділи, які, починаючи з 2014 року, покрили себе бойовою славою. У бригаді «Азов» кожного воїна можна сміливо назвати героєм. Це бригада, яка пліч–о-пліч з силами спеціальних операцій Збройних сил першою йде на штурм ворожих позицій і відкриває дорогу для решти збройних підрозділів, — зазначив Олександр Сварицевич, екскомандир військової частини А0153.

— Сьогодні ми ховаємо Героя. Анатолій був таким і в мирному житті, обравши одну з найгуманніших професій — професію медика. Допомагав людям. Ще до початку повномасштабного вторгнення друг Марк — таким був його позивний в «Азові» — вступив в ЗСУ. У бригаді «Азов» Анатолій служив у розрахунку станкового протитанкового гранатомета — це серйозна зброя. І він разом з артилеристами висунувся першим на бойові позиції на Луганщині. Зараз на ці позиції заступає наша бригада. Він був одним із перших, хто мав тримати ворога, щоб дати змогу іншим висунутися на свої позиції, висунутися «на нуль». Загинув під час артилерійського обстрілу, боронячи своїх побратимів. Анатолій прожив не дуже довге, але насичене життя. Він створив родину і мав великі плани. Тепер він серед небесного воїнства боронитиме України з небес. І я переконаний, що всі ми, кожен на своєму місці, у мирній або воїнській праці мусимо довести йому те, що його життя, це безсумнівно, і його загибель не була даремною. Ми мусимо вибороти перемогу, а після неї облаштувати нашу Україну, щоб вона стала найкращою державою, найкращою для нас перш за все, — звернувся до присутніх побратим полеглого воїна.