Сергій Петрович Волянюк народився 30 серпня 1986 року в Казахстані, але через деякий час разом з родиною переїхав до України, де оселився в селі Ільпибоки. Тут він провів своє дитинство і юність.
Сергій навчався у Рудківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів з 1996 по 2005 рік. Відзначався активною участю в шкільному житті, регулярно брав участь у змаганнях, був позитивним та енергійним хлопцем.
Після закінчення школи, восени 2005 року, Сергій був призваний на строкову службу. Його військова служба проходила в Києві, де він служив у Президентському полку. За час служби він зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець, здобувши повагу серед товаришів.
Після закінчення служби Сергій повернувся до рідного села, де на нього чекала майбутня дружина Ірина. Вони одружилися і побудували щасливу сім’ю. У них народилися дві чудові донечки Вероніка та Віталіна, які стали сенсом його життя. Родина була для Сергія на першому місці, і він завжди бажав забезпечити їй найкраще майбутнє. Для цього він працював як в Україні, так і за кордоном, здобуваючи досвід у будівельній сфері, аби створити гідні умови для своїх близьких.
Коли в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, Сергій не вагаючись вирішив стати на захист своєї батьківщини. Він добровільно приєднався до 57-го окремого батальйону 104 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, де служив молодшим сержантом і був командиром відділення управління мінометної батареї. У цій ролі він виявив справжню відданість та професіоналізм, здобувши не лише повагу побратимів, але й шану командування. Сергій був не тільки відданим військовим, але й другом, на якого можна було покластися у будь-якій ситуації. Його мужність та стійкість залишили глибокий слід у серцях тих, хто служив разом з ним.
Життя ВОЇНА обірвалося 15 січня 2025 року у місті Костянтинівка Донецької області. Це була важка втрата для родини, друзів, побратимів, громади і всієї країни.
Чин похорону Новопреставленого ЗАХИСНИКА було звершено 19 січня 2025 року у Свято-Параскевській церкві села Рудка священниками Демидівського благочиння ПЦУ, який очолив благочинний Демидівського благочиння ПЦУ протоієрей Євгеній Іваник.
Сергій Петрович Волянюк віддав своє життя за Україну, за мир та за майбутнє своїх дітей.
Публікації про Волянюка С.
Знову і знову Демидівщина отримує сумні звістки…
Знову сумна звістка сколихнула Демидівщину. На війні обірвалося життя захисника України – Сергія Петровича Волянюка, жителя села Рудка. Про це повідомили на фейсбук-сторінці селищної ради.
«Сергій з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Майже три роки він мужньо боронив рідну землю. Війна забирає найкращих…», – йдеться у дописі.
Низько схиляємо голову в глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Героя та висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Захисника. Нехай Бог допоможе Вам пережити страшну втрату. Вічна пам’ять Захиснику України!
Герої не вмирають!
Прощання з Захисником Волянюк Сергій
ВІДЕО: https://www.facebook.com/share/v/18i9iVP13N/
Вірш дружини Ірини Волянюк
Ти був... Тебе, більше немає...
Ти там, із Господом на небесах...
Душа болить... Біль серце крає...
І потопає у гірких сльозах...
Більше не прийдеш, знаю...лише зрідка, зʼявлятимешся ти - у моїх снах.
А я люблю, як і любила, чекаю, хоча знаю, ти тепер на небесах.
А час збігає, але душу... не лікує.
Біль в’ївся... вжився в мою плоть та кров.
Я божеволію без тебе, мучуся, сумую...
Поміж свічок живу, ікон і молитов.
Легшає трохи, як приходжу на могилу...
Все ще не вірю, що це ти у ній лежиш.
Постою, розкажу, як важко, мені, милий....
Раптом почуєш та до мене, янголом прилетиш...
Станеш за спиною і міцно-обіймеш, ніжно поцілуєш, як.... колись....
Тебе немає і не буде, не прийдеш, і сльози на могилу полились...
Прости коханий що турбую часто, за нас на небі
Господу молись, щоби свіча кохання, не згасала, тепер на нас із небес, дивись...
А я любитиму тебе як і любила. Тобою житиму, як і колись жила.
Бога молитиму як і молила...
Пробач що відпустити не змогла...
16 квітня 2025 року в Рудківській гімназії відбулося відкриття меморіальної дошки випускнику школи, воїну-добровольцю, молодшому сержанту Сергію Волянюку, який загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Він був справжнім патріотом, самовідданим та безстрашним воїном. Право відкрити меморіальну дошку, встановлену на будівлі закладу, було
надане дружні загиблого Героя Ірині та дочкам Вероніці й Віталіні.
Освятив пам’ятний знак настоятель храму Святої Великомучениці Параскеви Отець Андрій.
Із скорботними словами до присутніх звернувся голова Демидівської селищної ради Сергій Радченко.
Учасники заходу поклали квіти та низько схилили голови перед пам’яттю і подвигом славного сина України, вшанувавши полеглих героїв
хвилиною мовчання.
Список публікацій
Демидівщина втратила захисника України Сергія Волянюка // Район. Демидівка
Мешканці Дубенщини попрощалися із Сергієм Волянюком та Дмитром Драчуком // Дубенська районна державна адміністрація
На Донеччині загинув військовий із Дубенщини // Рівне 1
На війні обірвалося життя ще одного молодого Героя з Дубенщини // ТЕЗА