Бойчук Володимир Адамович народився 25 липня 1980 року в селі Городище Березнівського району Рівненської області. Навчався в Городищенській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Соснівського середнього професійно-технічного училища № 8, де здобув професію: муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.
Отримавши диплом з відзнакою про середньо – технічну освіту, проходив строкову військову службу в рядах Міністерства з надзвичайних ситуацій, пожежником. Після проходження служби деякий час працював на сірниковій фабриці у місті Березне. Був одружений, виховував двох дітей. Односельчани ставилися до нього з повагою, так як Володимир був хорошою людиною, ніколи не відмовляв у допомозі. Був вірним та надійним другом.
Володимир Бойчук з жовтня 2022 року захищав Україну в лавах Державної прикордонної служби. Загинув Володимир 19 липня 2023 року у районі населеного пункту Андріївка Донецької області. Дорога додому загиблого захисника була довгою… Лише 07 грудня 2023 року Березнівська громада у скорботі зустріла загиблого Героя.
Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Городище. Поховали Володимира на сільському кладовищі в урочищі Лізяно зі всіма військовими почестями.
Публікації про Бойчука В.
У селі Городище Березнівської громади попрощалися із загиблим захисником України Володимиром Бойчуком
07 грудня стало черговим скорботним днем для Березнівської громади, яка попрощалась із захисником України Володимиром Бойчуком.
Рідні, друзі, священнослужителі та односельчани прийшли до оселі Володимира щоб висловити безмежну вдячність захиснику, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас. Під звуки військового оркестру 6-го Волинського прикордонного загону, у супроводі почесної варти та колони прапороносців проводжали Героя від рідної домівки дорогою, встеленою квітами до місцевої церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де відбулася заупокійна служба.
Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.
У глибокій скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя-захисника
За матеріалами Березнівської міської ради
Поліг у донбаських степах
Поліг у донбаських степах
І знову загиблий… І сльози — рікою…
Вернувся додому герой “на щиті”.
У Царстві Небеснім Господь упокоїв
Тебе; наш звитяжцю, в хвилини оті…
Теплої липневої днини, коли на полях цвіли закривавлені маки і плакали в хмарах журавлі, згорьовані дружина і діти чекали повернення дорогої людини, доброго чоловіка, ніжного татуся. Та не судилося їм зустрітися в рідному домі, обійнятися, поспілкуватися, поділитися радощами і болями, бо в той час його душа вже білим ангелом летіла до Бога.
У районі населеного пункту Авдіївка Донецької області такого погожого дня ворожа куля обірвала молоде життя захисника БОЙЧУКА Володимира Адамовича, 1980 року народження, який боронив Україну від московських окупантів у лавах прикордонної служби. ДОВГОЮ була дорога повернення доблесного воїна. Кортеж з тілом загиблого прибув додому холодної зимової пори. Живим коридором зустрічали звитяжця земляки.
Військове поховання воїна відбувалося того ж дня , 7 грудня, коли він “на щиті” повернувся у рідне село, віддавши життя за свободу і незалежність України. Односельчани, родичі, знайомі з прощальними квітами сходилися до будинку, де проживав український воїн, щоб віддати йому останню шану і висловити щирі співчуття родині. Скорботою наповнювався двір, люди із сумом і сльозами на очах прощалися із захисником. У супроводі рідних і близьких, священників УПЦ, односельчан, прапороносців, духового оркестру шостого прикордонного Волинського загону, який прибув, щоб провести в останню дорогу побратима, кортеж із загиблим
попрямував до місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці, де відбулася заупокійна служба.
Різнобарв’ям квітів був встелений прощальний шлях звитяжця, живим коридором, сльозами болю і смутку, стоячи на колінах, проводжали його земляки. На сільському кладовищі в урочищі Лізяно знайшло вічний спокій зболене тіло воїна. Сумні мелодії військового оркестру розносили над просторим лугом прощальні мотиви, сповіщаючи про відхід мужнього сина України.
Добрий, світлий образ звитяжця назавжди залишиться у споминах друзів, бойових побратимів, усіх тих, хто знав його, любив і шанував. Щирі співчуття рідним. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті людській.
Марія Антонюк
Список публікацій
Антонюк М. Поліг у донбаських степах /М.Антонюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2023. – N 50 /14 груд./ – С. 3.
На Рівненщині «живим коридором» зустрінуть прикордонника, який загинув ще в липні // Рівне вечірнє
В Донецькій області загинув прикордонник з Березнівщини // 7Днів