Богуславський Олексій Ігорович (18.07.1980–16.06.2015)

Богуславський Олексій Ігорович народився 18 липня 1980 року в місті Пенза, що в Російській Федерації.

У лавах Збройних сил України розпочав службу в 1997 році. У 1997 році закінчив Київський Військовий Інститут управління та зв’язку. Перебував на різних посадах.
Старший офіцер адміністративного відділу управління ОК «Захід» ЗСУ хоча й народився у Росії, але все життя провів в Україні, і вважав саме її своєю рідною землею. Захищав Батьківщину проти російських окупантів у зоні АТО більше 100 днів.
Майор тривалий час виконував бойові завдання, та, будучи на сході, раптово захворів на тяжку форму пневмонії. Тривале лікування не допомогло. 16 червня 2015 року у військовому госпіталі Львова Герой помер.
У нього залишилося двоє діток і дружина.
Поховали героя 17 червня на Алеї Героїв міського кладовища «Нове».

Згідно рішення Рівненської міської ради від 17.09.2015 № 5756 Олексію Богуславському присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне»… Читати далі

Белоцький Тарас Миколайович (06.06.1979 -07.06.2017)

Белоцький Тарас Миколайович народився 06 червня 1979 року в місті Рівне. У 1994 році закінчив Рівненську ЗОШ №18. У 1998 році закінчив Рівненський державний автотранспортний технікум за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Повну вищу освіту отримав у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем`янчука у 2003 році за спеціальністю «Фінанси». З серпня 2003 року працював в Головному управлінні статистики у Рівненській області на посаді головного спеціаліста-економіста відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності.

З березня 2015 року по квітень 2016 року проходив військову службу в Збройних Силах України по частковій мобілізації. В період з 31.07.2015 по 28.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Учасник бойових дій.

З 11 жовтня 2016 року проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом. Тарас Белоцький загинув 7 червня  під час бойових дій біля Бахмутської траси та поблизу села Жолобок.

Похоронений у м. Рівне на алеї  Героїв.… Читати далі

Лебідь Анатолій Миколайович (27.08.1978 – 9.03.2015)

Анатолій Миколайович народився 27 серпня 1978 у місті Рівне. Військовослужбовець. Старший прапорщик 55-ї окремої бригади зв’язку, проходив військову службу у військовій частині А – 1671.

За повідомленням прес-центру оперативного командування «Північ», Анатолій загинув 19 березня 2015 у результаті необережного поводження зі зброєю під час виконання службових обов’язків у Сумській області. Cтаршому прапорщику було 36 років.

В нього залишилися дружина та двоє дітей.

25 березня 2015 року Анатолія поховали на Дубенщині  у селі Олибів.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р Лебідю Анатолію Миколайовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

 … Читати далі

Черніченко Олександр Анатолійович (19.04.1968 – 29.03.2015)

Черніченко Олександр Анатолійович
(19.04.1968 – 29.03.2015)

Олександр народився 19 квітня 1968 року в Підволочиську Хмельницької області в сім’ї військового. Згодом  родина переїхала до Одеси, де він навчався. Професійну освіту Олександр здобував у сільськогосподарському технікумі вже в Молдові. Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчив школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений в запас. Після цього працював у Волочиському КП «ЖЕК».

У 2014 році Олександр добровільно пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ї окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. Мобілізували чоловіка за призовом з Рівненського об’єднаного районного військкомату. З січня 2015 він перебував у зоні проведення антитерористичної операції. Капітан, заступник командира з озброєння 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Загинув отримавши смертельне поранення в результаті мінометного обстрілу бойовиками позицій сил АТО, які розташовані поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, в неділю, 29 березня.… Читати далі

Цісарук Юрій Миколайович (12.03.1974 -13.07.2015)

Цісарук Юрій Миколайович
(12.03.1974 -13.07.2015)

Юрій Миколайович народився 12 березня 1974 року в Ізяславі Хмельницької області. Закінчив Ізяславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.

Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав ще  в 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерій, управління оперативного командування «Захід». Останні роки офіцер служив на Рівненщині. В зоні АТО був начальником розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування “Захід”. За період з липня 2014 року по липень 2015 року брав участь у бойових діях. 12 липня 2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО Юрій разом зі ще одним військовослужбовцем, коли прикривали своїх побратимів, підірвалися на розтяжці поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Помер від отриманих поранень. У чоловіка залишилася дружина та неповнолітній 15 – річний син. Поховали Юрія Миколайовича в Ізяславі на Хмельниччині, звідки він був родом. Указом  Президента України від 12 липня 2015 року «за  особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Цісарука – начальника розвідки управління ракетних військ й артилерії оперативного командування «Захід» нагороджено Орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Медведєв Максим Анатолійович (10.12.1983–23.03.2015)

 ÐœÐµÐ´Ð²ÐµÐ´Ñ”в Максим АнатолійовичМедведєв Максим Анатолійович народився 10 грудня 1983 у місті Рівне.  Мав звання солдат, посада стрілець, десантник 95-ї окремої аеромобільної бригади м. Житомир. Служив за контрактом у 55-й бригаді зв’язку м. Рівне, в складі якої був у зоні АТО. Відслуживши за контрактом у 55-ій бригаді зв’язку в зоні АТО після короткого відпочинку повернувся на службу вже добровольцем у порядку часткової мобілізації та був направлений на перепідготовку до 95-ї бригади. Під час перепідготовки на військовому полігоні у Житомирській області, напередодні відправлення до зони АТО, в  Максима стався серцевий напад, що стало причиною смерті.

Максим  жив у Рівному та   дитинство провів у бабусі і дідуся в Мирогощі.

За бажанням Максима його поховали на кладовищі в селі Мирогоща Дубенського району, Рівненської області. У загиблого бійця залишилися дружина і син.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. Медведєву Максиму Анатолійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

Читати далі

Андріяшев Олександр Володимирович (позивний Палач) (25 серпня 1986 -19.08.2017)

Народився в 25 серпня 1986 році у місті Рівне.

Активний учасник Революції Гідності, на київському Євромайдані пробув 5 місяців.

З Майдану добровольцем пішов в батальйон «Айдар», кулеметник «афганської» роти. В армії до цього не служив, тож бойовий досвід здобував на війні. На фронт потрапив 12 серпня 2014. Учасник боїв в районі Луганського аеропорту, — Хрящувате, Новосвітлівка, де зазнав контузії.

Після року служби демобілізувався, займався волонтерством, постійно їздив на фронт. Керівник рівненської міської організації “Спілка учасників бойових дій та АТО «УВО». Працював, 2016 року закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю «Екологія»[1].

Трагічно загинув 19 серпня  2017 року під час відпочинку ветеранів «афганської» роти «Айдару» у гідропарку в Києві, — потонув, коли купався у Дніпрі.

Похований в Рівному на Алеї Героїв на кладовищі «Нове» («Молодіжне»)[2][3]. Лишилася мати (інвалід ІІ гр.)

та молодший брат.… Читати далі

Юхимчук Олександр Володимирович (30.01.1973 – 24.01.2015)

Юхимчук Олександр Володимирович (30.01.1973 – 24.01.2015)

Юхимчук Олександр Володимирович (30.01.1973 – 24.01.2015)

Юхимчук Олександр Володимирович народився в 1973 році в с.  Повчине Новоград-Волинського району Житомирської області,  останні 20 років проживав у Рівному. До призову працював водієм станції екстреної невідкладної допомоги у Рівному. У березні 2014 року його призвали до ЗСУ, з весни перебував в зоні АТО. Служив у 30-й окремій гвардійській механізованій бригаді, що має постійне місце дислокації у Новоград-Волинському.  Олександр стояв на блокпостах, ремонтував техніку. Скромний чолов’яга ні разу не випросив собі відпустки, щоб відвідати рідних, ні разу не був на ротації. Олександра не стало 24 січня 2015 року, лікарі  припускають, що боєць помер від гострої коронарної недостатності. В Олександра залишилися вдова та 18-річна донька. Поховали бійця  у рідному селі Повчино, що в Новоград-Волинському районі Житомирської області. Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. Юхимчуку Олександру Володимировичу  присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

 

 

 

Публікації про Юхимчука О. В.
Рівняни прощатимуться зі ще одним Героєм

24 січня в зоні АТО раптово помер водій рівненської «швидкої» Олександр Юхимчук, 1973 року народження.… Читати далі

Голубєв Сергій Володимирович (“Голуб”) (24.01.1979 – 11.03.2017)

Голубєв Сергій Володимирович (Позивний «Голуб») народився 24 січня 1979 р. в м. Рівне. На фронт пішов добровольцем улітку 2014 року. Був поранений, але після лікування повернувся на передову. Виконував обов’язки командира взводу 1-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” 53-ї ОМБр. Сергій був чудовим бійцем, спокійним, врівноваженим, одним із найкращих. Він підтримував і навчав своїх побратимів, на нього завжди можна було покластися. Надійний друг, люблячий батько і чоловік.

Військовий загинув 11 березня 2017 року  під час виконання службових обов’язків на території Донецької області.

Поминальна панахида, куди тіло героя віднесли на руках через центральну вулицю обласного центру відбулась у Свято-Воскресенському соборі

Поховали захисника України на Алеї Героїв кладовища Нове.

Вдома у Сергія залишилась дружина та двійко малих дітей

Відповідно до Указу Президента, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові сержанта Голубєва Сергія Володимировича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради  від 18.08.2017 р. Голубєву Сергію Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне»

 

Публікації про Голубєва С.
Читати далі

Васюк Олександр Павлович (29.08.1965-28.08.2016)

Васюк ООлександр Васюк  народився 29 серпня 1965 року.  В армію пішов добровольцем. Мобілізований у липні 2015 року. Після місячного навчання на Яворівському полігоні служив у 54-й окремій механізованій бригаді. Мав військове звання – старший солдат.

19 серпня2016 року в зоні АТО біля міста Бахмут Донецької області отримав поранення внаслідок обстрілу. Був госпіталізований до обласної лікарні міста Дніпро з опіками понад 70% тіла. Перебував у важкому стані, але в свідомості. Помер в опіковому центрі міста Дніпро напередодні свого 51-го дня народження 28 серпня. Залишились дружина та син – студент Володимир.

У Рівному відбулося прощання з героем у залі міського будинку культури та храмі Свято-Покровського собору.

Олександра Васюка поховали у мікрорайоні “Тинне” у Рівному. Так вирішила його родина.

 

Публікації про Васюка О.
У Рівному похоронили воїна АТО Олександра Васюка

Click to enlarge image IMG_2983.JPGClick to enlarge image IMG_2983.JPGClick to enlarge image IMG_2983.JPGClick to enlarge image IMG_2983.JPGClick to enlarge image IMG_2983.JPG31 серпня 2016 року у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівне похоронили воїна АТО Олександра Васюка. З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона чин похорону звершили клірики кафедрального храму.

Олександр Васюк пішов в армію добровольцем.… Читати далі