Гончарук Орест Рустамович народився 24 січня 2000 року у місті Дубно. Навчався у Дубенському ліцею №7, продовжив навчання у Вишнівецькому професійному ліцеї.
Після закінчення коледжу підписав контракт зі ЗСУ і став на захист рідної України. Згодом був мобілізований в зону бойових дій, отримав звання “молодший головний сержант механізованого батальйону”. Військову службу проходив у 93-ій окремій механізованій бригаді “Холодний Яр”.
Мужній воїн загинув 09 вересня 2023 року поблизу населеного пункту. . Кліщіївка Донецької області в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Поховали Героя 12 вересня 2023 року у місті Дубно на Алеї Слави на кладовищі по вулиці Семидубській.

Указом Президента України “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” Гончарука Ореста Рустамовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.(посметрно)

Гончаруку Оресту Рустамовичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

Публікації про Гончарука О.

Дубенчани віддала останню шану полеглому герою Оресту Гончаруку

12 вересня на майдані Незалежності у Дубні попрощалися з Орестом Гончаруком.… Читати далі

ВАСИЛЮК Максим Васильович народився 21 квітня 1999 року у місті Дубно Рівненської області. Впродовж 2006-2015 років навчався у Дубенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6. Після закінчення 9-го класу вступив до Дубенського вищого художнього професійно-технічного училища, де здобув фах «Різьбяр по дереву та бересту. Столяр будівельник». 
Свою військову службу розпочав у квітні 2019 року, спочатку як строковик, а згодом продовжив службу на контрактній основі. Служив стрільцем у складі 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, пізніше був переведений на посаду навідника. 
Він брав участь в антитерористичній операції, воював в гарячих точках Донецької та Харківської області, мав посвідчення учасника бойових дій та був нагороджений грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків. 

У 2023 році Максим одружився. Тож вдома на нього постійно чекала кохана дружина. Молодий чоловік дуже любив життя, був надзвичайно доброю і чуйною людиною, завжди намагався прийти на допомогу потребуючим, дуже любив тварин і навіть рятував котиків з позицій. 
29 січня 2024 року воїн був переведений до 47 окремої інженерної бригади на посаду водія-сапера. … Читати далі

Юрій Білик народився 6 серпня 1975 року. Навчався у Дубенській загальноосвітній школі №6 та Дубенському професійно-технічному училищі. До служби Юрій Білик працював на комунальному підприємстві “Дубноводоканал”.

Юрій Білик зник безвісти 16 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Кізомису на Херсонщині. Інформація про встановлення факту смерті надійшла 10 червня.

Впродовж кількох місяців військовослужбовець вважався зниклим безвісти і лише днями надійшло підтвердження про його загибель.

Завтра, 13 червня, о 10.00 годині на майдані Незалежності міста Дубна відбудеться прощання з полеглим воїном. Після прощальної церемонії чин похорону буде звершено у Свято-Георгіївському храмі м.Дубно (вул.Садова). Алеї Слави.

Юрій Білик був неодруженим, дітей не мав. У полеглого воїна залишилася мати.

Поховали Юрія Білика на Алеї слави, що на кладовищі по вулиці Семидубській. 13 червня у Дубні оголосили Днем жалоби.

… Читати далі

Олег Романюк народився 15 жовтня 1973 року в місті Дубно. Після закінчення школи №1 навчався в Рівненському сільськогосподарському технікумі, де здобув фах юриста. Впродовж життя Олег працював на різних роботах, був учасником Революції Гідності.

У перший день війни він добровільно звернувся до військкомату та мобілізувався до лав ТрО. Спочатку захисник чергував на блокпостах Дубна, Млинова, Сарн, а з листопада 2023 року захищав Батьківщину на Торецькому напрямку, в районі Часового Яру, де і загинув 16 жовтня 2024 року під час мінометного обстрілу противника. Після майже десяти місяців у статусі зниклого безвісти воїн повернувся на вічний спочинок до рідного міста.
Олег був люблячим сином, надійним братом і вірним другом. Будував плани на майбутнє, після завершення війни… Яким, на жаль, не судилося збутись…

Впродовж десяти місяців воїна вважали зниклим безвісти. З найрідніших у нього залишилася мама, брат, племінники.

Поминальну панахиду на майдані відслужили священники Дубенського благочиння Православної церкви України. Поховали військовослужбовця на Алеї слави у Дубні. Третє вересня у місті оголосили Днем жалоби.

… Читати далі

Народився Сергій 11 березня 1974 року в с.Межиріч, що на Острожчині. Після закінчення школи навчався у Мирогощанському аграрному коледжі на зоотехніка. Там зустрів своє кохання – Надію, яка теж разом з ним навчалася на одному відділенні.

Одружилися. У новоствореній сім’ї народилося троє діток. Сергій був працьовитим чоловіком, ніякої роботи не боявся. Трудився у колишньому місцевому КСП «Україна», на цегельному заводі у Дедеркалах, у РЕМі, у дорожній службі, працював у Тернополі у компанії «Viknar’off».

За розбудову Української Православної церкви у 2016 році патріарх Філарет нагородив Сергія Мазура орденом Святого Юрія Переможця, яким він дуже дорожив, вважав його своїм оберегом і брав на бойові позиції. Де зараз нагорода – невідомо.

Із перших днів служби Сергій проявляв відвагу, відмінно виконував бойові завдання на найважчих позиціях.

Згодом воював на Куп’янсько-Лиманському напрямку, поблизу Сватового. З кінця липня 2023 року бригада проводила там штурмові дії, у районах населених пунктів Кармазинівка, Райгородка, Надія, Сергіївка, Новоєгорівка, Нововодяне. Брав участь у звільненні села Благодатне при контрнаступі у 2023 році.

24 березня 2024 року, сильних і сміливих воїнів-єгерів перевели на найважчий у той час Авдіївський напрямок.… Читати далі

Демиденко Володимир Михайлович народився 28 лютого 1979 року у місті Дубно, навчався в  Дубенській ЗОШ №7. З вересня 1996 року був курсантом Львівського інституту внутрішніх справ. Впродовж 2002-2005 років навчався в Національній академії внутрішніх справ.

З 1999 року працював у Дубенському міськрайонному відділі УМВС України в Рівненській області. Розпочавши роботу у правоохоронних органах дільничним інспектором міліції, швидко став слідчим слідчого відділення, пізніше – старшим оперуповноваженим групи/ сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків, а згодом обійняв посаду виконуючого обов’язки заступника начальника Дубенського MB (обслуговування м. Дубно та Дубенського району) – начальником міліції громадської безпеки УМВС України в Рівненській області.

Відновлення миру на українській землі, територіальної цілісності, справедливості стали для нього життєвими пріоритетами. Наш Герой все життя вів боротьбу з корупцією, злочинністю та несправедливістю. Тому без зволікань та жалю до себе став до лав ЗСУ, аби захищати рідну землю від загарбників.

Військовослужбовець був оператором-радіотелефоністом відділення збору та обробки даних взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї БпАК дивізіону артилерійської розвідки.

Нагороджений відзнакою Президента України «ЗА ОБОРОНУ УКРАЇНИ».… Читати далі

Тростянчук Дмитро Володимирович народився 26 жовтня 1991 року в селі Бокійма, де і закінчив дев’ять класів Бокіймівської ЗОШ. З 2006 року навчався у Млинівському ветеринарному коледжі за спеціальністю «Бджільництво». У 2010 році вступив до Рівненського інституту слов’янознавства на спеціальність «Товарознавство в митній справі», здобув диплом спеціаліста. 

 У 2013 році Дмитро одружився та відтоді проживав із сім’єю у місті Дубно. Працював водієм у Дубенській центральній районній лікарні та Дубенському відділенні АТ «Ощадбанк».  Не зважаючи на те, що Дмитро ніколи не тримав зброї у руках, не проходив військової служби, 07 березня 2022 року він добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. З того часу міцно тримав оборону нашої країни в складі батальйону окремої бригади ТРО спочатку на посаді  помічника  гранатометника, потім – гранатометника гранатометного відділу.  Під час оборони Донецької області 23 лютого 2024 року отримав звання молодшого сержанта та став командиром окремого вогнеметного відділення роти вогневої підтримки. Сумлінно та відважно виконував поставлені командуванням завдання по обороні позицій в населених пунктах Північне, Курюлівка, Озарянівка, Дружба Торецького району Донецької області. … Читати далі

Бариш Олександр Вікторович (позивний «Логопед») народився 9 жовтня 1975 у місті Дубно. Навчався в Дубенській школі №7. Після закінчення школи пройшов строкову службу. Понад 15 років працював слюсарем-мотористом на Дубенському цукровому заводі. Любив свою справу, як кажуть рідні: «Любив крутити гайки».
У 2015 році був призваний по мобілізації для участі в АТО. Впродовж двох років воював в перших рядах 10-ої штурмової бригади в населених пунктах Мар’їнка, Красногорівка, Катеринівка, Авдіївка. За час служби був нагороджений нагрудним знаком «ОБОВ’ЯЗОК ВИКОНАНО З ЧЕСТЮ».
У перші дні повномасштабного вторгнення знову повернувся до лав Збройних Сил України, був санітаром, під час бойовий дій врятував не одне життя, про що свідчать вдячні слова побратимів. Брав участь у бойових діях в Сумській області та населеному пункті Бахмут на Донеччині.
Молодший сержант Бариш Олександр Вікторович, вірний військовій присязі, захищаючи нашу Батьківщину, її свободу і незалежність, виявивши стійкість та мужність під час мінометного обстрілу зі сторони збройних сил російської федерації, героїчно загинув 11 травня 2023 року в районі н.п. Оріхово-Василівка Донецької області.… Читати далі

Смалюк Сергій народився 11 серпня 1968 року в м. Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №2, після закінчення якої вступив до Дубенського медичного коледжу.
Проходив строкову службу на карело-фінському кордоні, виконував обов’язки фельдшера і був командиром зенітно-ракетної установки.
Після закінчення служби свою трудову діяльність розпочав в Дубенській районній лікарні, в якій пропрацював 25 років. Користувався великою повагою колег по роботі. Дуже любив свою родину та кохану дружину. Був надзвичайно доброю та щирою людиною. До останнього подиху був вірним Батьківщині, професії та світлому поклику серця – допомагати. 
Під час служби проявив неабияку мужність та героїзм, за що 10 липня 2023 року наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №1513 відзначений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».
Старший сержант, фельдшер медичного пункту 3-го механізованого батальйону Смалюк Сергій Сергійович загинув 21 липня 2023 року під час виконання бойового завдання з евакуації пораненого в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу бронетранспортера М113. 
Похований Герой у місті Дубні  на кладовищі по вул. Млинівській. У воїна залишились дружина, сестра та брат.… Читати далі

Триндусь Вадим Петрович народився 15 вересня 1992 року в місті Дубно  Навчався в Дубенському ліцеї №3.
У 2014 році одружився і став коханим чоловіком, а згодом – люблячим татусем для своїх синів. Вадим був позитивною і енергійною людиною. Завжди підтримував всіх словом і ділом.
24 лютого 2022 року без вагань Вадим записався у ТРО м.Дубно, де проходив навчання для захисту країни і сім?ї, а 28 березня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Прийшовши воєнну підготовку, 15 червня 2023 року вирушив на схід нашої країни. Під час служби проявив неабияку мужність та героїзм, був відданим солдатом і побратимом.
Життя хороброго воїна обірвалося 9 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області. В бою під обстрілами, захищаючи волю та незалежність України, солдат отримав поранення несумісні з життям. Похований Герой на кладовищі села Тараканів Дубенського району.

Вадим Триндусь нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Рішенням сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року Триндусю Вадиму Петровичу присвоєно звання “Почесний громадянин м.… Читати далі