Іван Добродій народився у Рівному, навчався у Квасилівській школі, а за тим здобував фах електрозварювальника. Проте навчання не завершив. Навчався заочно на юриста. Не завершивши навчання, поїхав за кордон заробляти гроші.
З початком АТО добровільно пішов у рівненський військкомат. Служив у десантних військах. Коли повернувся, працював в охороні, у СІЗО.
Коли почалася повномасштабне вторгнення росії Іван не залишився вдома, знову пішов у військкомат і був призваний захищати Батьківщину. Три місяці воїн перебував на передовій. 29 грудня пішов на позицію і більше зв’язку з ним не було.
36-річний сержант Іван Добродій загинув 30 грудня неподалік Макіївки на Луганщині…
Поховали Героя на кладовищі “Нове”.
Публікації про Добродія І.
Прощання із Іваном Добродієм відбулося 13 січня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.
Іван навчався у Квасилівській школі, а за тим вирішив здобувати фах електрозварювальника, проте навчання не завершив.
“До закінчення залишалося зовсім трохи, Іван вже пройшов практику. Але якось приходить і каже: “Мамо, не моє це”. І він покинув. Пішов навчатися на заочний на юриста. Але на третьому покинув навчання і поїхав за кордон заробляти гроші, бо інакше тоді не можна було…” – пригадує мама Героя Анастасія.
Іван був зареєстрований на Гощанщині, на батьківщині тата та його батьків. Але в час проведення антитерористичної операції, не зміг залишатися вдома.
“Він побачив, що багато його однолітків та однокласників призвали. То Іван не став чекати, пішов добровільно у рівненський військкомат. Служив у десантних військах. Коли повернувся, багато працював — здебільшого в охороні, у нашому СІЗО… Але потім дуже захворів тато, ми вимушені були продати квартиру і переїхати у село,” – продовжує мама.
Тут Іван став справжньою опорою для рідних — допомагав по господарстві, турбувався та доглядав батька до останніх днів. Вірний своєму слову, обіцянці Іван завжди виконував задумане. Добра людина із щирим серцем і світлою душею — так говорить про брата сестра Наталія.
“Коли почалася повномасштабна війна Іван знову не залишився вдома, знову пішов добровольцем у військкомат. Він так чекав відпустку… Три місяці був на передовій, вже потребував відпочинку. Але командир сказав, хлопці, почекайте, підете у відпустку після нового року… І він чекав. А 28 грудня зателефонував мені. Каже: “Мамо, вибачте, може щось не так зробив, може образив вас. Тут таке робиться, що не знаю чи ми з вами ще побачимося…” ..” – пригадує Анастасія.
36-річний сержант Іван Добродій загинув 30 грудня неподалік Макіївки на Луганщині…
“Він познайомився з дівчиною, казав, що хоче багато мені розповісти, коли приїде у відпустку… Такий був життєрадісний, веселий, весь в батька… Він так хотів жити…” – говорить мама.
“Наш Іван був неземною людиною, щирим патріотом України, добрим другом. Він пішов добровольцем, він не міг сидіти вдома, він знав — треба щось робити. Не так ми хотіли його зустріти. Ми хотіли весілля, але так сталося, ми мусимо тепер це пережити”, — сказала родичка загиблого Марина.