Богдан Олександрович Дудай народився 17 жовтня 1997 року в м. Луцьк.З дитинства жив із родиною в селі Товпижин Рівненської області.
У 1-4 класі Богдан навчався в селі Товпижин, потому у Хрінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Вищого професійного училища-25 смт.Демидівка, здобув освіту електрика.
У 2016-2019 роках проходив військову службу в Збройних Силах України. Служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Брав участь в АТО/ООС. У 2018-му був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу». Потім повернувся до цивільного життя. Працював за кордоном.
У 2016 році підписав перший контракт на 3 роки в 14 окрему механізовану бригаду, самохідний артилерійський дивізіон. Виконував бойові завдання на Донецькому і Луганському напрямках. Батькам приходили від частини листи-подяки за сина за його неухильне виконання бойових і службових обов’язків. Не раз із побратимами нищили ворога. По закінченню контракту повернувся до цивільного життя. Працював за кордоном.
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну не міг стояти осторонь і вернувся із-за кордону додому. Добровільно призвався в 14 окрему механізовану бригаду в підрозділ: група інженерного забезпечення, саперна рота, сапер. Понад рік виконував бойові завдання на різних територіях України, де поселився ворог.
Загинув 7 червня 2023 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в населеному пункті Масютівка Харківської області.
Поховали воїна у рідному селі. Мужній і сміливий, до останнього подиху вірний військовій присязі та своїй країні.
Дудая Богдана Олександровича нагороджено відзнакою «Князівський хрест Героя «Назавжди в строю» та Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Публікації про Дудая Б.
З болем і сумом повідомляємо про втрату в громаді: у війні з російським окупантом загинув наш земляк, житель с. Товпижин Дудай Богдан. Мужній і сміливий, до останнього подиху вірний військовій присязі та своїй країні.
Не вистачає слів, щоб передати смуток і біль, який торкнувся не лише родини, а й друзів, рідних, знайомих та усіх, хто знав мужнього і відважного патріота, воїна-захисника Богдана. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, бойовим побратимам. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами! Вічна слава і пам’ять нашому Захиснику незалежності та цілісності України! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! , – повідомляє Демидівська селищна рада
Всією сім’єю – до Перемоги
Німіє біль. Стихає битва… І Всесвіт шану віддає, Коли над юністю молитва Заупокійною стає. Несуть синів.. Над полем плачу Цвітуть до обрію вінки. І тільки тихо: «плине кача..» Крізь сльози, душі і вінки. ..
Є запитання, яке приречене залишатися риторичним: чому війна забирає найкращих? Обірвалося життя саме такого мужнього, відданого захисника України, патріота рідного краю, жителя села Товпижин Демидівської територіальної громади Дудая Богдана Олександровича. Старший солдат, сапер 14 – ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, інженерно-саперної групи інженерного забезпечення Богдан Дудай загинув 07 червня 2023 року поблизу Масютівки Куп’янського району Харківської області, під час виконання бойового завдання по захисту свободи і незалежності рідної Батьківщини. Йому було 25…
Що відчуває материнське серце і батькова душа, коли захищати Українську державу пішли троє рідних дітей? Навіть важко збагнути. Брати Богдан і Вадим та їх сестра Катерина вбачали за святий обов’язок послужити рідній Неньці-Україні. Всі троє – добровольці. Всі троє – воювали у зоні АТО/ООС та продовжили службу у Збройних силах України із початком повномасштабного вторгнення росії на українські землі. Одне слово, всією сім’єю – до Перемоги!
На жаль, вже ніколи не зайде у рідну батьківську домівку Дудаєвих їх син Богдан: не обійме маму – Ольгу Андріївну, тата – Олександра Марковича, не пригорне до грудей дружину, не візьме поради у брата Вадима, не втішить сестричку Катю. На жаль… Але маємо знати про цю родину всі. Пам’ятаймо про великий подвиг, солдатську вірність та велику самопожертву. Героя України, воїна Богдана Дудая! Доземний уклін батькам за сина!, – йдеться на сайті Дубенської районної ради
Дудая Богдана провели до Небесного війська…
Війна… Біль… Втрати… Сьогодні Героя Дудая Богдана провели до Небесного війська… Назавжди 25…Це вік, коли попереду ціле життя, в якому так потрібно було багато зробити для себе, для сім’ї, для родини… Але не судилося… У 25 відважний Воїн Богдан став Героєм. До останнього подиху мужньо виконав свій військовий обов’язок щодо захисту незалежності України та 7 червня перейшов із земного війська до небесного строю.
В сльозах і смутку скорботні рідні, близька та далека родина, друзі, однокласники, сусіди, односельчани, бойові побратими проводжали в останню дорогу Героя. Поховали військового із військовими почестями під синьо-жовтим стягом на місцевому кладовищі у селі Товпижин. Там і пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню памʼять про славного воїна Богдана.
Небесне військо поповнюється славними, мужніми, найкращими…
Плаче небо, плаче душа, плачуть рідні, земляки, друзі… Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної людини. Та нехай добрий, світлий спомин про мужнього Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Герої не вмирають, вони навічно вписують своє ім’я в історію боротьби українського народу. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас. Сумуємо та низько схиляємо голови в скорботі!
«Богдан був дуже добрим, щирим, усміхненим, безстрашним, сміливим – це показує його відважний вчинок. Він завжди намагався всім допомогти та був дуже добродушною людиною. І навіть того страшного дня не побоявся ворожого обстрілу і кинувся рятувати пораненого побратима. Ціною власного життя врятував. Бодя хотів жити у вільній країні. Мав дівчину, восени вони планували розписатися, але 7 червня ворог обірвав всі плани нашої рідної людини. Завжди думав про побратимів, ділився всім, переживав за всіх», – розповіла його рідна сестра Катерина.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Дудая Богдана нагороджено Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороду отримала мама Ольга Андріївна, брат Вадим та кохана дівчина Діана.
Жодні ордени чи нагороди не зможуть вгамувати біль втрати, проте ці державні нагороди повинні нагадувати нам про подвиги сучасних українських Героїв. Вічна пам’ять, честь і шана полеглим Героям, які ціною власного життя виборюють вільне майбутнє українського народу!
А пам'ятаєш, братику, - малі колись були, До сонця бігли, дням новим раділи Такими безтурботними, щасливими росли. Але хіба тоді ми розуміли? Як хочеться вернутися у ті чудові дні, Де мріяли, сміялися з тобою. Де падали по-справжньому хіба лише у сні, Й не знали, що буває стільки болю. Люблю тебе, мій братику! Любила... Ні! - Люблю!!!! Любитиму завжди-завжди, ти ж знаєш! Тепер для тебе спокою хоч в небі я молю. Чому мовчиш? Так тихо відлітаєш? Ніколи мені й слово ти погане не сказав. Маленьким водила завжди за ручку. Здавалося, усе на світі ти умів і знав. Чому ж життя неправильне й болюче? Чому таке безжалісне, коротке, розкажи? Чому красиві мрії не збулися? Чому так мало в світі цім ти, братику, пожив? Хоч ще разок до мене озовися! Скажи мені, ріднесенький, єдине хоч слівце!!! Нестерпно серце так у грудях коле! Та в небо ти злетів уже легеньким вітерцем. І більше не повернешся ніколи 😢. Спи спокійно, наш, Ангел 👼🇺🇦 Автор Катерина Дудай
14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого вшановує загиблих Героїв
Родини Героїв отримали відзнаки «Князівський хрест Героя «Назавжди в строю
За наказом командира військової частини двох наших мужніх земляків Василя ЮРЧУКА та Богдана ДУДАЯ, котрі віддали життя, захищаючи усіх нас та увесь український народ від російських окупантів, відзначено нагородами «Князівський хрест Героя «Назавжди в строю».
Родини загиблих Дудая Богдана Олександровича та Юрчука Василя Вікторовича Князівських воїнів Демидівської громади взяли участь у спільній поминальній молитві та вшануванні загиблих Героїв 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого із врученням відзнаки «Князівський хрест Героя «Назавжди в строю».
Під супровід військового оркестру відбулась щемлива до сліз церемонія вручення пам’ятних відзнак родинам тих, хто поліг, віддавши свої життя в боях за свободу та незалежність України.
Ми у великому боргу перед цими згорьованими українцями, чию скорботу не розвіяти навіть крізь роки.
Пам’ятаймо про велику ціну нашої свободи та не забуваймо подвиг наших Героїв!
Список публікацій
Молодий сапер із Демидівщини загинув під час ворожого обстрілу // Рівне 1
«На щиті» повернувся у Товпижин воїн Богдан Дудай // Район.in.ua
Рідним дев`ятьох загиблих Героїв з Дубенщини вручили ордени та медалі // Rivne Media