Громʼяк Олександр Михайлович народився 11 лютого 1977 року в м. Радивилові в сім’ї Громʼяка Михайла Михайловича та Громʼяк Олени Борисівни. З 1-го по 11-й клас навчався у Радивилівському ліцеї №1. Вчився добре, особливо любив історію та літературу. Службу в ЗСУ проходив у внутрішніх військах на Дніпропетровщині. Демобілізувався у званні сержанта. Після служби в армії працював у Радивилові на СТО майстром легкових автомобілів. Через кілька років переїхав працювати і жити до Києва. Там одружився, в шлюбі в нього народилася дочка Анастасія. Працював також на СТО по своїй спеціальності. Олександр був різносторонньою людиною. Любив літературу, писав вірші, добре малював, займався нумізматикою, збирав старовинні монети, а ще сконструював та затестував спортивний снаряд для катання мʼязів спини.
24 лютого 2022 року із початком повномасштабного вторгнення Олександр пішов добровольцем захищати Київ, служив в артилерійських військах старшим стрільцем механізованого відділення. Брав участь у боях на Донеччині, Миколаєві, Херсоні. Останній свій бій прийняв під містом Соледар Бахмутського району Донецької області. Загинув 9 січня 2023 року під час артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації. Це страшна і болюча втрата для сім’ї: доньки, матері, сестер. Усі, хто його знав, згадують Олександра, як дуже комунікабельного, веселого і життєрадісного чоловіка, справжнього патріота своєї Батьківщини.
Йому було 45 років.
Поховали Героя на лев’ятинському кладовищі.
Публікеації про Гром’яка О.
Спогади :
Зі слів однокласниці Куленич Валентини
“Пам‘ятаю Сашу Гром‘яка веселим, кмітливим, з відчуттям гумору. Умів дуже цікаво і кумедно розказувати різні історії. Був товариським, приймав участь в різних шкільних заходах: КВК, конкурсах, різних вечірках… Був розумним, мав хорошу пам‘ять і йому все легко давалося. Читав багато і на уроках був серед тих, хто цікаво переповідав прочитане. Пам‘ятаю Сашка хорошим і веселим хлопцем зі школи! Навіть пізніше, коли ми зустрілися випадково на вулиці, він не втратив свого веселого хлоп‘яцтва…»
Глибоко сумуємо з приводу трагічної звістки та приносимо щирі співчуття рідним і близьким полеглого Героя.
Гром’як Олександр Михайлович мужньо захищав рідну землю від окупантів та загинув при виконанні бойових завдань з національної безпеки і оборони України, стримуючи збройну ворожу агресію у м.Соледар Бахмутського району Донецької області. Громада у жалобі за нашим воїном, який з поля бою повертається додому ,,на щиті,,
Царство Небесне душі, вічна пам’ять і шана Герою-Захиснику України” – повідомляють на сторінці фейсбук Радивилівської громади
РАДИВИЛІВЧАНИН ОЛЕКСАНДР ГРОМ’ЯК ПОПОВНИВ НЕБЕСНЕ ВІЙСЬКО УКРАЇНСЬКИХ ЗАХИСНИКІВ…
Радивилівська громада провела сьогодні на вічний спочинок героїчно загиблого воїна Збройних сил України Гром’яка Олександра Михайловича.
Його життя обірвалось від поранень під час артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації.
Загинув стрілець механізованого відділення, сержант Олександр Гром’як 11 січня, за місяць до свого 46-річчя, при обороні міста Соледар.
На колінах, «живим коридором», обабіч дороги, якою рухалась жалобна процесія, з квітами, державною символікою та сльозами на очах, тіло загиблого воїна востаннє проводжали рідні, друзі, жителі громади, бойові побратими, духовенство, представники влади територіальної громади, працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Чин похорону відбувся у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в м.Радивилів, а поховали Героя з усіма військовими почестями, під залпи почесної варти та під виконання Державного Гімну – на лев’ятинському кладовищі.
Вічна шана і світла пам’ять нашому Героєві! Він був доброю, мужньою людиною, справжнім патріотом, який любив Україну та боровся за її світле і незалежне майбутнє.
Розділяємо скорботу рідних.
За матеріалами Радивилівської міської ради та Радивилівської міської громади.
Список публікацій
Обороняючи Соледар, загинув військовий з Радивилова // Туза: Інформаційне агенство
Обороняючи Соледар, загинув воїн з Рівненщини Олександр Гром’як // Еспресо.Захід