Юрій Майстренко народився на Хмельниччині у місті Ізяслав у сім’ї військовослужбовця. Після школи здобув фах токаря, а за тим — пішов на строкову службу в армію. Вже після неї вступив у Кам’янець-Подільське вище військове командне училище.
У 1987 році, по завершенню навчання, Юрія направили на службу у Сибір та Красноярський край. Повернутися додому в Україну вдалося лише у 1992 році.
Спершу служили на Сарненщині.А в 1996 році його призначили військовим комісаром у Корець. Іще через п’ять років він став військовим комісаром Гощанського ОРВК.
У 2004 році підполковник Юрій Майстренко звільнився в запас із лав Збройних сил. Відтоді почав шукати заняття для душі. Ним стали пасажирські перевезення.
З початком повномасштабного вторгнення Юрій Майстренко пішов до військкомату. 26 лютого він знову став частиною Збройних сил України. А разом із ним і двоє синів. Усі вони служили у 14 окремому стрілецькому батальйоні.
Був на Сумщині, у Бахмуті, на Київщині… Потім приїхав у невелику відпустку і далі знову: Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ…
14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу зі сторони противника поблизу села Мирне Донецької області 60-річний підполковник, заступник командира частини Юрій Майстренко героїчно загинув.
Публікації про Майстренко Ю.
“Ми одружилися, коли Юра вчився на 3 курсі. Відтоді постійно разом — Рубцовськ, Ялуторовськ, Норільськ — дуже хотіли додому. Нарешті вдалося повернутися лише коли Україна стала незалежною. Так ми опинилися на Рівненщині. Спершу служили на Сарненщині, Юра став заступником військового комісара Сарненського РВК. А в 1996 році його призначили військовим комісаром у Корець. Йому тоді було трохи за 30. Мені вже тоді говорили: “Ми його не боїмося, але дуже поважаємо”. Саме тому робота й складалася. Іще через п’ять років він став військовим комісаром Гощанського ОРВК. Він завжди дбав про своїх підлеглих, не проявляв жодної зверхності чи пихи — всі для нього були рівні,” – розповідає дружина Героя Людмила.
“Майже 17 років він провів за кермом. Пасажири дуже любили з ним їздити, бо ж дбав про їх безпеку і комфорт. Він ні з ким не конфліктував, був чесним, надзвичайно добрим до людей. Говорив завжди: “Я живу для тебе і для дітей”. Ми разом виростили двох синів Олександра та Владислава. І його підопічні і в раніше, і тепер всі для нього були як діти, а він для них справжнім батьком… Напевне тому навколо завжди було багато людей, а його називали “Солодким”… Потім взяв і такий позивний,” – продовжує дружина.
Ранок повномасштабного вторгнення розпочався для сім’ї з телефонного дзвінка. Юрій не вагаючись, відразу вирушив до військкомату. За тим зробив іще рейс — забрав людей з Києва, і знову — до військкомату. Вже 26 лютого він знову став частиною Збройних сил України. А разом із ним і двоє синів. Усі вони служили у 14 окремому стрілецькому батальйоні.
“Вони разом були на Сумщині, у Бахмуті, на Київщині… Потім приїхали на невелику відпустку і далі знову: Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ… Юра дуже переживав, адже йому виповнилося 60. Писав рапорт на Залужного, щоб йому дозволили далі служити. Говорив: “Так, мені 60, але я можу захищати! Хочу повернутися з Перемогою!” І йому дозволили служити далі. Юра був заступником командира. Міг віддати наказ і відійти, але він був зі своїми хлопцями до кінця…” – розповідає Людмила.
Рівняни попрощалися із загиблими на війні Героями.
Сьогодні усім містом вшанували двох наших Героїв – Олександра Максименка та Юрія Майстренка, які до останнього подиху боронили нашу землю…
Щирі, досвідчені захисники знали, що таке війна. Але не тікали від неї, а навпаки мужньо та віддано боронили нашу свободу. І ціна нашого миру, на жаль, дуже висока.
Дуже гірко усвідомлювати, що діти лишаються без батьків, дружини – без надійних чоловіків. А ми – без кращих наших співвітчизників! Обидва захисники – зразок справжнього козацького духу, приклад для наслідування й розповідей майбутніх поколінь.
Вічна слава вам, Герої! Співчуття рідним та близьким. Ми пам’ятатимемо.
За матеріалами “Рівненська міська рада“
Юрій та Олександр були професійними військовими і попри те, що були вже на пенсії, у лютому 2022 року добровольцями вступили до лав Збройних сил України у новостворений 14 окремий стрілецький батальйон.
“Це світлі люди: що Юра, що Сашко. Яку задачу їм не поставиш — вони її виконають, не треба було їх контролювати. Завжди були балагури веселі. Дуже важка втрата для нашої родини, адже батальйон для нас — родина, з першого дня ми себе так позиціонуємо. Юрію цього року виповнилося 60 років, його вже звільнили, то ми дійшли до генерала Залужного, щоб йому продовжили на один рік. Сашко — світла людина, завжди посміхався. Найкращі йдуть, це — цвіт нації”, — сказав командир 14 окремого стрілецького батальйону Валерій Бєліцький.
Трагічна новина прийшла на Рівненщину. У бою за Україну на Сході нашої країни героїчно загинув кадровий військовий ЗСУ, підполковник, заступник комбата з матеріального та технічного забезпечення 14 окремого стрілкового батальйону «Полісся» Майстренко Юрій Миколайович із міста Корець.
Його життя обірвалось 14 квітня. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив доцент кафедри цивільно-правових дисциплін МЕГУ Ігор Риженко. Джерело: https://censor.net/ua/n3412691
«Він був яскравим прикладом для наслідування перш за все своїм двом синам які разом з ним з перших днів на війні захищають нашу батьківщину від російської агресії а також для своїх підлеглих які називали його Батьком от і цього трагічного разу він був з ними поруч. Він був надійним другом, побратимом, колегою, справжнім фахівцем військової справи, батьком та люблячим чоловіком. Вічна пам’ять та шана герою, який віддав найцінніше – своє життя заради перемоги над рашистами та мирної незалежної України. Ми будемо пам’ятати та ніколи непростимо тим, хто до нас прийшов з війною та приніс горе в сім’ї українців. Спочивай з миром друже шановний Юрію земля тобі пухом дякуємо тобі за все, що ти зробив заради нашого добробуту», – йдеться у дописі.
Список публікацій
У Рівному попрощалися із бійцями Юрієм Майстренком та Олександром Максименком // Рівне суспільне
На Сході загинув підполковник з Рівненщини Юрій Майстренко // ОГО
У боях за Україну загинув підполковник з Рівненщини Юрій Майстренко // Цензор.net