Народився Юрій  29 квітня  1974 року в селі Нападівка Ланівецького району Тернопільської області. 1989 році закінчив 8 класів Борщівської загальноосвітньої школи Тернопільської області. З вересня 1989 року по червень 1992 року навчався в Борщівському середньому професійно-технічному, де здобув спеціальність муляр-монтажник залізобетонних конструкцій, електрозварювальник.
З червня 1992 року по квітень 1994 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. Після проходження строкової військової служби довгий час працював електрозварювальником на Тернопільщині та в місті Кривий Ріг..
Після одруження з 2004 року Юрій проживав на Березнівщині в селі Зірне. Юрій був надзвичайно доброю людиною, опорою в сім’ї. Він старанно працював та допомагав односельцям. В юності писав вірші. Мав гарний голос, дуже любив співати українські пісні.
з вересня 2022 року солдат механізованої роти Юрій Музичук захищав Батьківщину у лавах Збройних Сил України. 49-річний солдат військової служби Юрій Степанович Музичук загинув 10 листопада 2023 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Куп’янськ Харківської області.

У полеглого захисника залишилися мама Ярослава Миронівна, дружина Людмила Сергіївна, дочка Юлія, дев’ятирічний син Ілля, внук Сергій та внучка Дарина.

Публікації про Музичука Ю.
Кривава війна забрала ще одного сина України: загинув воїн з Тернопільщини, Музичук Юрій Степанович.
Сум і горе: воїн з Тернопільщини став на шлях святого подвигу в обличчі війни

Знову з болем у серці повідомляємо про втрату ще одного сина України – солдата Музичука Юрія Степановича. Він, як і багато інших воїнів, вирішив віддати своє життя захисту Батьківщини під час виконання важливого бойового завдання 10 листопада 2023 року.

Борець і Патріот

Юрій Музичук, 1974 року народження, житель села Зірне Рівненської області та уродженець Борщівського краю, був справжнім патріотом, вірним військовій присязі та любив Україну найбільше. Його доля обрала його на фронт, де він виявив себе не лише сміливим захисником, але й справжнім героєм.

Світла пам’ять героя

Загибель Юрія Музичука – невисловлений горе для його рідних та близьких. Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав своє життя захищаючи свою рідну землю. Його самопожертва та відданість ідеалам незалежності залишаться невмирущими в серцях тих, хто його знав та поважав.

Об’єднані в болі

Щиро співчуваємо рідним та близьким Юрія в цей важкий час. Біль втрати такого героїчного життя непоправний, і ми разом із вами переживаємо це тяжке горе. Нехай Господь прийме світлу душу Музичука Юрія і оселить там, де праведні спочивають.

Слава герою, який завжди залишатиметься в пам’яті нації.

Березнівська громада провела в останню путь Юрія Музичука

1 листопада тіло загиблого захисника зустріли на рідній землі. Жителі сіл Антонівка, Кам’янка, Кургани, Зірне та міста Березне вийшли віддати шану Герою.

Прощання з ним розпочалося у сімейному будинку в селі Зірне. Туди прийшли рідні, сусіди, друзі, близькі, представники місцевої влади та жителі громади, усі хто його знав, любив та поважав Юрія. Вони висловили щирі співчуття рідним захисника та квітами вшанували пам’ять.

Потім військовий автокортеж з тілом загиблого захисника рухався з села Зірне вулицями Зірненська, Андріївська, М.Буховича, Київська міста Березне до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де відбулася заупокійна служба.

Після служби Божої березнівчани змогли попрощатися з Героєм на майдані Незалежності, де відбувся траурний мітинг. Зворушливі прощальні слова лунали від очільника громади Руслана Пилипчука, настоятеля храму Різдва Пресвятої Борогородиці міста Березне отця Назарія. По завершенню загального прощання дорога військового кортежу з тілом Захисника пролягла міськими вулицями та через центр Зірного до місцевого сільського кладовища. Живими квітами був встелений останній земний шлях Героя.

Юрій був похований з всіма військовими почестями. Під виконання Державного Гімну України та салютний залп тіло Героя віддали землі. Рідним вручили Державний Прапор України.

У полеглого захисника залишилися мама Ярослава Миронівна, дружина Людмила Сергіївна, дочка Юлія, дев’ятирічний син Ілля, внук Сергій та внучка Дарина.


Жертовність в ім’я України


Ще одну дорогу людину, земляка, героя і справжнього патріота втратила родина, Березнівщина та Україна. 10 листопада ц. р. під час виконання бойового завдання в результаті ворожого обстрілу загинув старший механік-водій механізованого батальйону Юрій Степанович МУЗИЧУК із Зірного. Народився і виріс полеглий на Тернопільщині, а після одруження з 2004 року він проживав у цьому селі. Як розповідають його рідні, близькі, друзі та знайомі, Юрій був надзвичайно доброю людиною, опорою своєї сім’ї, сумлінно трудився, завжди прагнув допомагати односельчанам. А ще був від природи талановитим. У юності писав вірші,мав гарний голос і дуже любив співати українські пісні. Минулої неділі попрощатися з мужнім воїном до його оселі прийшли рідні, сусіди, друзі, представники місцевої влади, жителі громади. Словом, усі, хто його любив, шанував і знав. Вони поклали квіти пам’яті до труни загиблого і низько вклонилися йому у глибокому сумі та повазі. Потім автокортеж з тілом загиблого захисника Вітчизни вирушив у Березне. На вулицях міста його жителі зустрічали похоронну процесію, стоячи навколішки і низько схиливши голови у шані безмежній скорботі за полеглим земляком.
Заупокійна служба відбулася у храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ м. Березне. Її провели його настоятель, військовий капелан Назарій Момотюк спільно з іншими священниками. Лунали похоронні мотиви і щемливі піснеспіви у виконанні хористів, слова великої поваги і скорботи за полеглим героєм. У невимовному смутку стояли біля труни його дружина Людмила Сергіївна, рідні та близькі, односельчани та жителі міста. Опісля похоронної служби Божої на майдані Незалежності відбувся траурний мітинг за участю сотень зірненців та березнівчан. Щирі і до глибини душі зворушливі слова про славного звитяжця Юрія Музичука виголосили міський голова Березного Руслан Пилипчук та військовий капелан Назарій Момотюк, вони низько вклонилися полеглому патріотові та запевнили, що пам’ять про нього завжди житиме в серцях наших земляків і усієї України. Тут же відбувся заупокійний молебень. Присутні на майдані мали можливість попрощатися з воїном-земляком, щиро вклонитися його жертовності у боротьбі з російськими агресорами, які посягнули на свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Під зворушливу мелодію пісні «Плине кача…» військові побратими понесли труну з тілом Юрія Музичука до катафалка, який у складі похоронного кортежу рушив у Зірне. Там вся дорога до місцевого кладовища, де відбулося поховання героя, була встелена квітами пам’яті і скорботи. Обряд пройшов з усіма військовими почестями. Під виконання Державного Гімну України та салютний залп труну з тілом мужнього воїна опустили в могилу. Під час церемонії його поховання військові представники вручили рідним загиблого Державний Прапор України. Жителі нашої територіальної громади низько схиляють голови у невимовному смутку з приводу загибелі Юрія Степановича Музичука і висловлюють сердечні співчуття його мамі Ярославі Миронівні, дружині Людмилі Сергіївні, дочці Юлії, синові Іллі та внукам Сергію і Даринці.
Вічна пам’ять герою! Слава Україні!


Павло РАЧОК.

Список публікацій

Рачок П. Жертовність в ім’я України /П. Рачок // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2023. – N 46 /16 листоп./ – С. 1.

Кривава війна забрала ще одного сина України: загинув воїн з Тернопільщини, Музичук Юрій Степанович // Тернопільська єпархія Української Православної Церкви

У бою на Харківщині загинув воїн з Рівненщини // Рівне 1

Втрата героя: на війні загинув Юрій Музичук із Тернопільщини // Голос

Музичук Юрій Степанович (29.04.1974-10.11.2023)