Сапожніков Олексій Юрійович (Сапог)(29.03.1989–15.05.2015) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Сапожніков Олексій Юрійович, позивний «Сапог» народився 29 березня 1989 року в Здолбунів Рівненської області. Проживав у Здолбунові (мікрорайон залізничників). Навчався в здолбунівській ЗОШ № 5. У 2007 році закінчив Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».
До батальйону пішов добровольцем у листопаді 2014 року. Був снайпером в 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар».
8 травня 2015 року в селищі Новотошківка Попаснянського району Луганської області, на 29-му блокпості біля Бахмутки, отримав тяжке осколкове поранення. Відразу доставлений у м. Лисичанськ і прооперований, а пізніше переведений до шпиталю міста Харків. 15 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі. 16 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві, того ж дня бійця зустрічали у Здолбунові.
Був одружений, виховував двох дітей. У нього залишилися батьки та молодший брат.

Публікації про Сапожнікова О. Ю.

У Здолбунові на Рівненщині прощалися з полеглим добровольцем батальйону «АЙДАР» Олексієм Сапожніковим

У неділю, 17 травня 2015 р., Здолбунів попрощався з добровольцем батальйону «Айдар» Олексієм Сапожніковим. Проводжали в останню дорогу мужнього земляка рідні та близькі, бойові побратими, представники влади, друзі, небайдужі здолбунівчани.
Відспівували бійця у Свято-Успенському храмі. Чин похорону, з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, очолив благочинний Здолбунівського благочиння прот. Павло Джура.
Прикінці відправи із словом до присутніх звернувся клірик Свято-Успенського храму прот. Ігор Саковський, який зазначив, що не так давно ми згадували жертв війни і, що ще рік тому ніхто не міг уявити, що наше покоління мусить пройти через ще одну війну. Відбулась Революція Гідності, здавалось, що настав той час, коли український народ нарешті будуватиме українську Україну, про яку ми усі мріємо, і раптом війна. Ми всі маємо пам’ятати Олексія, як мужнього воїна, який поклав своє життя за волю і незалежність України в боротьбі із російським агресором.
Останні слова про загиблого сказали і його побратими, які теж не стримували сліз під час церемонії прощання. Олексій запам’ятається їм своєю відвагою, людиною з великим серцем та щирою посмішкою.
За покликом серця, розуміючи свою відповідальність перед народом, родиною, своїми земляками Олексій Сапожніков пішов боротись за волю та достойне життя кожного громадянина нашої держави. Це вибір чоловіка, воїна і патріота.
Вічна пам’ять Герою!

Шмуригін О.

Яким запам’ятали 26-річного Героя з Рівненщини Олексія Сапожнікова

Олексій заходив на свою сторінку Вконтакті 6 травня о 15:38.

У альбомах є фото родини та донечок і чимало фото з зони АТО.

Олексій з іншими бійцем тримають у руках дитячі малюнки

На усіх фото Олексій життєрадісний, мужній воїн, хороший чоловік і тато. А нині Він – Ангел, що дивиться на нас з небес.

Герої не вмирають!

Щоб пам’ятали про мужність бійця

Напередодні Дня захисника України на будівлі Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 урочисто відкрили меморіальну дошку Олексію Сапожнікову, бійцю батальйону «Айдар», який загинув на Сході України навесні цього року.
Під час зворушливого урочистого заходу присутні згадували воїна, який свого часу навчався у цій школі. А мама Олексія прочитала вірш, колись написаний нею для сина.