Шельчук Сергій Йосипович народився 14 липня 1975 року у селі Тишиця Березнівського району Рівненської області. Після закінчення 8 класу Тишицької ЗОШ навчався у Мирогощанському радгоспі-технікумі за спеціальністю рибальство. Після служби в армії у 90-х роках одружився. За спеціальністю не працював. До війни працював на сезонних роботах.
Відразу після вторгнення росіїї в Україну, 26 лютого Сергій був зарахований до ЗСУ. Декілька місяців перебував на бойовому злагодженні у Володимир-Волинську. Із липня місяця перебував на передовій. Працював оператором NLAW.
Захищаючи Україну, Сергій Шельчук загинув 24 липня 2022 року поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.
Воїна поховали в рідному селі Тишиця. У Сергія Шельчука залишилися батьки, дружина, діти
Публікації про Шельчука С.
Російські загарбники забрали життя ще одного Захисника з Рівненщини
У бою за Україну загинув 47-річний мешканець села Тишиця, що на Березнівщині, Сергій Шельчук.
Чоловіка вбили 24 липня під час бою поблизу населеного пункту Берестове Донецької області, повідомляє Березнівська міська рада.
Важко знайти слова втіхи та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував, – йдеться у повідомленні.
Березнівщина зустрічає загиблого Героя Сергія Шельчука
Церемонія військового поховання захисника України відбудеться 2 серпня. Прощання з покійним
розпочнеться о 15.00 год. у будинку за адресою: вулиця Підлісся, 2, с.Тишиця.
Заупокійна служба за загиблим захисником відбудеться у Свято-Георгіївській церкві села Тишиця. Поховання проходитиме на місцевому сільському кладовищі.
Прислухайся до наших благань, Господи
Ранок наливався свіжістю і сонячним лагідним літеплом, мов спасівське яблуко соком. Дерева завмерли, хоч би листочок зворухнувся від найменшого подиху вітрецю . Однак , він, видно, не поспішав прокидатися, додрімуючи у цій благословенній тиші. Тому таким несподіваним був шум
крил майже над головою – незвично низько пролетів лелека. Це не порушило спокою у природі, але у душі щось замлоїло, затремтіло. Я ще не знала тоді, що буквально через кілька годин Березнівщина знову зустрічатиме скорботний кортеж, який доставить, на цей раз у Тишицю,
тіло загиблого в боях з новітніми ординцями воїна, захисника, звитяжця ШЕЛЬЧУКА Сергія.
Просто дивилася у високу, неймовірно чисту, помережену білосніжними прозорими хмарками блакить, і душу заполонювало гірке, болісне усвідомлення того, що десь там, на багатостраждальному сході і півдні небо зовсім не таке, а чорне від вибухів і диму, дихає не тишею, а захлинається жорстокими громами рашистського розбою. Під ракетними ударами
перетворюються на руїни будинки, вулиці, цілі міста і села, горять хлібні поля. Це вже навіть не війна, а заплановане великодержавним імперським безумом москви цілеспрямоване нищення молодої незалежної країни, яка ще не встигла наростити для свого захисту належної військової потуги, але не хоче знову йти під москву покоритися засиллю “русскава міра”. Спротив українців подивує світ. Що ж, ми народ, в гарячих жилах якого, за словами поета, “козацька кров пульсує і гуде” У лавах захисників Батьківщини чимало наших земляків.
Сергій Шельчук з Тишиці вже 26 липня був у роті охорони ЗСУ. Йому було кого і що захищати. Вдома залишилися батьки, брат, сестри, дружина, двоє уже дорослих дітей. Сергія любили і шанували не тільки у родині, а й у селі. В нього було друзів , з якими він їздив на заробітки, дбаючи про благополуччя сімї. Сергій дуже пишався дочками. Тетяна і Юлія здобули вищу освіту, працюють у Києві. Звістка про загибель батька приголомшила їх.
Під час похорону вони не відходили від його домовини, обнявшись, підтримували одна одну, припадали до батькового портрета, що лежав в обрамленні троянд на віку труни. З фотографії на рідних, односельчан дивився гарний чоловік у військовій формі, з осяяним щирою усмішкою обличчям, від якого неможливо було відвести погляд.
Прощання з Сергієм Шельчуком відбулося у вівторок 2 серпня. Людське море хвилювалося на подвірї збудованої ним власноруч оселі, в якій господар ще не нажився, якою не натішився. Він мріяв на просторому обійсті відгуляти весілля улюблених дочок, з нетерпінням чекав, коли вони почнуть обдаровувати його внуками. Не судилося. На перешкоді життєвим планам і мріям стали
загарбницькі злочини загребущої московської орди.
Віддати шану звитяжцю – земляку прийшли представники владних структур громади, сотні односельчан, мешканців Богушів, Орлівки, Городища, бойові побратими, друзі. Остання путь Героя від рідної оселі до храму і кладовища була всипана квітами, букети яких, здавалося, заполонили весь простір, а на узбіччях живими вінками стояли навколішках люди і зі слізьми на очах посилали йому останнє "прощай". Відспівували воїна настоятель місцевого
храму отець Віталій Галайчук з хористами та духовенство сусідніх парафій УПЦ. Краяли душі присутніх зворушливі мелодії духового оркестру, який супроводжував похоронну процесію до кладовища. Пролунав військовий салют і домовину з тілом Героя побратими опустили в могилу, над якою виросла гора живих квітів.
А над людьми, які печальними ріками розтікалися по сільських вулицях, сяяло безхмарною блакиттю небо. Господи прислухайся ж до наших благань, зміцни нашу волю і силу, пошли нам перемогу, припини кровопролиття, щоб сонячна мирна голубінь цвіла над нашою землею, Україною, усією планетою вічно.
Надія ЯРМОЛЮК.
Список публікацій
Ярмолюк Н. Прислухайся до наших благань, Господи / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник :
Березнівська районна газета. – 2022. – N 32/11 серп./. – С. 2.
Про прощання із загиблим в російсько-українській війні Сергієм Шельчуком в селі Тишиця Рівненського району.
Поблизу Берестового на Донеччині поліг ще один військовослужбовець з Рівненщини // Rivne Media
Російські загарбники забрали життя ще одного Захисника з Рівненщини // Радіо Трек: новини
Березнівщина зустрічає загиблого Героя Сергія Шельчука //ЧаРівне