Народився Дмитро у місті Сарни.З 2000 по 2010 роки навчався у НВК «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка. Ще маленьким Дмитро захопився футболом, у школі- баскетболом . Батьки дбали про сина, як могли. Особливо Дмитро поважав і любив тата. От тільки у 17 років Дмитру довелося провести його в останню путь. Тоді підтримкою хлопця став рідний дядько, якого Діма дуже поважав. Підвищене відчуття патріотизму в нього було завжди.
У випускному класі Дмитра захопив бойовий гопак. Згодом, він стає чемпіоном України з бойового гопака. З 2010 по 2011 роки Дмитро навчався у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» за професією “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. А потім продовжив навчання у Мирогощанському аграрному фаховому коледжі. З 2013 по 2016 рік навчався у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Енергетика сільськогосподарського виробництва». Під час навчання в університеті брав участь у всеукраїнських спортивних змаганнях мав призові місця. Майстер спорту з хортингу, але найбільше юнак захоплювався боксом. Постійні тренування, які не лише навантажували, але і мотивували працювати над собою. Вже скоро Дмитро став кандидатом у майстри спорту із боксу, чим дуже пишався. Супроводжувала і підтримувала його вибір кохана дружина Світлана.Дмитро Войтюк декілька років працював в поліції міста Києва. Згодом менеджером з продажу в ТОВ Електросистеми України.
У вільний час любив готувати гострі м’ясні страви. Цікавився історією України та релігією. Писав вірші.
На початку повномасштабного вторгнення, Дмитро перевіз дружину і сина в Сарни, а сам пішов у військкомат і записався у добровольці ТРО. 104 бригада ЗСУ, яка захищала периметр міста Сарни, та кордону з Білорусією. Командир відділення, командиром 2 взводу 1 роти.
За час служби відзначений грамотами та годинником від голови Рівненської обласної державної адміністрації, за відповідальне ставлення та зразкове виконання службових обов’язків, високий військовий професіоналізм, активну службу в обороноздатності країни
У квітні 2023 року хлопців перемістили на Бахмутський напрямок. Тут Дмитро Войтюк отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта. Дуже переймався своїми підлеглими «я так переживаю за своїх пацанів, щоб зберегти їх». Хлопців зберіг, а себе ні. Всі його пам’ятають за позивним «Чечен».
Під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Дачне Донецької області, 03 червня 2023 року молодший лейтенант 60-го батальйону «Поліські вовки» Дмитро Войтюк загинув разом зі своїм земляком Олексієм Поліним. У Героя залишилася дружина та маленький син.
Похований захисник Войтюк Дмитро на Алеї Героїв у м.Сарни.
Публікації про Войтюка Д.
Дружина Світлана Войтюк, згадує:
«…За декілька місяців до загибелі, Дмитро приїхав у Київ, у відпустку. Побув із сім‘єю і провів свій останній боксерський бій із другом і спаринг-партнером Женею в улюбленому спортивному клубі SpartaBox. Дмитро завжди презентував себе з боку сили. Відважний, сміливий, борець за справедливість. В останні дні своєї відпустки Діма обійняв сина, а малюк не хотів відпускати рідненького. Син ще довго буде захопливо казати «тато» на кожен вхідний дзвінок на мамин телефон. Ми уявляли, як колись син запитає: «а що ти робив тато у війну?». Діма з гордістю розкаже, що пішов захищати заради сім‘ї, заради Батьківщини, своєї України. Але цього вже не станеться… Син запитає і він буде пишатися татом, але особисто більше не почує голос татуся.
Діма хотів довго жити. Казав, буду жити до 100. Подорожувати будемо на старості. А насправді його життя обірвалося на цифрі 30. Більше всього мріяв, як відведе синочка в зал боксу, як разом будуть тренуватися в SpartaBox. Мріяв ще про донечку. Дуже хотів полетіти на море, побачити піраміди, погуляти Європою. Відвідати наші Карпати, поїздити машиною по Україні, бо вважав, що у нас найгарніші місця у світі. Завжди гарячий на дотик. Душа будь якої компанії.
Комунікабельний, довірливий, спішив називати людей друзями. Брутальний, гарний, але ніжний до дружини і добрий до світу. Неймовірний і незабутній Войтюк Дмитро Вікторович. Син своїх батьків і батьків дружини, які прийняли його як рідного. Кращий люблячий чоловік на всьому світі. Щирий ласкавий татусь, якого досі не може не чекати син. Відданий захисник вільної непохитної України. Герой навіки».
.
Сумна звістка пекучим болем відгукнулася в серцях у всій нашій університетській родині. На жаль, маємо ще одну втрату на фронті…
Захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дачне Донецької області 03 червня 2023 року загинув молодший лейтенант 60-го батальйону «Поліські вовки», випускник ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження
Дмитро був активним і сумлінним студентом, майстром спорту з хортингу, сучасного українського бойового мистецтва.
Щирі співчуття рідним та близьким…
Ніколи не простимо цю втрату рашистським окупантам! Вічна пам’ять, честь та шана Герою!
Ректорат НУБіП України, профспілкова організація,
колектив ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження
Знову в окоп І зброю з собою взяв Ті кулі свистять Мов душі нечистих сіянь І світять дорогу вони Життя забираючи вдаль Життя є єдине у нас І швидкоплинне воно є нажаль Будем бити ми ворога сильно Не жаліти себе і меча За волю і небо те синє За колос налитий сповна Хай не судить мене моя мама Хай не журиться та, що кохана Хай вкраїна квітне й живе Хай буде воля вічна й бажана ©Дмитро Войтюк 23.05.2023р
Використано матеріали Сарненської центральної бібліотеки
Список публікацій
Молодший лейтенант Дмитро Войтюк отримав смертельні // Платформа пам’яті Меморіал
На Донеччині загинув випускник ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження ДМИТРО ВОЙТЮК // НУБіП України
У боях на Донеччині загинув майстер спорту України з хортингу Дмитро Войтюк // 24 канал
У Сарнах попрощалися з трьома бійцями «Поліських вовків» //