Олександр Жевняк народився на Волині у селі Великий Омеляник 31 липня 1984 року. Навчався у Рівненському технічному коледжі, де здобув фах електромонтера.

Олександр багато років пропрацював на АЗОТі. Щоразу, коли він був потрібен своїй країні, не вагаючись ставав до лав Збройних сил України — спершу у 2015 у зоні проведення антитерористичної операції. У квітні 2022 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Отримав поранення, однак повернувся на фронт.. Понад рік його підрозділ тримав оборону на Мар’янському напрямі.

Олександр попри всі труднощі завжди старався підтримати інших. Людина-запальничка, яка об’єднувала навколо себе інших, дбала про інших та намагався допомогти всім.

Попри це Олександр прагнув повернутися до своїх, навіть поранення не долікував. Адже останній рік його підрозділ тримав Мар’янський напрямок, служив на самому нулі.

Олександр дуже любив племінників, сестру, маму. Прагнув усім допомогти та підтримати, натомість у нього самого завжди все було добре…

На жаль, 10 грудня 2023 року сержант Олександр Жевняк загинув поблизу Новомихайлівки на Донеччині…

Прощання із Героєм відбулося 18 грудня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали його у рідному селі Великий Омеляник поряд із могилою батька..

Публікації про Жевняка О.

Розповідає сестра Героя Катерина.

“Наш тато був військовим, тож, коли в 2015 році постало питання захищати країну в зоні проведення антитерористичної операції, Саша не вагався. Півтора роки він відслужив, а коли повернувся, продовжив працювати на АЗОТі. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, вони з товаришами атовцями разом проходили навчання у Десні. Їх іще на місяць відпустили додому. А вже у квітні 2022 був мобілізований в склад ЗСУ.

Він завжди повторював: хто, як не я? Говорив, що поряд кордон, і якщо ми не витримаємо, то ворог піде далі, прийде сюди, а цього не можна допустити. Саша говорив, що ця війна на багато складніше, аніж АТО, на багато страшніше. Але він ніколи не скаржився, єдине говорив, що психологічно важко виносити з поля бою побратимів… Не знав скільки ще витримає морально…”

У Рівному попрощалися із сержантом Олександром Жевняком

Чорна війна не шкодує нікого, ані тих, хто бере зброю до рук вперше, ані тих, хто вже має досвід захисту рідної землі. Сьогодні Рівне провело в останню дорогу свого захисника Олександра Жевняка, який віддав своє життя у боротьбі з ворогом.

Людина-запальничка, яка об’єднувала навколо себе інших, дбала про інших та намагався допомогти всім. Таким завжди пам’ятатимуть Олександра рідні, близькі та знайомі.

Вічна слава Герою. Щирі співчуття рідним та близьким…- йдеться на сторінці в Фейсбуці Рівненської міської ради

Однокласник Олександра Володимир Коток розповів Суспільному:

“До дев’ятого класу ми з ним вчилися разом. Багато часу проводили разом, бо школу разом прогулювали. Хороший був, сором’язливий, завжди такий чуйний хлопчина. Ми навіть вже потім, після школи, завжди віталися, спілкувалися, правда ми рідко бачилися, хоч і в одному дворі, бо різні шляхи розійшлися”.

Список публікацій

У Рівному попрощалися із бійцем Олександром Жевняком // Суспільне: новини 

“Хто, як не я?”: у Рівному попрощалися із відважним захисником Олександром Жевняком (ВІДЕО) // Рівне 1 

На Донеччині загинув сержант Олександр Жевняк з Луцького району //  Конкурент

Жевняк Олександр Миколайович (31.07.84-10.12.2022)