Cергій Гуменний народився 09 травня 1985 року і постійно проживав у селі Колодязне Березнівської громади в багатодітній сім’ї. У 2002 році закінчив Колодязнівську загальноосвітню школу I-III ступенів.
Для рідних, друзів та односельчан Cергій запам’ятався товариським, життєрадісним, який завжди мав свою думку і болісно реагував на несправедливість.
Односельчани говорять – що найперше, що вражає у цьому велетні-це позитив. ,,У мене все добре”- це насправді його слова. Наш захисник боронив Україну від московських окупантів з березня 2023 року.
12 лютого 2024 року гранатометник механізованого батальйону загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаних із захистом Батьківщини у Донецькій області.
У місцевому Свято-Вознесенському храмі села Колодязне відбулася заупокійна служба.
Поховали Гуменного Сергія Романовича на кладовищі села Колодязне зі всіма військовими почестями. На площі Незалежності міста Березне відбулося громадське прощання з Героєм
У Сергія залишилися мама, брат, сестри, троє неповнолітніх дітей, племінники.
Публікації про Гуменного С.
У селі Колодязне Березнівської громади попрощалися із загиблим захисником України Сергієм Гуменним
22 лютого 2024 року, Березнівська громада з глибоким сумом провела в останній земний шлях свого Героя, захисника України Гуменного Сергія Романовича, 1985 року народження.
На площі Незалежності міста Березне відбулося громадське прощання з Героєм. Далі шлях траурного кортежу проліг центральними вулицями міста Березне у село Колодязне.
Там поховальна процесія розпочалась біля його батьківського будинку. Герою-захиснику віддали останню шану рідні, друзі та близькі, військові і представники міської ради, жителі громади. Згодом поховальний кортеж прямував рідним селом до місцевого Свято-Вознесенського храму села Колодязне, де відбулася заупокійна служба. Під виконання Державного Гімну України та салютний залп тіло українського воїна віддали в обійми поліської землі. Рідним вручили Державний Прапор України.
Чорна тінь скорботи
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає…
Земля ридає, плачуть Небеса –
Героїв Україна проводжає.
Весною дихав ранок 22-ого лютого. З-за білих хмар проглядалася небесна голубінь і пробивалися сонячні промені. Цього дня повертався додому
“на щиті” наш земляк із с. Колодязне ГУМЕННИЙ Сергій Романович, 1985 року народження. Відважний захисник боронив Україну від російських зайд з
березня 2023 року. 12 лютого ц. р. гранатометник механізованого батальйону загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
З болем і скорботою мешканці сіл, міста Березне, де пролягала остання дорога бійця, зустрічали кортеж з його тілом. На майдані Незалежності в Березному зібралися люди, щоб віддати останню шану воїну, який поклав своє молоде життя за волю і незалежність України. У скорботі за нашим захисником, який доєднався до лав Небесного війська, проходило прощання.
Зі словами підтримки і співчуття до рідних звернулися заступник Березнівського міського голови Богдан Дроженець. Зворушливими словами вдячності і жалю, молитвою про спасіння душі звитяжця, яка знайде прихисток в обителі Господній, звернувся до присутніх настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ міста Березне, капелан отець Назарій Момотюк. Квіти прощання лягали на домовину воїна.
Потім кортеж із тілом загиблого продовжив рух до села Колодязне. Чим ближче наближалися до рідного дому, де проходило довоєнне життя бійця, сповнене планів і надій, тим сірішим ставало небо і дрібними дощовими краплями оплакувало його відхід. Подвір’я було переповнене людьми, які прийшли віддати свою шану і вдячність землякові. Чорна тінь скорботи лягла на обличчя рідних, близьких, однокласників, друзів. У знак поваги і шани розкішні букети квітів наповнювали приміщення, де люди прощалися із Сергієм.
Там же, біля батьківського будинку воїна, розпочалась поховальна процесія. Згодом кортеж із тілом звитяжця у супроводі прапороносців, військових, священників, земляків під журливі мелодії духового оркестру прямував рідним селом до місцевого Свято-Вознесенського храму, де відбулася заупокійна служба.
Поховали захисника на місцевому кладовищі зі всіма військовими почестями. Під виконання Державного Гімну України та салютний залп тіло українського воїна віддали в обійми рідної землі.
Для всіх, хто знав Сергія, він запам’ятався товариським, життєрадісним, завжди мав власну думку і не мирився з несправедливістю. Він був позитивною людиною, ніколи не скаржився, що має якісь проблеми. Важко знайти слова втіхи, які б могли загоїти біль та гіркоту втрати рідної, близької людини. Нехай Бог дасть сили матері, Неповнолітнім діткам, які зростатимуть без батьківської опіки і допомоги, брату, сестрам і племінникам пережити біль непоправної втрати.
Нехай добрий, світлий спомин про героя назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.
Сумуємо разом з рідними. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного із нас.
Марія Антонюк
Список публікацій
Антонюк М. Чорна тінь скорботи/ М. Антонюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2024. – N 9/29 лют./. – С. 3.
На Донеччині поліг гранатометник з Рівненщини // Рівне вечірнє
У боях на Донеччині загинув гранатометник із Рівненщини // Rivne Media