Корнійчук Богдан Сергійович народився 14 травня 1998 року в селі Морочне Зарічненського району, нині Вараського. Закінчивши 9-й клас, у 2014 році вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Закінчивши його у 2016 році. Навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет морально-психологічного забезпечення . Під час навчання протягом чотирьох років займався спортом, отримав розряд з плавання, довгий час займався боротьбою, військовим багатоборством. Отримав звання Кандидата у майстри спорту.
Після закінчення навчання за розподілом потрапив у 53-тю окрему механізовану бригаду
імені князя Володимира Мономаха, куди і вирушив 21 червня 2020 року. Бригада дислокувалася в Сєвєродонецьку, а на той час вона перебувала в зоні ООС.
Загинув Корнійчук Богдан Сергійович 6 березня 2022 року
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно)
Публікації про Корнійчука Б.
Бригада дислокувалася в Севєродонецьку, а на той час вона перебувала в зоні ООС. Для якнайшвидшого прийняття посади він не брав відпустку після випуску, а одразу включився в роботу. Перша посада звучала як заступник командира третьої танкової роти з морально-психологічного забезпечення, яка зобовязувала бути відповідальним за дисципліну, морально-психологічний стан і бойовий дух військовослужбовців. Що було цікавим, так це те, що Богдан був одним україномовним. Адаптація проходила незвично для Богдана: нещодавній курсант, якому 21 рік, вчить людей, яким по 30 років і більше, які побачили, що таке життя, і що таке війна, як правильно жити. Опісля прийняття посади, через півтора місяця він взяв так звану «лейтенантську» відпустку і поїхав додому. Коли повернувся з відпустки, приступив до роботи у повному обсязі. Таким чином весь час, допоки бригада виконувала завдання в зоні ООС (а це 11 місяців) Богдан був там.
Специфіка його роботи зобов’язувала налагоджувати зв’язки і з місцевим населенням. Спілкувався з директорами шкіл, завозили у навчальні заклади продукти харчування, періодично дарували книги. До цієї діяльності залучав наших військовослужбовців, адже вихідними днями і коли не на бойовому чергуванні їм часто було важко психологічно. Особливо, коли до ротації залишалося все менше часу. Для них це була своєрідна розрядка. Також організовували спортивні змагання, як внутрішні між собою, так і виїжджали до шкіл. Там з старшокласниками грали у футбол і волейбол.
За зразкову службу отримав нагороду від Верховного Головнокомандувача Збройних Сил
України Володимира Зеленського – наручний іменний годинник.
Загинув 06.03.2022р. внаслідок зіткнення з підрозділом збройних сил рф під час російського
вторгнення в Україну 2022 року.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, вірність військовій присязі Корнійчуку Богдану Сергійовичу присвоєно
звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», (посмертно).
Герої не вмирають!
За матеріалами Полюхович С. “Із учнів в офіцери”
Президент України Володимир Зеленський надав звання Героя України Корнійчуку Богдану Сергійовичу – лейтенанту (посмертно)
Список публікацій
Полюхович С. Із учнів в офіцери / С. Полюхович // Полісся. – 2021.. – № 22 /10 черв./
Президент відзначив державними нагородами України наших земляків // Полісся. – 2022. – № 20/2 черв./
Корнійчук Богдан Сергійович // Вікіпедія : вільна енциклопедія
Корнійчук Богдан Сергійович // Wikiwand