Новак Олександр народився 26 вересня 1979 року в селі Малий Мидськ на Костопільщині. Він був єдиним сином у  сім’ї.

З 1985 році Олександр навчався  у Маломидській загальноосвітній    школі,  у 1994 році  закінчив 9 класів.   Згодом навчався в Костопільському ДОСААФІ  на тракториста. До війни працював трактористом у місцевому  сільськогосподарському підприємстві.Односельчани згадують його як добру, хорошу, працелюбну людину.

1 березня 2000 року був звільнений з роботи в КСП ім. Щорса у зв’язку з реформуванням КСП у СВК «Серпанок».

Олександр Іванович Новак , був мобілізований  2015р.  Проходив військову службу за контрактом у  ЗСУ  з 2017 р.

Загинув 21 березня 2022 року. Його вбивці – російські окупанти, які вчинили масовий артилерійський обстріл поблизу міста Попасна Луганської  області.

У захисника залишилися матір, дружина, дві доньки.

Поховали Героя у рідному селі, де народився, проживав і працював – у Малому Мидську. Чин похорону був звершений в Олександро-Невському храмі міста Костопіль.

  • Нагороджкений орденом  «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Публікації про Новака О.

Спогади дружини Тетяни:  « Чоловік   дуже  любив  наших донечок, готовий був віддати все, щоб вони були здоровими і щасливими.  Дуже  хотів  щоб  на рідній  землі  був  Мир,  діти  жили  б у вільній країні,  мали  світле майбутнє.  Заради них, віддав своє життя».

Нагороди:

Указом Президента №323/2022 від 8 травня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого сержанта  Новака Олександра Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

24 серпня 2022 року начальником другого відділу Рівненського РТЦКСП майором В.В. Плахотнюком орден було вручено дружині Героя Тетяні на майдані Шевченка.

 Відзнаки та подяки:

2016 рік – Новака  Олександра  Івановича було нагороджено відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та вручено медаль (Указ Президента України від 17 лютого 2016 року №53/2016. Серія АТ 071079).

2018 рік – за високий патріотизм, безмежну любов до України та з нагоди відзначення свята Покрови, Дня українського козацтва, Дня захисника та захисниць України в урочищі Гутвин його нагородили Грамотою Рівненської обласної ради.

2019 рік –  як учасник бойових дій в Україні був нагороджений грамотою «За мужність і відвагу «в боротьбі з ворогом, високий патріотизм, вірність Батьківщині та з нагоди відзначення Дня села.

3 грудня 2020 року –  Рівненська обласна рада нагородила  Новака Олександра почесною грамотою за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, за  мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов’язку та з нагоди Дня Збройних Сил України, (вручив голова ради С. Кондрачук № 579).

24 серпня 2021 року – нагороджений грамотою молодший сержант Новак Олександр Іванович «За сумлінне виконання службових обов’язків, професійну майстерність, зразкову дисциплінованість, самовідданість і відповідальність, проявлені під час виконання завдань щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності України та з нагоди Дня Незалежності України» – командувач військ оперативного командування «Захід» полковник С. Літвінов.

14 жовтня 2021 року – нагороджений грамотою молодший сержант Новак Олександр Іванович «За старанність, професіоналізм, сумлінне виконання службових (бойових) завдань в районі проведення операції об’єднаних сил з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей та з нагоди – Дня захисника і захисниці України» – командир оперативно-тактичного угрупування «Північ» полковник Дмитро Красильников.

Грамота сержанту, Новаку Олександру Івановичу, за сумлінне виконання конституційного обов’язку, вірність Військовій присязі, відвагу, героїзм, самопожертву та з нагоди Дня Конституції України. Командир військової частини А3414 майор Ю.Ф. Мадяр.

Грамота сержанту, Новаку Олександру Івановичу, за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку та забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, сумлінне служіння українському народу, зразкове виконання службового обов’язку, старанність, розумну ініціативу та з нагоди 4-ї річниці від дня створення військової частини. Командир військової частини А3414 майор Ю.Ф. Мадяр.

Грамота молодшому сержанту, Новаку Олександру Івановичу за «високий професіоналізм, бойову майстерність і вірність Військовій присязі, за сумлінне виконання свого Конституційного обов’язку, мужність і героїзм проявлений у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України».  Командир 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, полковник С. Поступальський.

З нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності України Марія Ярошик – староста Маломидського старостинського округу, висловила подяку нашому Героєві (отримала дружина, оскільки Сашко був на службі) «За активну життєву позицію та громадянську свідомість, героїзм, жертовність і любов до Батьківщини, самовідданість та патріотизм, проявлені у боротьбі за територіальну цілісність рідної держави».

Медалі: «Учасник бойових дій та ветеран війни», «За взірцевість у військовій службі», «Учасник  АТО»

21 березня, у Малому Мидську, в пам’ять про 42-річного Героя України Олександра Новака встановили меморіальну дошку.

.

Від ворожої кулі під час обстрілу поблизу Попасної на Луганщині загинув Олександр Новак
Прощання  із загиблим на сході сержантом 


У Костопільській громаді встановили меморіальну дошку в пам’ять про загиблого Захисника

 21 березня, у Малому Мидську, в пам’ять про 42-річного Героя України Олександра Новака встановили меморіальну дошку.  Розмістили її на будівлі ліцею, у якій навчався загиблий. Дату обрали не випадково. 21 березня 2022 року війна забрала життя відважного та хороброго воїна. Вшанували пам’ять воїна разом з мешканцями громади і представники Костопільської міської ради.

Фото з домашнього архіву 

« Рік без тебе, коханий…»
(присв’ячено Олександру Новаку)

Не плач, кохана.

Я все бачу з неба. Читаєш ти вже рік сумні вірші.

А я щодня лечу у сни, до тебе.

Не плач і доньок наших бережи.

Вже сходить жито в полі, біля хати.

Посіяли самі, мене нема.

Дощем я буду з неба поливати…

Пробач, голубко, що тепер сама…

Тобі хустина чорна не пасує.

Гірке, ніби полин, твоє життя.

Ночами плачеш.

Все я рідна чую.

Тільки з раю немає вороття…

Минає рік…

Розквітнуть знову квіти.

Осиротіла без господаря хата.

Є донечки заради яких жити.

Дві квіточки подібні так на тата…

І спогади…

В яких ти ще живий.

І зорі в небі, лиш для нас сіяли.

В день зустрічі я зрозуміла, рідний мій, що все своє

життя тебе шукала…

Ми одружилися.

Ти все на світі вмів.

Ремонтувати і траву косити.

Мав руки золоті і все робив,

щоб могли щасливо разом жити.

.

Ти гори золоті не обіцяв.

Для мене був стіною кам’яною.

Уважний, добрий, квіти дарував.

Яка щаслива я була з тобою…

Господь нам донечок подарував, на тата схожі,

ніби дві краплини.

Ти на своїх руках дівчат тримав й щасливішої не було людини.

Коли вогнем війни Схід запалав.

І заревіли звірами гармати.

Ти зброю, один з перших, в руки взяв,

пішов нас й Україну рятувати…

Дзвонив. Сміявся.

І не нарікав. Просив молитися за нього і чекати.

Вернутися живим нам обіцяв,

щоб разом перемогу святкувати…

Тебе я зупинити не могла. Відважний, мужній,

впертий і сміливий.

Думками біля тебе я була, найкращий в світі,

добрий і вродливий.

Я набираю досі номер твій.

Чи або смс твої останні.

В той день, неначе вдарив грім страшний «нема,

загинув він при виконанні».

Лишилася могила у квітах.

Там вітер з прапорами розмовляє,

Тепер ми зустрічаємося в снах.

Нема. Не буде. Але я кохаю.

Ти перед ворогом страху не знав.

Не відступив в полон, не здався.

Неначе колос скошений упав.

Але так міцно за життя тримався…

Минає час…

Душа моя болить.

Змиритись з втратою я досі ще не в силі.

Щастя моє навік в землі лежить.

Його я поховала у могилі.

Вдовиний хрест…

Який же він важкий.

За який гріх, щодня питаю долю ?!

Без тебе світ не милий, рідний мій,

в розлуці божеволію від болю.

Ночі і дні очі мої в сльозах.

Очі твої серед зірок шукаю.

Ти з нами, у моїх живеш думках.

Я ради доньок сильна бути маю…

Соломія Українець

Список публікацій

Никончук О. Загиблих на війні земляків поховали з військовими почестями / О. Никончук // Новини Костопільщини. – 2022. – 2 квіт. – С. 1.

Дві доньки залишились без батька: у Костополі прощатимуться з загиблим на сході сержантом // РадіоТрек

Від ворожої кулі під час обстрілу Попасної на Луганщині загинув Олександр Новак // ЕСПРЕСО

У Костопільській громаді встановили меморіальну дошку в память про загиблого Захисника  // Рівненські новини

Воював 7 років: на честь загиблого захисника з Рівненщини відкрили меморіальну дошку у річницю його смерті // ITV

Новак Олександр Іванович (26.09.1979-21.03.2022)