Нисинець Василь народився дев’ятого січня 1991 року в селі Городище Березнівського району.
Трудову діяльність Василь Нисинець розпочав у спецпідрозділі в грудні 2012 року на посаді поліцейського-водія. В органах внутрішніх справ він служив понад дев’ять років. Активно займався спортом, захоплювався самбо. Брав участь у спортивних змаганнях, на його рахунку — не одна перемога, не одна медаль і кубок.
У 2016 році після ретельного відбору Василь Нисинець став частиною новоствореного спецпідрозділу КОРД. Працював старшим інспектором 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Згодом обрав вузьку спеціалізацію — кінолога.
Виконуючи бойове завдання, о четвертій годині ранку 22 травня, капітан поліції героїчно загинув на 31-му році життя в с. Вільноандріївка, Запорізької області.
Без батька залишилася дворічна донька.
Поховали полеглого правоохоронця поряд із могилою батька в селі Городище колишнього Березнівського району
Публікації про Насинця В
Назавжди в строю
Спецпризначенець. Посада чи покликання?
Майбутній капітан поліції Василь Нисинець народився 9 січня 1991 року на Рівненщині, в селі Городище, Березнівського району. Шкільні друзі та однокласники Василя згадують його, як справедливого, цілеспрямованого і завжди готового підтримати та прийти на допомогу. Будучи частиною династії правоохоронців, Василь вирішив продовжити справу батька. Службі в органах внутрішніх справ він присвятив понад дев’ять років, а розпочав її Василь Нисинець у спецпідрозділі у грудні 2012 року на посаді поліцейського-водія. У 2014 році Василь без зайвих роздумів став на захист країни та разом з іншим колегами приєднався до АТО на сході України. Отримавши важкий досвід військової служби, Василь твердо вирішив пов'язати своє майбутнє з роботою в правоохоронних органах та у 2015 році вступив до Львівського державного університету внутрішніх справ.
У 2016 році після ретельного відбору, Василь Нисинець став частиною новоствореного спецпідрозділу КОРД. Капітан поліції Василь Нисинець працював старшим інспектором 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
«Це наш вихованець. Нас тішили його результати. Ми ним пишались», — діляться спогадами досвідчені колеги-спецпризначенці.
«Попри посилену підготовку, яка має бути на надвисокому рівні, попри складні завдання і відповідальність, хлопці завжди були на позитиві. Завжди із посмішкою на обличчі жартували між собою, сміялися, один одному завжди старалися допомогти та завжди один одного прикривали». – зауважує очільник спецпідрозділу КОРД в Рівненській області Сергій Нетребич.
«Безстрашний». Так одним словом описує його психологиня роти поліції особливого призначення Олена Павловська. «Він прийшов до нас молодий, але дуже активний та відважний. Здавалось, що він не боявся нічого. Вася мав тверду волю, стійкий характер і дуже позитивне бачення світу. Приязний та товариський, він майорів різними барвами позитивних емоцій. Ми усі від нього заряджалися натхненням та азартом. Такий собі адреналінчик» – розповідає Олена Павловська.
Колеги розповідають, що Василь Нисинець мав нестримне бажання рости та розвиватися. Активно займався спортом та набував навичок у боротьбі самбо, неодноразово відстоював честь управління поліції області на різноманітних спортивних змаганнях. У його колекції — не одна медаль і не один кубок, на його рахунку — не одна перемога.
«У нас усі хлопці просто унікальні, кожен із них — особистість. Вони особливі тим, що обрали таку професію, такий підрозділ. Вони
знали, що як не сьогодні-завтра треба буде кудись їхати. Недивлячись на те, що у більшості із них маленькі дітки, вони їхали та не боялися: треба
то значить треба». — додає Оксана Ковальчук.
Василь був із тих людей, які вміло поєднують службу і сім'ю. Дві сфери перепліталися одна з одною, були невід'ємними одна від одної: він
був самодостатнім на роботі та реалізовував себе, як чудовий чоловік і тато. Мав дружину та маленьку донечку. «Він був чудовим батьком —
відповідальним, чуйним, веселим, турботливим» – каже дружина Василя Яна. Маленька копія тата Аліна теж це відчуває, адже постійно пригортає
до себе та цілує його портрет.
Васик завжди був опорою, захистом та гордістю нашої родини. Людина на чий дзвінок ми щоразу чекали з нетерпінням. Куди б він не вирушив на завдання, ми завжди знали – він повернеться. Для кожного з нас він був прикладом стриманості, мужності та справжнього чоловічого характеру.» – саме так згадують про Василя мама та сестра.
Активна життєва позиція та любов до навколишнього світу, а особливо до тварин, змусили Василя обрати згодом вузьку для нього спеціалізацію серед кордівців, а саме кінолога. «Його хобі — то собаки. Була у нього прекрасна напарниця Мікі, з якою він займався постійно та просив нас, щоб ми були асистентами» –
розповідає колега по службі Сергій Стріла.
Василь завжди був на позитиві та заряджав своїм оптимізмом колег та оточуючих людей. Саме із таким настроєм Василь Нисинець разом із колегами вирушили у своє останнє бойове відрядження. Попри повномасштабний наступ російських військ, усі були впевнені у перемозі.
«Ми підтримували один одного, були налаштовані на позитив, вірили, що усе буде добре. Ніхто до останнього не допускав, що станеться така трагедія і їхні життя обірвуться» — каже спец призначенець Сергій Стріла. и Четверта година ранку 22 травня. Гірка звістка приголомшила родину поліцейських Рівненщини.
Капітан поліції героїчно загинув на 31-му році життя. Поховали полеглого правоохоронця поряд із могилою батька. В останню путь Василя проводжали його колеги, товариші та вірна напарниця Мікі. За життя Василь Нисинець добре розумів, що чотирилапі, як люди, усе відчувають, а собака була частиною його життя, яку він дуже любив.
Василь Нисинець назавжди у нашій пам’яті та наших серцях.
Безстрашний. Так одним словом описує його психологиня роти поліції особливого призначення Олена Павловська. «Він прийшов до нас молодий, але дуже активний та відважний. Здавалось, що він не боявся нічого».
Капітан поліції Василь Нисинець працював старшим інспектором 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Службі в органах внутрішніх справ він присвятив понад дев’ять років, а розпочав її Василь Нисинець у спецпідрозділі у грудні 2012 року на посаді поліцейського-водія.
«Це людина з династії правоохоронців: у нього батько та дядько служили в органах внутрішніх справ, — розповідає Олена Павловська. — Вася мав тверду волю, стійкий характер і дуже позитивне бачення світу. Приязний та товариський, він майорів різними барвами позитивних емоцій. Ми усі від нього заряджалися натхненням та азартом. Такий собі адреналінчик».
Колеги розповідають, що Василь Нисинець мав нестримне бажання рости та розвиватися. Активно займався спортом та набував навичок у боротьбі самбо, неодноразово відстоював честь управління поліції області на різноманітних спортивних змаганнях. У його колекції — не одна медаль і не один кубок, на його рахунку — не одна перемога.
«Це наш вихованець. Нас тішили його результати. Ми ним пишались», — діляться досвідчені колеги-спецпризначенці. Тож вони зовсім не здивувалися, коли у 2016 році після ретельного відбору Василь Нисинець став частиною новоствореного спецпідрозділу КОРД.
«Попри посилену підготовку, яка має бути на надвисокому рівні, попри складні завдання і відповідальність хлопці завжди були на позитиві, — зауважує очільник спецпідрозділу КОРД в Рівненській області Сергій Нетребич. — Завжди із посмішкою на обличчі жартували між собою, сміялися, один одному завжди старалися допомогти та завжди один одного прикривали».
Активна життєва позиція та любов до навколишнього світу, а особливо до тварин, змусили Василя обрати згодом вузьку для нього спеціалізацію — серед кордівців він був кінологом.
«Його хобі — то собаки, — розповідає колега по службі Сергій Стріла. — Була у нього прекрасна напарниця Мікі, з якою він займався постійно та просив нас, щоб ми були асистентами».
«У нас усі хлопці просто унікальні, кожен із них — особистість, — додає Оксана Ковальчук. — Вони особливі тим, що обрали таку професію, такий підрозділ. Вони знали, що як не сьогодні-завтра треба буде кудись їхати. Не дивлячись на те, що у більшості із них маленькі дітки, вони їхали та не боялися: треба то значить треба».
Саме із таким настроєм Василь Нисинець разом із колегами вирушили у своє останнє бойове відрядження. Попри повномасштабний наступ російських військ, усі були впевнені у перемозі.
«Ми підтримували один одного, були налаштовані на позитив, вірили, що усе буде добре, — каже спецпризначенець Сергій Стріла. — Ніхто до останнього не допускав, що станеться така трагедія і їхні життя обірвуться».
Четверта година ранку 22 травня. Гірка звістка приголомшила родину поліцейських Рівненщини.
Капітан поліції героїчно загинув на 31-му році життя.
Поховали полеглого правоохоронця поряд із могилою батька. Попрощатися із другом його колеги та товариші з кінологічного центру також привели вірну напарницю Мікі. За життя Василь Нисинець добре розумів, що чотирилапі, як люди, усе відчувають, а собака була частиною його життя, яку він дуже любив.
Василь був із тих людей, які вміло поєднують службу і сім’ю. Дві сфери перепліталися одна з одною, були невіддільними одна від одної: він був самодостатнім на роботі та реалізовував себе, як чудовий чоловік і тато. Мав дружину та маленьку донечку. Усі, хто його знають кажуть: він був чудовим батьком — відповідальним, чуйним, веселим, турботливим. Маленька копія тата Аліна теж це відчуває, адже постійно пригортає до себе та цілує його портрет.
Присвячено пам’яті п’ятьох бійців КОРДу
У Рівному відкрили меморіальну дошку загиблим поліцейським
Спеціальну дошку пам’яті облаштували у офісі Національної поліції в Рівненській області.
Сьогодні отець Юрій провів освячення пам’ятки, інформує прес-служба відомства. У спільній молитві поліцейські згадали усіх загиблих колег.
Навічно у пам’яті Андрій Оксенюк, Тарас Мельник, Василь Нисинець, Ігор Марков, Олександр Мамчур та Сергій Шевчук.
Їх імена у нашій пам’яті навічно
Непоправних втрат зазнала Україна, Рівненщина і наш березнівський край. Під час виконання службового завдання щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності нашої незалежної держави від віроломного нападу російських агресорів загинула група елітного спецрозділу КОРД ГУНП в Рівненській області. Серед них наші відважні земляки тридцятиоднорічний капітан Василь Нисинець та тридцятипятирічний старший лейтенант Андрій Оксенюк з Городища. Вони обоє багато років віддали службі в органах внутрішніх справ і були взірцем професіоналізму та відмінного виконання обовязків. Такими зарекомендували себе наші Герої – земляки у зоні бойових дій.
Невтішне горе впало чорною хмарою на сім’ї полеглих— без любого татуся залишилися семирічна донька і трирічний син Андрія Оксенюка. Лише два рочки виповнилося доньці Василя Нисинця. У вічнім смутку будуть батьки, дружини, діти, усі рідні та близькі цих молодих загиблих патріотів України.
Минулої неділі відбулися похорони наших земляків. Напевно, все доросле населення села зібралося біля місцевого будинку культури, щоб попрощатися зі своїми відважними односельчанами, віддати шану їх подвигові в ім’я нашої свободи і незалежності. В багатьох в руках жовто-блакитні букети квітів, а в очах сльози жалю і скорбота за полеглими. Жителі Городища і навколишніх сіл, стоячи на колінах, зустріли траурний кортеж, який прибув з Рівного. Потім процесія в маєві державних прапорів і чорних хустинок під журливі звуки мелодії духового оркестру попрямувала центральною вулицею села. А на роздоріжжі розділилася у напрямках до батьківських осель Василя Нисинця та Андрія Оксенюка, де рідні, близькі, друзі та колеги щиро вклонилися їх па́м’яті і поклали квіти шани.
Попрощатися з Героями прибули працівники поліції, ветерани АТО, також в траурній церемонії взяли участь представники влади – відповідно перший заступник міського голови Анатолій Кошманюк та заступник Богдан Дроженець, сільський староста Городища Юрій Плескач. Всі вони схилили голови в скорботі за полеглими патріотами України. Заупокійна служба за загиблим Андрієм Оксенюком відбулася у Свято-Петро- Павлівському храмі ПЦУ, а за Василем Нисинцем в церкві Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ.
Минуть дні, місяці і роки, та память про Героїв-земляків буде завжди з нами, у наших серцях і молитвах, в символах перемоги волелюбного українського народу над російськими агресорами.
Павло РАЧОК.
Список публікацій
Рачок П. Їх імена у нашій пам'яті навічно / П. Рачок // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2022. – N 22/2 черв./. – С. 2-3.
Під час виконання службого завдання щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності нашої незалежної держави від російського агресора загинула група елітного спецпідрозділу КОРД ГУНП в Рівненській області, серед яких капітан Василь Нисинець та старший лейтенант Андрій Оксенюк з села Городища Березнівщини.
Рівненський спецпризначенець Василь Нисинець загинув на війні з російськими загарбниками // Рівненські новини
У Рівному провели в останню путь п`ятьох бійців КОРДу (ВІДЕО) //ITV
Останню шану у Рівному віддали п’ятьом загиблим у війні бійцям спецпідрозділу «КОРД» (ВІДЕО) //Рівне 1

