Галабурда Олександр Леонідович (08.02.1973-21.05.2022)
Олександр Галабурда народився 2 лютого 1973 року у селищі Демидівка. У 1988 році закінчив 9 класів Демидівської ЗОШ та продовжив навчання у Демидівському ВПУ – 25 за спеціальністю «маляр – штукатур».
З дитинства любив спорт.. Вже будучи дорослим чоловіком, і маючи свою сім’ю, він із захопленням розповідав про свою дитячу футбольну команду, для якої заручившись підтримкою батьків та місцевої влади, облаштував футбольне поле .
Був наставником дітей в інших видах спорту. Учасник численних чемпіонатів району та області, переможець і призер багатьох змагань.
Його життя обірвало 21 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нікіфоровка Донецької області.
8 лютого йому виповнилося лише 49 років. Залишилися сиротами троє дітей.
23 травня 2022 року іло відданого сина Батьківщини похоронили на цвинтарі у селі Лішня Демидівської
громади.
Поховали Героя на цвинтарі в селі Лішня, біля його родичів.
Публікації про Галабурду О.
На Демидівщині попрощалися із футболістом, який загинув на війні
23 травня в останню дорогу провели Героя, який захищав Україну від ненависного російського агресора.
«Щоб над нашою Батьківщиною засяяло сонце миру та спокою, Олександр віддав найдорожче – своє життя та долучився до Небесного Війська», – йдеться у дописі.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Демидівської селищної ради.
Сколихнувши небо залпами від пострілів військових, наспівуючи Державний Гімн України та вигукуючи гасло «Героям слава!!», попрощалися із захисником рідні, близькі, друзі, побратими та небайдужі люди.
«Море квітів, «живий коридор» на узбіччях вулиць, українські прапори, невимовний жаль та пекучий біль. Словами важко загоїти у серці болючу рану втрати. В цю гірку мить поділяємо горе з рідними та близькими воїна, схиляємо голови в скорботі та висловлюємо глибокі співчуття. Світла пам’ять воїну! Герої не вмирають! Слава Україні!, – додають.
Олександр Леонідович Галабурда
Народився 2 лютого 1973 року у селищі Демидівка. З дитинства захоплювався спортом, а особливо – футболом. Вже будучи дорослим чоловіком, і маючи свою сім’ю він із захопленням розповідав про свою дитячу футбольну команду, для якої заручившись підтримкою батьків та місцевої влади, облаштував футбольне поле посеред дублянського берега. Він завжди з ентузіазмом та завзятістю брався за цю справу та відкритою і щирою посмішкою зустрічав успіхи своїх малих вихованців, в числі яких і були його синочки. На футбольні поєдинки приходили хлопчики різного віку і з інших сіл. Він також добровільно став наставником дітвори і в інших видах спорту. Здорове дозвілля для дітей – односельців було тоді пріоритетом для молодого чоловіка, який і сам жив спортом, будучи гравцем не однієї місцевої команди.
Галабурда Олександр був учасником численних чемпіонатів району та області, переможцем і призером багатьох змагань. Був неабияким ентузіастом спортивної справи, організовував дитячі змагання з футболу. В останні роки постійно брав участь у ветеранських турнірах які проводилися тричі на рік до 2020 року.
А сьогодні його уже немає серед нас. Енергійного, запального, комунікабельного Сашка, який завжди був в русі, захоплюв.Залишилися сиротами троє дітей. 23 травня бездиханне тіло Героя – патріота своєї землі, відданого своїй Батьківщині , урочисто поховали на цвинтарі у селі Лішня, де поховано багато його родини.
Герої не вмирають! Вони завжди будуть жити серед нас!
Плаче небо, плаче Україна за своїм соколом ясним, за своїм мужнім і хоробрим військовим.Вічна пам’ять відважному захиснику, який мужньо боронив рідну землю.Низько схиляємо голови у скорботі, стаємо на коліна перед твоїм героїзмом, перед тобою, сміливий і нескорений воїне.Доземний уклін Герою України. Щирі і сердечні співчуття рідним і близьким.
Вічна пам’ять. Добрій людині.Наш герой.Ми тебе завжди будемо пам’ятати
Минає час – не минає біль втрати…
Сьогодні друга річниця з дня загибелі нашого земляка, мужнього воїна та захисника – мешканця села Дубляни Олександра ГАЛАБУРДИ. Він віддав своє життя, самовіддано захищаючи Україну від ворога, до останнього подиху стояв на сторожі миру і спокою на рідній землі.
Два роки минуло, але біль не вщухає, бо кожен воїн-захисник – це син матері України, яка плаче, страждає і бореться за кожну свою дитину.
Світлий спoмин прo мужнього oбoрoнця укрaїнської землі, Олександра, нaзaвжди зaлишиться у нaших серцях!
Згадаємо воїна Олександра добрим словом та тихою молитвою.
Список публікацій
Мулько, Л. Демидівщина попрощалася із Галабурдою Олександром [Текст] / Л. Мулько // Вісник Демидівщини : Громадсько-політична газета. – 2022. – № 19/27 трав./. – С. 1-2
Мащенко, П. Дубенщина провела в останню путь своїх Захисників : [Петра Пилипчука, жителя села Довгалівка Дубенського району, Андрія Лічка з Острожецької громади, що в Дубенському районі, Ярослава Володимировича Савчука з Дубна та Олександра Галабурду з Демидівщини Дубенського району] [Текст] / П. Мащенко // Дзеркало плюс : (Дубно). – 2022. – № 21/26 трав./. – С. 3
У боях за Україну загинув футболіст із Демидівщини // Теза.TV
На Демидівщині попрощалися із футболістом, який загинув на війні // Район Дубно