Микола народився 16 грудня 1990 року в м. Рівне, в сім’ї Бондаруків Галини Миколаївни і Дмитра Івановича.
1 вересня 1996 року Микола вступив до першого класу Рівненської ЗОШ. У 2000 році сім’я Бондаруків повернулася на постійне місце проживання у рідне с. Крилів. Микола продовжив навчання у 5 класі Крилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яку закінчив У 2007 році. Він був добрим, товариським, щедрим, мав багато планів на майбутнє.
З 1 вересня 2007року по 1 липня 2009 року навчання у РДБМК , здобув спеціальность – зубний технік.Так склалася доля, що за спеціальностю не працював, перебував на заробітках.
9 травня 2022 року Микола мобілізувався до лав ЗСУ. Як медик, перебував на передовій у Миколаївській області.
22 жовтня бачили його у Facebook. На своїй сторінці він дякував учням Крилівської ЗОШ за листівки, малюнки, солодкі подарунки, які вони надіслали воїнам.10 листопада в боях за суверенність та незалежність України під час виконання бойового завдання на Миколаївщині житель Крилова Микола Дмитрович Бондарчук загинув.
Поховали Миколу на кладовищі у селі Крилів.
11 листопада в боях за суверенність та незалежність України, під час виконання бойового завдання, на Миколаївщині загинув житель с. Крилів – Бондарук Микола Дмитрович. Йому назавжди залишиться 32…
Це був простий хлопець, за спеціальністю – зубний технік.
Не одружений, він залишив батьків та брата і спогади про себе…
Йому назавжди буде 32 роки …
Публікації про Бондарука М.
У Крилові прощалися із воїном Миколою Бондаруком
З Миколою прощалися 14 листопада у Корці. Віддати останню шану Герою, розділити біль непоправної втрати з рідними прийшли жителі та керівництво громади, рідні, друзі, військові, всі, хто знав Миколу.
По дорозі додому, жителі всіх навколишніх сіл і крилівчани зустрічали загиблого захисника живим коридором шани. Остання дорогу дівчата встелили йому квітами .
Відспівування воїна Миколи очолив настоятель місцевого храму святителя Іоанна Златоуста протоієрей Віктор Гомон у співслужінні духовенства.
«Сьогодні ми зібралися, щоб провести в останню дорогу убитого воїна Миколу, який пішов захищати нашу країну. Так йому десь судилося віддати своє життя за всіх нас, за нашу свободу і державу. Безперечно, це велика втрата для нашого села. Молімося. Молімося за загиблих воїнів, молімося за здоров’я живих захисників», – зазначив отець Віктор.
Спогади
«Він був хорошим, здібним ,активним учнем. Охоче брав участь у різноманітних масових заходах школи. Завжди хотів грати ролі позитивних героїв у різних сценках».-згадує класний керівник Горкун Валентина Миколаївна
Таня Бондарук: «Коля…наш дорогий Коля.. Знав би ти, як ми сумуємо за тобою, знав би ти, як ми любимо тебе.. Ми віддали б все, щоб ще хоч один раз побачити тебе, твою посмішку, подивитись у твої очі, подякувати тобі, обійняти хоч один раз. Проклята війна забрала тебе у нас .Ти назавжди в наших серцях Ти наш Герой. Наш небесний Герой. Невимовна втрата розриває серце і душу ніби частинку серця відірвали і кинули у вогонь, до останньої хвилини ми не вірили що це сталось з тобою і зараз не віримо.
Ти б знав як важко без тебе. Ти б знав скільки людей і друзів прийшли, щоб востаннє провести тебе в останню путь. Ти б знав, як болять наші серця. А як в той день світило сонечко!. Ти ж так любиш тепло..тепленьку кімнатку..тепленьку грубку.. Тепер твоя кімната стала набагато меншою і холоднішою, а ти ж так любиш тепло.. Ти б знав скільки квітів падало до твоїх ніг, моооооре квітів. Ти б бачив, як перед тобою схиляли голови всі люди. Ти б бачив, як люди дивились на тебе з подякою. Вони всі дякували тобі, що ти ціною свого життя захищав всіх. Як же так? Чому саме ти? Ніколи не перестануть боліти наші серця. Ніколи більше ми не побачимо твою посмішку. Тепер ти наш Небесний Охоронець, наш Небесний Ангел, наш Герой НАЗАВЖДИ. Любимо тебе»
Із допису Ярослави Бережницької з Facebook.
«Коля! Коляяяяя!!!!
Як жити з таким болем в серці, як твоїй мамі, яка так чекала тебе додому, як же всі плани, які ти так хотів втілити в реальність! Чому від нас забирають найкращих, найщиріших, найдобріших, найсвітліших ,найсміливіших? Ти підходиш під всі ці категорії. Ти залишишся в моєму серці на завжди. І воно ніколи не перестане боліти! Вічна пам’ять друже.»
Я не хочу тебе називати Героєм ( хоч ти Герой) я хочу, як завжди говорити,- Миколка. Я хочу, як раніше сміятися з тобою, бачити твою посмішку, чути твій сміх, голос, я не можу і не хочу це все усвідомлювати нііііі……Ну нііііі…. Це вигадка, це помилка, ти живий ! Боже, як болить, як хочеться кричати… а як же всі ми твої друзі, рідні близькі?
Спи спокійно, Солдате. Добра пам’ять про тебе і вдячність про твій подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять захиснику України.
Гострий біль пронизує серце,свідомість не хоче змиритися з цією трагічною звісткою!Відлетів у Небесне воїнство наш односельчанин-чудовий син,чудовий брат, учень,однокласник,товариш…Спогади просто величезною хвилею бурлять у душі.Згадуються мені зустрічі уже після шкільного життя.З Миколою завжди було цікаво розмовляти,прислухатися до його думок.Адже він (не можу написати був)активною людиною,тому,коли вручили повістку до лав ЗСУ,пішов захищати Україну,свою рідну землю. Пам’ять про тебе, Миколо,завжди буде в наших серцях!Знаю,що ніщо не може зарадити батьківському горю!Найщиріші співчуття та низький уклін батькам,рідним та близьким!Світла пам’ять та слава Герою України!Герої не вмирають!
Велика подяка учням Крилівської школи за солодкі подарунки, надіслані на передову!
Список публікацій
Солонінко Г. Ще одна втрата громади та України. На війні загинув Микола Бондарук [Текст] / Г. Солонінко // Вісник Кореччини. – 2022. – No 45/17 листоп./. – С. 1, 3.
14 листопада 2022 р. Корецька громада провела в останню путь учасника російсько- української війни, жителя села Крилів Корецького району Миколу Бондарчука
За звільнення Миколаївщини загинув військовий з Рівненської області (ФОТО) // Радіо Трек: новини.
На Миколаївщині загинув 32-річний військовослужбовець з Рівненщини // Rivne Media
Небесне військо поповнилось іще одним воїном з Кореччини // 0362:сайт міста Рівне