Олександр Осійчук народився 3 вересня 1992 року у селі Городище Березнівського району. Навчався у Березнівському ліцеї №3 (на той час Березнівська школа-інтернат) здобу середню освіту. Навчався у Рівненському вищому професійному училищі та здобув професію лицювальник-плиточник. В 2011 році Олександра призвали на строкову армійську службу. Після служби був на заробітках за кордоном.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну Олександр повернувся із за кордону і вже 30 жовтня 2022 року поповнив лави ЗСУ і став на захист Батьківщини.
Працьовитий, врівноважений, доброзичливий Олександр мріяв про спокійне мирне життя, на яке зазіхнули новітні ординці.
Олександр був неодружений. Стрілець-санітар десантно-штурмового батальйону загинув 21 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Мар’їнка Донецької області.
Поховали Олександра на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка. Біля могили відважного воїна під виконання Державного Гімну України пролунали залпи військового салюту на честь назавжди молодого 30- річного земляка.
Публікації про Осійчука О.
Березнівська громада у скорботі
У селі Городище Березнівської територіальної громади відбулося прощання із захисником України Олександром Осійчуком, який поклав своє життя на війні з російськими окупантами.
Чин прощання з Олександром Осійчуком та похоронне служіння відбулося біля його батьківського будинку, що в рідному селі. Потім похоронна процесія в жалобі пройшла сільськими вулицями, встеленими квітами до місцевого кладовища.
Поховали захисника на сільському кладовищі в урочищі Вороновка.
Біля могили відважного воїна під виконання Державного Гімну України пролунали залпи військового салюту на честь назавжди молодого 30-річного земляка.
Мати втратила сина, брати та сестри – рідну людину. Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевну біль рідним та близьким. Висловлюємо найщиріші співчуття з приводу непоправної втрати.
Нехай душа загиблого Олександра знайде вічний спокій, земля буде пухом, а пам’ять про героїчного сина України вічно зберігатиметься у наших серцях, – зазначили в Березнівській міській раді.
Сумуємо, пишаємося,пам’ятаємо
Навіть незвична теплінь останніх грудневих днів не змогла розвіяти скорботних почуттів, які виповнюють серця і душі українців невимовним болем нових втрат наших доблесних захисників на полях битв з осатанілими фашистами московського штибу. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Маренка Донецької області загинув наш тридцятирічний земляк Олександр Іванович ОСІЙЧУК з Городища. Повернувшись з-за кордону із заробітків, він одразу пішов на фронт захищати рідну землю від непроханих зайд. Працьовитий, врівноважений, доброзичливий Олександр мріяв про спокійне мирне життя, на яке зазіхнули новітні ординці. Чин прощання із звитяжцем відбувся на подвір’ї батьківського будинку. Похоронне служіння здійснили вірні місцевої громади Церкви об’єднання євангельських християн-баптистів на чолі з пресвітером Сергієм Шевчуком. Всі присутні вслухалися у священні слова Євангелія, у виконанні хору лунали псалми про життя земне і вічне. До домовини сина припадала згорьована ненька, прощально вдивлялися у прекрасне обличчя Олександра сестри і брат. Потім похоронна процесія вирушила на кладовище в урочищі Вороновка, де й відбувся обряд поховання героя. Біля могили відважного воїна під час виконання Державного гімну України пролунали залпи військового салюту. Вічна та світла пам’ять мужньому звитяжцю.
Надія Ярмолюк.
Ми не забудемо, Україна не забудемо…
17 травня 2023року на фасаді Березнівського ліцею №3 відкрито меморіальну дошку захиснику України Олександру Осійчуку . На цей хвилюючий захід прийшли рідні героя, друзі, однокласники, побратими, школярі, березнівчани.
Красивого, щирого, усміхненого Олександра, який захоплювався рибалкою, обожнював збирати гриби, добре памятають у цій школі. Хлопець родом із Городища, але здобував освіту тут усі одинадцять років. Потім навчався у Рівненському вищому професійному училищі.
Першим до слова ведучі заходу запросили голову Березнівської міської ради Руслана Пилипчука. Він зазначив, що Олександр – один із 49-ти мужніх чоловіків нашої громади, які віддали своє життя за свободу рідної України. Закликав пам’ятати їх подвиг і ціну, яку українці платять за незалежність. Також подякував батькам, які виховали героя.
Не могла стримати сліз, коли розповідала присутнім про захисника його сестра Ольга Сидорчук.
– Ми з багатодітної сім’ї… І хоч Сашко був найменшим сином, та виконував роль старшого. Він завжди був дбайливим, відповідальним, після смерті тата узяв усі обов’язки на себе, постійно працював, мріяв про власне авто. Коли вороги розпочали повномасштабне вторгнення у нашу країну, брат був за кордоном. Але згодом повернувся додому… Вирішив боротися за українське майбутнє, спокійне життя, захищати нас. Ми пишаємося Сашком. Нам дуже тяжко без нього…Кілька слів виголосив перед учасниками дійства волонтер із Франції Бруно Буадрон. Переклав його виступ ліцеїст Сашко, який майже щороку гостює у французів і добре володіє їх мовою. Пан Бруно радіє, що завітав в Україну і пишається українцями. Гасло «Слава Україні», яке він промовив українською, з його вуст звучало зворушливо. Усі хором відповіли «Героям слава!».
Почесну місію відкриття меморіальної дошки воїну Олександру Осійчуку по праву виконали мати героя Ніна Савівна та сестра Ольга. Настоятель храму Першоапостолів Петра і Павла ПЦУ Городище отець Олександр освятив її.
– Кожен українець, який стає на захист держави, вірить, що повернеться з війни живим. Та інколи доля буває трагічною – звитяжці стають воїнами Небесного Царства. Висловлюю щирі співчуття матері від нашої церкви, від усієї Рівненсько – Волинської єпархії ПЦУ. Вклоняюсь перед вами за сина, за героя. Нехай Господь загоїть вашу рану, що кровоточить. Нехай не буде ні смутку, ні
журби… Нехай пам ять буде вічною – ми пам’ятатимемо, Україна не забуде. Обіцяємо молитися… – додав священник.
Портрети уже трьох випускників цього навчального закладу розміщені на його фасаді – героя Небесної Сотні, Героя України Івана Городнюка, загиблих захисників України Максима Ярмолки та Олександра Осійчука. Три меморіальні дошки тепер завжди нагадуватимуть про війну, про материнське та людське горе нашому і майбутньому поколінням. Присутні вшанували пам’ять Олександра Осійчука і всіх українців, які віддали життя за самостійність і незалежність України, хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.
Яна Стахнюк.
Список публікацій
Ярмолюк Н. Сумуємо, пишаємося, пам’ятаємо / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник. – 2023. – № 1/ 05 січ. – С.2.
Березнівщина втратила на війні молодого захисника України // Рівне1
Березнівщина втратила молодого захисника // Вісті Рівненщини
У Березнівському ліцеї відкрили меморіальну дошку захиснику України Олександру Осійчуку // Горинь