Народився Іван Іванович 6 липня 1984 року у селі Соломир. У сім’ї був наймолодшим сином якого батьки дуже любили. Початкову освіту здобув у місцевій школі. А в 5-й клас пішов у Серницьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. У школі вчився добре, був скромним, за потреби проявляв рішучість, сміливість. Саме ці риси і спонукали його стати на захист України, на захист своєї сім’ї.
Працював здебільшого на будівництвах. Ця робота йому подобалася, мав до неї хист. З родиною жив у селі Зарічне.
28 липня 2022 року Іван Полюхович був призваний на військову службу другим відділком Вараського району територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Спочатку було навчання на полігоні на Житомирщині, потім Дніпро, а згодом Іван опинився на Луганщині. Служив у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславський бригаді. Обіймав посаду стрільця-снайпера.
Молодший сержант Іван Полюхович загинув 28 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Червонопопівка Луганської області. Воїну було 38 років.
Поховали Івана у селищі Зарічне..
У захисника Іван Полюховича залишилася дружина і двоє дітей.
Публікації про Полюховича І.
В Зарічненській громаді знову горе. Ми втратили ще одного нашого захисника – Івана Івановича Полюховича.
Іван Іванович, народився 6 липня 1984 року, був призваний на військову службу другим відділком Вараського району територіального центру комплектування та соціальної підтримки 28 липня 2022 року.
Загинув 28 жовтня 2022 року в селі Червонопопівка Луганської області.В Генштабі зазначили, що українські військові за ту добу знищили до 20 окупантів в селі Червонопопівка, що на північ від Кремінної Луганської області. Ще близько 30 російських загарбників дістали поранень різного ступеня тяжкості. В цих трофеях для України вагому роль відіграв і наш Герой!
Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Івана.
Глибоко сумуємо разом з родиною.
Вічна пам’ять Герою!«Іван був дуже доброю людиною. Мав талант до будівництва, але коли його призвали на захист Батьківщини, то пішов не роздумуючи. Він дуже любив свою сім’ю, турбувався про нас, був найкращим чоловіком і татком. Великою цінністю для нього було наше кохання… Мав двох синочків, яким любив співати колискові, а пізніше – грати з ними у футбол. Мріяв навчити своїх синів всьому, що сам умів, але не судилось… Нам дуже не вистачає його і ми ніколи не забудемо нашого Героя!» – розповідає дружина полеглого воїна Лілія.
Зарічненщина у скорботі…
На фронті загинув ще один наш земляк – Іван Полюхович. У Зарічному рідні, друзі і просто небайдужі жителі громади зібралися біля будинку Героя, щоб гідно провести його в останню дорогу.
Щирі співчуття родині. вічна пам’ять.
Вони були одними з кращих!
Гарні хлопці, мужні козаки, кохані і кохаючі чоловіки, найкращі тата для своїх дітей…
Островський Дмитро Миколайович, Казанівський Микола Васильович, Полюхович Іван Іванович… Вони були одними з перших, хто став на захист нашої рідної неньки України після повномасштабного вторгнення росіян на українську землю… Вони були одними із найсміливіших, адже, не довго думаючи, згодом пішли відвойовувати, визволяти рідну українську землю із лап окупантів.
Та, на жаль, недовгим був їх життєвий шлях… Не судилося їм повернутися додому живими…
30 травня на фасаді Серницького ліцею Зарічненської селищної ради відбулось урочисте відкриття меморіальних дошок, встановлених на честь колишніх учнів цієї школи, нинішніх Героїв – Дмитра Островського, Івана Полюховича, Миколи Казанівського.
Вшанувати пам’ять загиблих воїнів на шкільному подвір’ї до колективу працівників закладу долучились родини Героїв, представники влади та односельчани.
Зі словами скорботи, вдячності та шани до присутніх звернулися Зарічненський селищний голова Богдан Квачук, староста Серницького старостинського округу Анатолій Полюхович, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту селищної ради Петро Апончук.
Право відкрити меморіальних дошок було надано родичам Героїв.
Всі присутні на заході змогли вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання, а також відбулась панахида за загиблими та освячення пам’ятних знаків.
Вони віддали найдорожче – своє життя, захищаючи кордони нашої України. Відтепер пам’ятні знаки на стіні школи будуть постійним спогадом нам і наступним поколінням про патріотизм і героїчний подвиг випускників освітнього закладу та захисників Батьківщини.
Світла пам’ять про наших бійців назавжди залишиться з нами у наших серцях.
По завершенню заходу усі, хто хотів поклали квіти до меморіальних дошок.
Герої, ви назавжди залишитесь в наших серцях! Пам’ять про вас ніколи не згасне, вона буде вічною!
Зарічненська селищна територіальна громада
Список публікацій
На Зарічненщині сьогодні зустрічають кортеж з тілом воїна, який загинув на Луганщині // Рівне вечірнє
Зарічненська громада у скорботі – загинув солдат рівно через два місяці служби // Володимирець CITY