Анатолій Ясковець народився 4 травня 1969 року в селі Орлівка на Березнівщині. Зі слів однокласників – це був маленький, щупленький хлопчик, але такий спокійний, розумний і винахідливий. Після закінчення Орлівської школи з 1986 по 1991 роки навчався у Мирогощанському радгоспі-технікумі спеціальність «Механізація с/г». Після служби в армії Анатолій одружився. Разом з дружиною Людмилою Іванівною виростили і виховали шестеро дітей, створив міцну, дружну сім’ю. Працював шофером у колгоспі «Нове життя» а також на сезонних роботах. З квітня 2022 року перебував у лавах Збройних Сил України. Він був головним сержантом взводу інженерних конструкцій, здійснював саперні роботи, ремонтував військову техніку
Земний шлях Анатолія Логиновича Ясковця – зразок людського оптимізму та життєлюбності. Він був чистою помислами і душею людиною, турботливим сім’янином .
Анатолій – приклад для наслідування: добрий господар, справжній «майстер на всі руки», прекрасний чоловік, люблячий батько для своїх дітей, щирий друг. Йому було теж ким гордитися, адже діти виросли справжніми людьми – розумними, чесними, роботящими.
Анатолій, батько багатодітної родини, помер 25 березня 2023 року від тяжкої недуги.
Похований у селі Орлівка Березнівського району.
28 березня 2023 року у Березнівській громаді оголошено День жалоби за загиблим захисником – Анатолієм ЯСКОВЦЕМ.
Відповідне розпорядження підписав міський голова Руслан ПИЛИПЧУК.
Публікації про Ясковця А.
Березнівщина попрощалася із захисником, який помер від тяжкої хвороби
Як повідомили у Березнівській міській раді, війна дуже сильно підірвала здоров’я Анатолія Ясковця і 25 березня 2023 року під час виконання службових обов’язків підступна хвороба передчасно обірвала земний шлях українського захисника, справжнього патріота, великого життєлюба.
У рідному домі відбувся молебень. Туди прийшли родичі, сусіди, односельчани, військові побратими, представники міської ради, друзі. Після молитви від будинку сільськими вулицями процесія у супроводі почесної варти та колони прапороносців усією громадою села вирушила до місцевого храму Святого Христового Воскресіння, де відбувся чин поховання.
Поховали захисника з військовими почестями на місцевому кладовищі. Після виконання державного гімну, залпів із автоматів синьо-жовтий стяг військові передали дружині захисника України.
Війна забирає дорослих
Сумна звістка своїм чорним крилом знову накрила Березнівську громаду. Білим птахом у сніговій заметілі піднявся у небесну вись захисник, український воїн, у якого під час виконання військового обов’язку перестало битися серце. Анатолій ЯСКОВЕЦЬ, 1969 року народження, проживав у с.Орлівка. Він був батьком багатодітної родини, любим і милим дідусем, добрим чоловіком і сусідом. З квітня 2022 року перебував у лавах Збройних Сил України. Головний сержант взводу інженерних конструкцій здійснював саперні роботи, ремонтував військову техніку, своїми вмінням і мужністю наближав перемогу над російськими агресорами. Будучи людиною доброї душі і щирого серця, вмів згуртувати довкола себе побратимів, допомагав словом і порадою. Про нього говорили, що він майстер на всі руки, тому все у нього виходило бездоганно. Мужньо виконував свій обов’язок перед Батьківщиною, наближав перемогу, мріяв про мирне життя у рідному селі.
Але … 25 березня 2023 року тяжка недуга перервала всі його сподівання і надії. Про шанобливе ставлення до захисника безмовно промовляв людський потік, який проводжав воїна в останню дорогу. Незважаючи на заметіль, снігопад і холод, які розгулялися цієї весняної днини, побратими, односельчани, друзі, знайомі прийшли до родинної оселі, щоб попрощатися із захисником, принесені ними квіти шани і поваги барвистим гарячим килимом закрили холодні сніги, лягли у домовину вінками немеркнучої пам’яті, сонячними пелюстками прикрашали останню дорогу звитяжця. У храмі Святого Христового Воскресіння відбулася заупокійна служба за героєм. Рідна земля на місцевому кладовищі стала останнім прихистком воїна.
Пам’ять про справжнього сина України навіки залишиться у серцях тих, хто його знав і шанував. Герої не вмирають, вони продовжують нести свою військову варту на Небесах.
Марія Антонець
а фасаді Орлівського ліцею Березнівської міської ради трьом випускникам цього навчального закладу – Зубчику Сергію Миколайовичу, Іванову Андрію Анатолійовичу та Ясковцю Анатолію Логіновичу, які загинули за Україну, встановили меморіальні дошки, повідомляє Березнівська міська рада
Вшановуючи пам’ять захисників 08 вересня відбулося їх урочисте відкриття.
Вони пішли героями у вічність
Герої не вмирають… Ця безперечна істина відповідає дійсності, логіці нашого життя, славним патріотичним традиціям українського народу. Адже у нас заведено увічнювати пам’ять звитяжців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність рідної Вітчизни. Минулої п’ятниці на подвір’ї Орлівського ліцею зібралися педагоги та учні цього навчального закладу, сюди прийшли рідні та близькі полеглих героїв – земляків у боях з російськими загарбниками, чимало жителів села, прибули міський голова Березного Руслан Пилипчук, виконуючий обов’язки начальника першого відділу Рівненського територіального центру
комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Пилипака та Городищенський сільський староста Юрій Плескач на урочисте відкриття меморіальних дошок молодим полеглим землякам Сергію Миколайовичу Зубчику, Андрію Анатолійовичу Іванову та Анатолію Логіновичу Ясковцю.
Щирими поетичними рядками про мужність і високий патріотизм наших воїнів відкрили урочистість її ведучі вчительки Олена Іванова та Наталія Василець. Хвилююче западають у серця присутніх слова:
Запалим вічний ми вогонь скорботи
За тих героїв, що не впали духом
І не дали Вкраїну побороти.
Нехай земля усім їм буде пухом …
Звучить Державний Гімн України.
До слова запрошується міський голова Березного Руслан Пилипчук. Він, зокрема сказав, що нинішнє відкриття меморіальних дошок героям-землякам є достойним внеском в справу увічнення памяті про подвиг загиблих орлівчан, які героїчно відстоювали свободу і незалежність нашої держави і поклали своє молоде життя на вівтар майбутньої перемоги над російськими загарбниками.
З хвилюванням у серцях слухали присутні розповіді ведучих урочистості про героїв-земляків, які так хотіли жити у вільній Україні, будувати її і своє щасливе сімейне життя, здійснювати світлі мрії.
Сергій Зубчик після закінчення загальноосвітньої школи вивчився на автослюсаря, служив у ЗСУ, працював на підприємстві, кінологом у поліції і тривалий час за контрактом ніс військову службу, зокрема воював під час АТО і ООС як професійний сапер. Повномасштабну війну зустрів під Маріуполем.
Сергій загинув 8 липня 2022 року, виконуючи бойове завдання біля Авдіївки у Донецькій області. Вітчизна відзначила героїзм нашого земляка орденами “За мужність III ступеня” та орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно) , відзнакою Президента України “”За участь в антитерористичній операції” медаллю “Учасник АТО”, “Подякою “;”За розмінування територій Донецької та Луганської областей”.
Багато мрій і сподівань було у молодому житті 26-річного Андрія Іванова. Він успішно закінчив Орлівську загальноосвітню школу та Березнівський економіко-гуманітарний ліцей, а з 2014 по 2018 рік навчався у Національному технічному університеті Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського. Сумлінно трудився майстром на одному з підприємств Київщини. З лютого 2022 року Андрій служив у стрілецькій роті батальйону територіальної оборони Києва,
брав участь у бойових діях в районі міста Бахмут Донецької області, де 8 вересня 2022 року героїчно загинув, виконуючи відповідальне бойове завдання.
Досить проста, але достойна біографія у полеглого героя Анатолія Ясковця. Після закінчення школи здобув освіту механіка у Мирогощанському радгоспі-технікумі, чимало років пропрацював у місцевому сільськогосподарському підприємстві. У 2022 році його мобілізували до лав ЗСУ. З квітня 2022 по березень 2023 року він брав участь у заходах з оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України. Він служив головним сержантом взводу інженерних конструкцій інженерно- мостобудівельної роти. Сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок, Анатолій Ясковець помер 25 березня 2023 року в м. Чортків Тернопільської області.
‘Настають урочисті хвилини і рідні полеглих захисників України під журливу мелодію “Плине кача…” відкривають меморіальні дошки. До болю в душі хвилюючим був виступ – сповідь матері Андрія Іванова Людмили Михайлівни.
– Мені важко говорити, бо не можна передати словами біль і печаль, які ятрять моє серце, – сказала вона. – Все це як страшний сон, серце і розум не сприймають реальність непоправної втрати. Сьогодні минає рік, як немає на цьому світі нашого любого і незабутнього Андрійка, рік і два місяці, як загинув Сергій Зубчик і майже пів року тому відійшов у засвіти Анатолій Ясковець. А серце болить досі. Цей біль не пройде ніколи, ця рана не загоїться ніколи. І дуже важко та прикро, що список полеглих щоразу поповнюється…Здається зовсім недавно наші хлопці бігали по цьому шкільному подвір’ї, сиділи за партами, їм ще хотілося жити і жити. Скільки в них було попереду мрій, думок, планів. Але не судилося, все перекреслила, сплюндрувала клята війна, жорстокі вороги… На жаль, війна забирає найкращих наших синів, чоловіків, братів, батьків.
Батьки не повинні хоронити своїх дітей, а мають пишатися їх успіхами, тішитися онуками. Не для війни ми народжуємо і ростимо дітей. Але є така у світі професія як захисник Вітчизни. І наші хлопці пішли, щоб захистити від ворогів Україну. Як казав наш Андрійко:”Хто ж, як не ми, тату?” На жаль, ті, хто має цю патріотичну професію, не завжди повертаються у рідну домівку, а йдуть героями у вічність…
Слухаючи ці щирі слова згорьованої матері, чимало присутніх змахували з очей непідробні гіркі сльози.
В урочистій тиші настоятель місцевого Свято-Воскресенського храму отець Олександр спільно з церковним хором освятив щойно відкриті меморіальні дошки.
Учасники урочистості хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих за незалежність України та поклали квіти до місця вшанування наших полеглих героїв-земляків. Вічна їм слава і слава Україні!
Павло РАЧОК.
Список публікацій.
Антонюк М. Війна забирає дорослих / М. Антонюк// Надслучанський вісник. – 2023. – № 13/ 30 берез. – С.2.
Рачок П. Вони пішли героями у вічність / П.Рачок // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2023. – N 37 /14 верес./. – С. 3.
Від тяжкої недуги помер багатодітний батько, воїн із Березнівщини Анатолій Ясковець // Рівне медіа
У селі на Рівненщині поховали воїна, який помер від тяжкої хвороби // Рівне медіа