Юрій Фурсяк народився 29 квітня 1996 року в селі Городище Березнівського району Рівненської області. З першого по четвертий клас Юрій навчався у Березнівській початковій школі З 5 по 11 клас у Березнівському економіко-гуманітарному ліцеї. У школі Юрій дуже захоплювався історією, добре володів англійською мовою. Брав участь в районних та обласних олімпіадах, виборюючи призові місця. Був постійним учасником в історичних конкурсах та турнірах.
Юрій багато читав, був обізнаний у музиці й у мистецтві. Вправно грав на бас-гітарі.
Однокласники та вчителі запам’ятали його як доброго, працьовитого, веселого хлопчину. З 2013 по 2017 роки навчався у Волинському державному університеті
імені Лесі Українки на факультеті філології. На початку повномасштабного вторгнення Юрій був за кордоном, але відразу повернувся до України та пішов добровольцем на фронт захищати нашу Батьківщину.
Юрій загинув 26 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новомайорськ Донецької області.
Юрія поховали на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка.
Публікації про Фурсяка Ю.
У Березнівській територіальній громаді попрощались із загиблим 26 річним захисником України Юрієм Фурсяком
Військовий кортеж у скорботі та належній шанобі 2 листопада зустрічали навколішках в знак шани до загиблого захисника мешканці сіл Антонівка, Кам’янка, Кургани, міста Березне, села Городище.
Церемонія військового поховання відбулася 3 листопада у рідному селі захисника Городище. На прощання до його батьківського будинку прийшли рідні, друзі, знайомі, односельчани, бойові побратими, всі хто знав, любив, шанував Юрія.
Похоронна процесія молодої людини, яка віддала життя за Україну, в жалобі тягнулася від батьківської оселі сільськими вулицями до Свято-Трьох-Святительської церкви села Городище, де відбулася заупокійна служба за захисником. Квітами був вкритий його останній шлях.
Юрія поховали на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка. Біля могили відважного воїна під виконання присутніми Державного Гімну України пролунали залпи військового салюту на честь назавжди молодого 26-річного земляка.
Щирі співчуття рідним і близьким.
У цей важкий для України час схиляємо голови в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять та слава Герою!
Захищав рідну Україну і кожного з нас
Страшно і нестерпно усвідомлювати,що уже дев’ятий рік наша рідна Україна у війні, що злочинні дії окупантів проти нашого народу безкарні. Українська земля здригається від артилерійських пострілів та руйнівних ракет, українська ж душа стискається від болю через забрані життя.
З початком повномасштабного вторгнення на територію нашої суверенної держави 26-річний Юрій Фурсяк із с. Городище пішов звільняти українську землю від «руського міра» ,захищати свободу і незалежність, та віддав – своє життя.26 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новомайорск Донецької області військо службовець загинув.
Минулої середи Березнівщина навколішки зустрічала кортеж із тілом нашого захисника.
Пішов у вічність любий син, добрий брат, хороший друг, вірний побратим, сміливий воїн.
Церемонія поховання відбулась наступного дня після прибуття у рідне село. Біля батьківського дому було дуже людно, з молодим захисником прийшли попрощатися рідні, близькі, знайомі. У скорботі та щирою молитвою разом з родиною вони проводили до місця вічного спочинку звитяжця. Похоронна процесія, що розтягнулася на десятки метрів, йшла у невимовній тузі. За упокійну службу священники УПЦ провели у Святотрьохсвятительській церкві с. Городище. Поховали молодого воїна на місцевому кладовищі в урочищі Вороновка.
Вічна память і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Яна СТАХНЮК
Молімося.І Небеса почують
Меморіальну дошку полеглому воїну ЗСУ, випускнику Березнівського економіко- гуманітарного ліцею Юрію Фурсяку було відкрито 26 жовтня, в річницю його загибелі під Новомайорськом Донецької області. Цей пам’ятний знак на стіні навчального закладу, де Юрій навчався, буде щоденно нагадувати ліцеїстам і їх наставникам про війну, людське горе, героїзм тих, кого Небеса в безсмертні записали. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли з життя ідуть ще зовсім молоді, усвідомлювати це нестерпно. Їх смерть викликає розпач у серцях рідних, завмирає сама Україна в жалобі і скорботі за своїми синами. Немає нічого важливішого, ніж життя людини, але не забуваймо про те , що життя, віддане за Батьківщину, набуває величного сенсу. Юрію було всього 26 … Коли московська орда рушила без оголошення війни, достоту як німецький фашизм у 1941-ому, на Україну, він перебував у Польщі на заробітках. Але негайно повернувся додому, пішов добровольцем на фронт, щоб перепинити шлях рашистським зайдам до всього, що любив, про що мріяв. Ведучі заступниця директора Оксана Шнайдер, вчителька Любов Овдійчук, Артем Гайдук, Софія Романович, Микола Шнайдер, Даниїл Постоєв розповіли присутнім про те, яким Юрій був під час навчання:ліцеїсти та вчителі запам’ятали його як сумлінного учня,доброго друга, товариського і справедливого. Не випадково в ліцеї він мав тепле прізвисько Юрик.
Захоплювався історією, добре володів англійською мовою, багато читав, був обізнаний в музиці та мистецтві, вправно грав на бас-гітарі, разом з друзями створив рок-гурт. Більшість пісень, що він їх наспівував під гітару, була патріотичного змісту. На гаражі біля його дому висіли жовто-блакитний та червоно-чорний прапори.
Цілком вмотивованим був вибір Юрієм вищого навчального закладу – з 2013 по 2017 рік він студіював українську філологію у Волинському університеті ім. Лесі Українки. Часто дискутував з друзями на теми релігії, влади, мав на все свій погляд. Його невичерпний патріотизм, відданість побратимам, справжність на війні, непохитний бойовий дух назавжди залишаться в пам’яті всіх, хто знав, поважав, любив Юрія. Загальне зворушення, сльози на очах присутніх викликала своїми спогадами про сина мама Юрія пані Людмила. Він був непохитний у своєму рішенні йти на фронт, ніколи не скаржився навіть у найважчі дні,заспокоював рідних:все добре,я повернуся,мамо. Мріяв жити у міцній країні, одружитися, створити міцну хорошу сім’ю. Та не судилося. Свічка його життя так передчасно згасла, її загасили зло, ненависть, чорна заздрість московського нелюда. Але ніколи не розвіється в наших серцях тепло, яким Юрій нас обдаровував, а материнські сльози, материнське горе впаде на голови убивць, нема і не буде їм прощення Почесне право відкрити меморіальну дошку герою, захиснику України Юрію Фурсяку, який загинув при виконанні військового обов’язку перед Батьківщиною, здійснили мати звитяжця Людмила Володимирівна і її чоловік Сергій,молодший брат Юрія Михайло. Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ, військовий капелан Назарій Момотюк освятив меморіальну дошку та виголосив поминальну молитву за Юрієм та всіма загиблими на війні, закликав присутніх пам’ятати, яку високу ціну платять захисники України за кожен наш мирний день.
Вірш, що його запропонувала увазі присутніх Кіра Гурин, зачепив серця кожного з них.
Тож хай і читачі нашої газети почують ці проникливі слова.
Молімося за них, хто вміє і не вміє. За тих; хто йде у бій, Хто зараз у полоні, У кого в вісімнадцять сиві скроні, Хто янголами в небо полетіли, А тіло — без хреста і без могили. Молімося за них… Чийогось сина, брата, Благаймо Господа за кожного солдата. Щоб свічка плакала сльозами,а не мати. Герої не повинні помирати. Вони в окопах не за нагороди, Благословенні воїни свободи. Нову історію своїм життям карбують… Молімося… і Небеса почують Молитву нашу — щиру і єдину. Над нами — Бог! За ними — Україна! Однокласник Юрія Роман Євтушок виконав пісню,присвячену його пам'яті , під мелодію якої учасники мітингу поклали квіти до меморіальної дошки.
Надія ЯРМОЛЮК.
Список публікацій.
Стахнюк Я. Захищав рідну Україну і кожного з нас / Я. Стахнюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2022. – N 45/10 лист./. – С. 2.
Ярмолюк Н. Молімося. І Небеса почують/Н.Ярмолюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2023. – N 44 /02 листоп./ – С. 2.
На Донбасі поліг 26-річний захисник із Березнівщини // Rivne Media
На Рівненщині попрощалися із трьома Захисниками полеглими на війні // Горинь
Знову трагічна новина: на війні загинув 26-річний військовий з Рівненщини // Волинь