Народився Петро в с.Корост, в сім’ї Віктора та Ольги Босих. З 1997 по 2008 роки навчався в Коростській ЗОШ І-ІІІ ступенів (нині Коростський ліцей). В шкільні роки любив грати у футбол та волейбол, брав активну участь у спортивному житті школи.

14 квітня 2015 року був призваний на військову строкову службу. З 2015 по 2019 роки був учасником АТО/ООС. За участь в антитерористичній операції нагороджений грамотами, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзначений нагрудним знаком «Сухопутні війська України».

Разом з дружиною та двома доньками проживав в с.Бутейки, тут в селі і працював на сільгосппідприємстві. Свій вільний час любив проводити з сім’єю та займатися ремонтом автомобілів.

9 березня 2022 року був призваний до лав ЗСУ, служив у в/ч А4030, у 71-й окремій єгерській бригаді. Мав звання молодшого сержанта та позивний Босяк. 17 лютого 2023 року відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест».

Загинув Петро Вікторович 19 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля н.п. Мала Токмачка, Запорізької області, внаслідок артилерійського обстрілу.

В Героя залишилися батьки, дружина, дві доньки, брати та сестри.

Похований на кладовищі в рідному с.Корост.

Публікації про Босого П.
  • Спогади
  • Бойовий побратим – Небрат Юрій Віталійович :

Петя дуже любив свою сім’ю, Батьківщину, а особливо свою маленьку Батьківщину та постійно їх згадував. Петя був мужнім воїном, причому дуже вмілим воїном. Він вміло керував різним транспортом, в тому числі військовим. Виконував бойові завдання де інші не завжди могли виконувати. І всі ми знали, що Босий привезе, відвезе і довезе щоб там не було. Ще Петя любив різні види озброєння та вміло розбирався в них, коли приходила якась нова зброя в наш підрозділ він перший намагався зрозуміти принцип її будови та особливості застосування, що в нього виходило найкраще з усіх. Він взагалі був майстер на всі руки і всім допомагав, кому автомобіль полагодити, кому зброю і багато всього різного, нікому не відмовляв в допомозі.

А ще Петя був душею компанії, завжди з посмішкою і з веселим настроєм і в будь який час дня всім говорив «Добрий вечір!».

Розповіла Марія Боса.

Мій чоловік був щирою людиною. Ввічливий, люблячий і турботливий тато. Завжди допомагав тим, хто потребував допомоги. Був мужнім і дуже вправним воїном, вміло виконував бойові завдання».

“Я пишаюся нашим Героєм, його незламністю, патріотизмом! Вважаю, що Босий Петро Вікторович заслуговує на найвищу державну нагоду – Герой України (посмертно) із врученням ордену “Золота Зірка” його дружині та донечці. Вічна пам’ять та шана тим хто віддав своє життя! Слава Україні! Героям Слава! Слава всім хто захищає та боронить Україну”, – написала у петиції дружина воїна Марія.

Йому було лише 32. Петро Босий назавжди залишиться в спогадах рідних, близьких, односельчан, бойових побратимів — мужнім воїном, дбайливим батьком, міцною опорою дружини та батьків. Висловлюємо щирі співчуття дружині та двом донечкам, рідним та близьким, побратимам Героя, — йдеться у повідомленні Сарненської міськради.

Памʼяті БОСОГО Петра Вікторовича
…Їм так хотілось обійняти тата. Натомість домовина в двір пливе. 

Як вам, катюги-супостати, Стає снаги губити молодих, Як, нелюди, вам піднялась рука?

 Постане правда, бо у нас є воля, Є віра і любов в серцях. 

Нас не скорить – У кожного в душі в нас Батьківщина, Одна, яку Господь послав!

Відео

Шкільний турнір памʼяті загиблих Воїнів-Героїв

в стінах Коростського ліцею відбувся ІІ відкритий турнір із волейболу серед юнаків 2007 року народження та молодших присвячений пам’яті загиблих воїнів Збройних Сил України, які проживали у селах Коростського старостинського округу та віддали своє життя за цілісність української державності:

🕯️Дмитра Камінського , 🕯️Петра Босого, 🕯️Олега Кошляка, 🕯️Руслана Сябро, 🕯️Олександра Колоса, 🕯️Олександра Чижа

У турнірі взяли участь колективи – Коростського ліцею, Великовербченського ліцею, збірна міста Сарни та команда-гість із Полиць, Вараського району.

🏆Переможцями стали господарі – команда Коростського ліцею, срібло здобули гравці Сарненськоі збірної, третю сходинку посіла команда з Великого Вербчого, четвертими відповідно стали гості – команда з Полиць. Вічна слава Героям!

Список публікацій

Під час ворожого артобстрілу на фронті загинув Петро Босий із Сарненщини // СарниNews.City

На війні загинув молодший сержант з Сарненщини Петро Босий // Рівне 1

Петро Бостий // Платфорима памяті меморіал

Йому було лише 32: поблизу Запоріжжя загинув молодий сержант з Рівненщини // Радіо Трек: новини.

Босий Петро Вікторович (14.06.1991-19.08.2023)