Паскар Дмитро Юрійович (24.02.1997- 22.10.2023)

Дмитро Паскар народився 24 лютого 1997 року у Рівному. Навчався у місцевій 13-й школі, згодом в університеті водного господарства і природокористування, а потім працював пекарем на хлібозаводі «Рум’янець».

У лютому 2023 року Дмитро добровольцем приєднався до захисту України.

«Він прийняв таке рішення, але нікому про це не сказав. За кілька днів перед виїздом на полігон лише попередив батька. Дмитро завжди самостійно приймав рішення, любив ризикувати, захоплювався мотоциклами. У нього все відбувалося на швидкості – навіть будучи фактично дитиною, він поводився як дорослий. Ставив перед собою цілі і досягав їх», – розповіла мама Захисника.

На жаль, 26-річний старший солдат Дмитро Паскар загинув 22 жовтня 2023 року у бою з російськими окупантами на Запорізькому напрямку. Тривалий час боєць вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували й передали рідним для гідного поховання.

Із найрідніших у Дмитра залишилися батьки, двоє сестер та бабуся. А ще кохана дівчина, з якою хотів одружитися у відпустці, в яку він так і не прийшов.

Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.

Публікації про Паскара Д.

«На щиті» повернувся до Рівного захисник Дмитро Паскар

Батьки присвятили вірші та виставу: зі старшим солдатом Дмитром Паскарем попрощалися у Рівному

З військовим Дмитром Паскарем попрощалися 8 грудня у Рівному.

Прощання з Дмитром Паскарем відбулося у понеділок, 8 грудня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійну службу провели у Свято-Покровському кафедральному соборі.

Прощання На майді в Рівному. Сотні людей

“Ми в одному будинку живемо, він виріс з нами. Хороший, розумний хлопчик. Вирішив так, що піде захищати Україну, і за неї загинув. Я більше спілкувалася з татом, ну що я можу сказати? Співчували, запитували, як, що там. До останнього надіялися, що він десь в полоні може, що він живий. Допоки не отримали звісточку, що все-таки він загинув”, — розповіла сусідка Дмитра Паскара Тамара.

“Дуже шкода, що такі молоді хлопці стають героями після смерті. Спокійна, добра, щира дитина. Нічого поганого сказати не можу”.

«Він прийняв таке рішення, але нікому про це не сказав. За кілька днів перед виїздом на полігон лише попередив батька. Дмитро завжди самостійно приймав рішення, любив ризикувати, захоплювався мотоциклами. У нього все відбувалося на швидкості – навіть будучи фактично дитиною, він поводився як дорослий. Ставив перед собою цілі і досягав їх», – розповіла мама Захисника.

Збірка поезій під назвою “Вдруге ти його не народиш”

Раніше Суспільне повідомляло, що матір військового Руслана Броновицька презентувала збірку поезій під назвою “Вдруге ти його не народиш”. Писати вірші жінка почала після того, як син Дмитро зник безвісти на фронті. Збірка поезій двомовна, у ній — 16 поезій.

“Не кожен вірш присвячений йому. На презентації казали, і я сама навіть говорила, що ця книга присвячена моєму синові. Хоча немає тут фрази: “Присвячується сину, військовому Дмитру, який пішов добровольцем”. Якби така фраза була, то вона була б присвячена матерям, які чекають зниклих безвісти дітей”, — додала поетеса

Вистава “Пілот і Маленький Принц” Рівненського академічного обласного театру ляльок та інституту театральних інновацій “ПриСутність” — це режисерська робота Юрія Паскара за твором Антуана де Сент-Екзюпері, яка присвячена сину режисера, воїну ЗСУ Дмитру Паскару, який зник безвісти. Глядачі побачили її у жовтні минулого року. Корній Демидюк розповів, що це історія пілота, який зазнав авіатрощі над пустелею:

“Крім історії пілота, це історія про війну, в якій немає жодного слова про неї, жодного пострілу. Це про духовну подорож людини, яка знаходиться між життям і смертю. Про маленького принца, як такого провідника, щоб прийняти самого себе і той життєвий досвід, який в нього був попередній, і примиритися передусім самим із собою”.

Світлини із відкритих джерел Інтернету