Богомазюк Олександр Вадимович (15.08.1984-23.11.2025)

Богомазюк Олександр Вадимович народився 15 серпня 1984 року у місті Дубно. Навчався в загальноосвітній школі № 23 м. Рівне. Строкову військову службу проходив з квітня 2004 р. по жовтень 2005 р.

Повернувшись додому, працював водієм-експедитором у підприємця, інспектором охорони ТОВ «Відок-ГІКС», столяром, будівельником, різноробочим.

27 вересня 2024 року старший сержант Олександр Богомазюк був мобілізований до Збройний Сил України, пройшов базову загальновійськову підготовку на Тучинському полігоні. З листопада 2024 року проходив службу в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого в Харківській області на посаді майстра першого відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів першого механізованого батальйону.

Побратими та командири цінували Олександра за відповідальність, уважність до вміння швидко вчитися та бездоганну акуратність.

На жаль, 41-річний старший сержант Олександр Богомазюк загинув 23 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Петропавлівка Куп’янського району Харківської області.

Із рідних в Олександра залишилися донька, мама, тато, сестра та її родина.

Олександра Богомазюка поховали на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.

Публікації про Богомазюка О.

З бійцями Олександром Богомазюком та Віктором Бойком попрощались у Рівному

“Ми колись тісно всі дружили, гуртом, і це пронеслось до цього часу. Людина світла. Він був такий швидкий, моторний хлопець. Завжди з гарним настроєм, на позитиві. Завжди якоюсь порадою ділився. Прекрасна донечка у нього, чарівна. Він залишив після себе гарний слід. Будемо сумувати, пам’ятати. Слава герою”, — поділилася сусідка Олександра Богомазюка Анна

“З ранньої молодості ми знайомі десь 20-30 років. Це була щира, добра, хороша людина. Чуйний і хороший чоловік був. Шкода, що так сталося, ми завжди його будемо пам’ятати”, — розповіла подруга Олександра Богомазюка Тетяна.

Спогади рідної тітки і хрещеної Олександра Богомазюка:
Кожен раз, коли думками обіймаєш образ дорогого хлопчика, юнака, дорослого чоловіка, то найперше, що вимовляють вуста, то це – його ім'я, яким його кликала: Сашенька, Саша, Синочок, милий, рідний. І дорогий…!!! Як важко жити і усвідомлювати, що більше ніколи його не побачиш, не почуєш, і не обіймеш… Але, я завжди з неймовірною вдячністю і любов’ю, допоки жити буду, обійматиму його серцем і незабутньою пам’яттю. Бо, це була Людина, тонкого наповнення душі і її щедрот. Наш Саша, завжди приходив на допомогу, і був бездоганний у своїй праці, і в тому, як він вмів підтримати, зрозуміти…. При житті, доля, не завжди була прихильна до нього. Йому довелося багато чого пережити, багато страждати, але він тримався, і йшов вперед, долаючи труднощі. Саша пішов захищати всіх нас, свою Батьківщину від підступного ворога. Він майстерно , з філігранною точністю, відпрацьовував свої удари. Я про це знала, бо, завжди Сашко запевняв мене, що вони (воїни), не дозволять ворогу пройти….щоб топтати нашу землю.
– Назавжди залишу в кишеньці свого серця, нашу останню, таку довгу розмову, як реліквію пам’яті, настанов, і прохань. Для себе, наше останнє спілкування я виокремлюю, як сповідь , що стала реквіємом…
– Без перебільшення, я подумки кажу:
— Синочку! Ти був моїм і нашим учителем багато в чому. Для того, щоб ми жили, і жили наші діти і онуки у вільній країні, не сплюндрованій ворожим чоботом , наш дорогий Сашенька , віддав своє життя.
Саша дуже любив свою донечку, дорожив і піклувався про своїх батьків, цінував свою родину, і любив життя, в усіх своїх проявах. Та, на превеликий жаль, і одвічну нашу біль Саша віддав своє життя за всіх нас для того , щоб ми жили!
Вдивляючись в Небо кажу : — Ми, ніколи не забудемо і твій внесок , і твою звитягу подвигу, ціною життя . В нашій щоденній молитві до Бога, будемо молитися за твою світлу душу , наш дорогий Сашенька! Ми будемо тебе любити і ніколи не забудемо.

Список публікацій

«На Щиті»: у Рівному попрощалися з Олександром Богомазюком та Віктором Бойком // Район. Рівне

«Дві долі, одна війна»: у Рівному попрощалися із захисниками Олександром Богомазюком та Віктором Бойком (ВІДЕО) // Рівне 1

Знову прощання. Рівне провело в останню дорогу двох захисників // ЧаРівне