Нагородний Олександр Петрович (03.10.1981- 08.11.2024)
Олександр Петрович Нагородний народився 3 жовтня 1981 року у Здолбунові.
Навчався у Рівненському ліцеї № 26, де закінчив дев’ять класів. Згодом вступив до Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП, де здобув професію зварювальника п’ятого розряду.
Працював на різних підприємствах, зокрема КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР та ТОВ «Рівненський льонокомбінат».
24 червня 2024 року Олександр склав військову присягу та розпочав службу у війську, до якого долучився добровільно.
Рідні згадують Олександра як добру, щиру та відповідальну людину, яка ніколи не відмовляла іншим у допомозі. Особливе місце в його житті посідала молодша сестра Тетяна та її сини, яких він любив як рідних дітей.
На жаль, 43-річний солдат Олександр Нагородний загинув 8 листопада 2024 року на Донецькому напрямку. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Нині захисник повертається додому на щиті…
У нього залишилися батьки, сестра та двоє племінників.
Публікації про Нагородного О.
У Рівному попрощалися з 43-річним військовослужбовцем Олександром Нагородним.
Прощання з Олександром Нагородним відбулося 29 жовтня о 10:00 у Свято-Покровському соборі Рівного. Поховали захисника на кладовищі «Нове», на Алеї Героїв.
«Він міг допомогти не лише батькам. Він і нам допомагав, він безвідмовний. Дуже добра людина. Нам залишаються тепер лише молитви. Надіємось, що Бог прийняв його у свої світлі обійми, які ніколи не гаснуть», — поділилася родичка Олександра Нагородного Надія.
Саша був мій брат, справжній брат. Я молодша за нього всього на рік, але з дитинства пам’ятаю, що він завжди був відповідальним за мене. Він нікому нічого ніколи не відмовляв. Доброї душі людина, і що б не сталося, завжди в нього посмішка. Та завжди казав: “Все добре, все добре”. Хороший Саша мій був, дуже. Все, що є хороше, – це все про нього, – розповіла сестра Тетяна.
Тетяна Півень “Мій ріднесенький, як же мені тебе не вистачає. Царство тобі небесне, мій братику”
«З другого класу вчилися разом, за партою однією сиділи, а потім кумами стали. Як дзвонив, то він ж не буде розказувати, що там робиться. Не можна — і все», — зазначив кум, однокласник Олександра Нагородного Олександр.
«Та добряк такий був, добрячок. Взагалі спокійна людина. Так як сусіди, ми пересікались з ним часто. Мій рідний молодший брат також, до речі, зниклий безвісти зараз, на Сумському напрямку, то вони дружили, бо однолітки», — додав сусід Олександра Нагородного, військовий «Вальдемар».
«Два роки журилися, плакали, виглядали. Надіялись, що буде серед живих», — поділилася родичка Олександра Нагородного, Надія.
Список публікацій
Рівне попрощається із захисником Олександром Нагородним // Рівненські новини
Загинув боєць, який працював на Рівненському льонокомбінаті // Рівне вечірнє
Рівне попрощається із 43-річним захисником Олександром Нагородним, який загинув на Донеччині // Рівне 1