Непевний Роман Леонідович (31.08.1996-14.03.2022)

. До війни Роман Непевний навчався на електромеханіка і працював електрозварником автоматичних та напівавтоматичних машин. Хлопець був товариським, обожнював футбол, риболовлю і тварин.

Непевний Роман загинув 14 березня 2022 року в результаті авіаудару по телевежі в селі Антопіль. Похований в с. Караєвичі Городоцької сільської рад

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Романа Непевного нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Публікації про Непевного Р

У невимовній жалобі схиляємо голови перед світлою пам’яттю випускника нашого закладу, жителя села Караєвичі Непевного Романа, який загинув від авіаудару, завданого рашистами. Йому навіки залишиться 25 років… Не забудемо! Не пробачимо! Слава Герою!

Facebook-сторінка Городоцького ліцею

Гвардійця з Рівненщини, який загинув під час ракетного удару по телевежі, нагородили орденом “За мужність”

Сім’я Непевних з Рівненщини стала на захист Батьківщини відразу після масштабного нападу. Роман зі своїм двоюрідним братом Андрієм вступили до лав Національної гвардії України, а Романа батько, Леонід Захарович — до Збройних сил.

До війни Роман Непевний навчався на електромеханіка і працював електрозварником автоматичних та напівавтоматичних машин.… Читати далі

Мурзак Валентин Васильович (24.08.1978-23.09.2022)

Валентин Васильович Мурзак народився 24.08.1978 року  у місті Костопіль Рівненської області. З дружиною та сином він проживав  на Одещині, звідки подружня пара переїхала до села Лозова Шаргородської територіальної громади. У цьому затишному місці нашої громади сім’я й планувала оселитись надовго.

В липні місяці 2022 року сержант Мурзак Валентин Васильович став на захист рідної України від російського ворога. Будучи командиром відділення протитанкового взводу, разом з побратимами, він відважно та героїчно захищав рідну землю від окупанта.

16 вересня 2022 року воїн загинув у місті Селидове Донецької області, в результаті нанесеного ворогом ракетно-артилерійського удару.

Без ще одного оборонця залишилась Україна, без рідної людини – дружина та син.… Читати далі

Грановський Андрій Сергійович (06.04.1999-22.09.2022)

Народився Андрій Грановський 6 квітня 1999 в с. Хотин Дубенського району Рівненської області. Навчався у Радивилівській ЗОШ № 1. Закінчив Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП, отримав спеціальність електрогазозварювальника.

Воїн Андрій мав пухлину мозку і вилікувався, а з початком війни в Україні пішов добровольцем захищати свою Батьківщину від російських загарбників. На відмовляння  рідних відповідав: «А хто піде,  як не я”.

Андрій Грановський проходив службу у Донецькій області, поблизу Бахмута, після цього був переведений у Харківську область.

22 вересня 2022 року Андрій Грановський загинув у м. Куп’янськ Харківської області, під час виконання бойового завдання по захисту незалежності України.

У загиблого героя залишились батьки і молодша сестра.… Читати далі

Лісовський Василь Григорович (1969 -22.05.2022)

   Лісовський Василь   все життя прожив у Рівному і любив своє місто. Василь свого часу працював у поліції, податковій міліції, а останнім часом у ПриватБанку. Воював в АТО на Сході нашої країни. Тож з початком вторгнення росії , вже 25 лютого прийшов у військкомат. А потім щодня чекав і нервував: чого ж так довго не викликають…Дуже любив собак та риболовлю. А ще багато читав.
Читати далі

Такун Дмитро ( 30.07.1992-24.09.2022)

Дмитро Такун народився  30.07.1992 року у місті  Рівному. Спершу навчався у 24, а за тим — у 17 школі. Далі вступив до ДПТНЗ «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» на оператора комп’ютерного набору.

Строкова служба в армії минула в Одесі — Дмитро був зв’язківцем. А коли повернувся додому, почав облаштовувати життя.Дмитро працював продавцем-консультантом у “Епіцентрі”, а коли почалася війна, нікому й слова не сказавши, пішов до військкомату.Тато Дмитра давно помер, тож підтримкою стали мама, бабуся, хрещений Валентин, друзі та кохана дівчина.Про те, що  мобілізований і їде воювати, розповів лише за кілька днів до відправки на війну.Він з перших днів потрапив у справжнє пекло — був під Краматорськом, під Лиманом. Через три тижні відступили в Миколаївку біля Слов’янської ТЕС. А через 3 місяці поїхали на Мар’янський напрямок.

Стрілець-помічник гранатометника, старший солдат 30-річний Дмитро Такун загинув 24 вересня під час бойових дій поблизу села Новомихайлівка Донецької області.

Поховали Героя на кладовищі в с. “Тинне”.

Читати далі

Кулішенко Сергій Сергійович (1972 -07.09.2022)

 

Сергій Кулішенко народився у Рівному. Навчався у 15 місцевій школі, а за тим у Національному університеті водного господарства та природокористування здобув фах інженера-гідротехніка. Працював у різних сферах, займався проектуванням та навіть трудився в охоронній компанії.
У 2015 році Сергій пішов добровольцем в АТО, а коли повернувся почав влаштовувати своє життя.

07 вересня 2022 року, захищаючи населений п. Богоявленка Донецької області, загинув молодший сержант КУЛІШЕНКО Сергій

 

У Рівному попрощались з загиблим героєм Сергієм Кулішенком

“Громадою міста провели в останню путь 50-річного рівнянина Сергія Кулішенка. Мужній захисник завжди був добрим до людей та тварин, підтримував та цінував близьких та друзів. А ще він по-дитячому вірив в дива та у те, що мрії точно мають властивість здійснюватися.
Доброволець Сергій ще з 2015-ого року знав, що таке війна і яким підступним є рашиський ворог. Він не любив говорити про війну, але щиро вірив у те, що попереду у них з дружиною багато світлих днів. Але не судилося…” – розповів міський голова Рівного Олександр Третяк

 

                  “Перший шлюб у Сергія не склався, вони розлучилися, але за кордоном живе його син.
Читати далі

Борейко Олександр (10.10.1965 –

Олександр Олександрович Борейко народився  10 жовтня 1965 року в селі Великий Олексин Рівненського району. Олександр закінчив місцеву школу. Далі він навчався у місті Шепетівка у машинобудівному технікумі. Працював на різних підприємствах міста Рівного та Шпанівському цукровому заводі.

З початком війни у 2022 році Олександр добровольцем пішов захищати Україну.    “Я не буду сидіти вдома”, – казав він. Спочатку Борейка направили на Яворівський полігон, а далі він служив у місті Остер Чернігівської області. Там охороняв Київський напрямок. Олександр Олександрович був командиром відділення. Командир поважав Олександра як хорошого воїна, сумлінного виконавця поставлених завдань і як вірного друга.
Олександр загинув як герой. Всі, хто його знав, будуть завжди пам’ятати і згадувати його як хорошу, спокійну, відповідальну людину.
В Олександра залишилась сестра та племінники.
 Публікації про Борейка О.
Список публікацій

 

Читати далі

Чижук Олексій

Олексій Чижук народився на Дубенщині. Згодом переїхав до Рівного, де минули роки його навчання у школі та училищі. Здобув фах токаря, а за тим і механіка.
Олексій працював водієм на вантажівці, багато їздив і по Україні, і за кордоном.  Згодом придбав машину, зареєструвався як підприємець.
В перші тижні війни, Олексій віз боєприпаси у напрямку Чернігова та дорогу перегородив ворожий танк. Автомобіль героя було розстріляно. Вантаж здетонував. Востаннє Олексій  виходив на зв’язок 13-го березня.
Рідні до останнього вірили, що Олексій живий. Нещодавно його ідентифікували по ДНК тесту.
В Олексія Чижука залишилась дружина та двоє дітей. Син пішов стопами батька і зараз захищає незалежність України.
Поховали Олексія у селі Радиславка Рівненського району, де проживає родина.

 

“Олексій Чижук все життя працював водієм, виховав двох чудових діток та віддав життя за нашу свободу. На жаль, його родина почула страшну новину – їх рідна людина зникла безвісти. Кілька місяців дружина очікувала доброї звістки, сподівалася на краще, але щоразу надії видавалися марними.
Читати далі

Савчук Ярослав (24.02.1970-??2022)

Ярослав Савчук народився 24 лютого у 1970 році, закінчив Дубенську школу №7. Працював дільничним інспектором поліції, а також у Дубенському будинку-інтернаті для престарілих. Згодом, у 2016 році, підписав контракт зі Збройними Силами України, відтоді виконував бойові завдання у зоні АТО.

За час проходження служби нагороджений медалями «За доблесть та відвагу» та «Учасника АТО», а також нагрудними знаками.

Поховали воїна Ярослава Савчука на Алеї слави у Дубні.… Читати далі