Революція гідності. Війна. Рівненщина

07 вересня 2022 року, захищаючи населений п. Богоявленка Донецької області, загинув молодший сержант КУЛІШЕНКО Сергій

У Рівному попрощались з загиблим героєм Сергієм Кулішенком

“Громадою міста провели в останню путь 50-річного рівнянина Сергія Кулішенка. Мужній захисник завжди був добрим до людей та тварин, підтримував та цінував близьких та друзів. А ще він по-дитячому вірив в дива та у те, що мрії точно мають властивість здійснюватися.
Доброволець Сергій ще з 2015-ого року знав, що таке війна і яким підступним є рашиський ворог. Він не любив говорити про війну, але щиро вірив у те, що попереду у них з дружиною багато світлих днів. Але не судилося…” – розповів міський голова Рівного Олександр Третяк

Савчук Ярослав Володимирович (позивний Сава) народився 24 лютого 1970 року у місті Дубно.
З 1977 по 1987 рік навчався в Дубенській ЗОШ №7.
У 1988 році закінчив Дубенське професійно-технічне училище. Після строкової служби вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. В юності займався дзюдо, неодноразово здобував призові місця на змаганнях.
У 2014 році з початком російсько-української війни Ярослав пішов захищати Україну. Спочатку служив у добровольчому батальйону «Дніпро-1», у складі якого брав участь у боях під Донецьком. Пізніше підписав контракт. Брав участь в АТО/ООС. За час служби був нагороджений медалями «Ветеран війни», «Учасник АТО», «Залізний хрест АТО», «За доблесть і звитягу» та нагрудним знаком «Обов’язок виконано з честю».
Під час повномасштабної війни старший солдат роти вогневої підтримки Ярослав Савчук захищав Україну у лавах 130-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ.
Військовослужбовець віддав своє життя 19 травня 2022 року під час виконання обов’язків військової служби в с.Вересневе, в ході виконання бойових завдань у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У Героя залишились дружина, син, донька та онучка.… Детальніше

Костянтин Володимирович Друзь — сержант, головний сержант – командир 3-го відділення навчального взводу навчальної роти батальйону вишколу особового складу окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році, учасник російсько-української війни.

за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку  Указом  Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 Костянтин Володимирович Друзь нагороджений орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно)

 Публікації про Друзя К.

Рівненська ОВА повідомляє:

Хлопці були близькими друзями, вірними побратимами. Обоє загинули як справжні воїни. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку Віталій Семчук та Костянтин Друзь посмертно нагороджені орденом «За мужність» III ступеня.

Борди з їхніми фото тепер на вулицях Рівного.

Список публікацій

Ничипорук І. Рівняни зі сльозами на очах проводжали своїх Героїв [Текст] / І.… Детальніше

Петро Мешко народився у Рівному. Навчався у шостій школі, згодом вступив у Клеванський професійний ліцей, де здобув фах автослюсаря. Черговим етапом у житті стала строкова служба. Її Петро проходив у прикордонних військах. Потім повернувся додому. Працював будівельником.

40-річний солдат Петро Мешко загинув 8 серпня, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини поблизу с. Новомайорськ Донецької області.

 … Детальніше

Добринський Сергій народився 17 липня 1974 року в с. Соломіївці Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). Виріс в багатодітній працелюбній сім’ї. Закінчив Орв’яницьку середню школу. Відслужив строкову службу в м.Мукачеві. Одружився, виховав двох доньок.

Молодший сержант після отримання виклику у військомат,  встав на захист Батьківщини від російських окупантів.

Загинув Сергій 2 червня 2022 року в боях поблизу н.п Комишуваха Луганської області.

9 червня 2022 року Дубровицька громада провела в останню путь загиблого Героя.

Похований на кладовищі с.Кураш.

У Сергія залишилась дружина, дві доньки, сестри двійнята.… Детальніше

… Детальніше

Храпаченко Олександр Володимирович народився  18.09.1987  в м. Рівне. Закінчив  ЗОШ № 19  міста Рівне. У 2004 році Олександр вступив до Рівненського державного гуманітарного університету на художньо-педагогічний факультет, кафедру театральної режисури, спеціальність – режисер драматичного театру.  У 2010 році  закінчив РДГУ з освітнім рівнем – бакалавр. Під час навчання у виші Олександр був найяскравішим студентом всього факультету, грав у багатьох режисерських роботах студентів. Він був щедро наділений режисерськими здібностями, зробив не одну театральну постановку. Режисерські роботи Олександра: А. П. Чехов «Ведмідь», С. Мрожек «Стриптиз»; акторські роботи: А. Салинський «Сьогодні я стану жінкою», О. Слаповський «Від червоного щура до зеленої зірки», Софокл «Ісмена». та ін.  Олександр знявся у фільмі «Воскресіння», в якому виконав роль солдата, що  повернувся з війни додому.
Олександр Храпаченко був провідним актором, солістом театру вільної пластики «Яблуко», що діяв при кафедрі театральної режисури. Сашко був скаут-рейнджером  та  скіфом, захоплювався рок-музикою.
Активіст Євромайдану. Убитий пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Куля потрапила в ключицю, пройшла легені та застрягла у печінці.… Детальніше

 Олександр Кузьмич народився 8 травня 1978 р. в  с. Богуші Березнівського району Рівненської області. Проживав у Білій церкві. Молодший сержант, командир бойової машини – командир відділення 72-ої окремої механізованої бригади.

Батько двох малолітніх дітей Олександр Василець загинув під час мінометного обстрілу 72 бригади 28 липня 2014 р., ПП “Червонопартизанськ”, Луганська область. Протягом кількох днів тіла загиблих не могли вивезти з місця бою.

Вдома залишились двоє маленьких дітей.

Указом президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Публікації про  Васильця О. К.

В останню путь проводжали всім селом

Останні роки Олександр жив і працював у Київ­ській області. У квітні його мобілізували, на­чебто, на 45 днів, але затримали значно до­вше. Як розповіли рідні, спочатку служив у Доне­цьку, потім їх перевели ближче до Луганська, у Червонопартизанськ, а востаннє дзвонив із-під села Діброва Донецької області. За тиждень до трагедії в телефонній розмові зі своєю тіткою розповідав про всі труднощі служби.… Детальніше