Боровець Андрій Олександрович (07.12.2000 -26.02.2022)

Боровець  Андрій  Олександрович  народився сьомого грудня двохтисячного року у селі Дружба  Радивилівського району , там і проживав. був третім, наймолодшим сином у родині.

Закінчив Дружбівський ліцей. Потім став студентом географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка[1]. Цікавився історією та географією рідного краю. Захоплювався легкою атлетикою[2].

Хлопець служив у роті почесної варти Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. 24 серпня 2021 року брав участь у військовому параді та отримав відзнаку Президента України. З перших днів повномасштабної війни продовжував виконувати військовий обов’язок. Був вірним присязі до останньої хвилини[2].

Ніс службу, обороняючи від ворога м. Київ, який у ці дні здригається під вогнем від тяжких бойових зіткнень з окупантами.

Загинув 26 лютого 2022 року під час чергування на бойовому посту у військовій частині Києва. Близько 3-ї ночі ворожі ДРГ почали наступ. Українські захисники зайняли кругову оборону. Отримав важке поранення внаслідок пострілу снайпера у стегнову артерію.

На Радивилівщину тіло Героя змогли доставити лише в ніч на суботу, 5 березня.… Читати далі

Довганюк Павло Володимирович (05.02.1991-13.03.2022)

Павло Довганюк народився 5 лютого 1991 року у с. Нова Митниця Дубенського району (до 2021 року – Радивилівський район). Виховувався у багатодітній сім’ї. Після закінчення Митницької ЗОШ І-ІІ ст. навчався у Дубенському медичному коледжі по спеціальності “Фельдшерська справа”, по закінченні якого працював в лікарській амбулаторії с. Рідків, пізніше – у ФАПі с. Митниця.

В 2014 році вступив на контрактну службу до лав ЗСУ. Служив в зоні ООС.

З перших днів війни і до останнього подиху захищав Україну від російських окупантів. 13 березня 2022 року загинув у бою з російськими загарбниками у м. Попасна Луганської області.

Указом Президента №205/2022 «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого сержанта Довганюка Павла Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Грановський Андрій Сергійович (06.04.1999-22.09.2022)

Народився Андрій Грановський 6 квітня 1999 в с. Хотин Дубенського району Рівненської області. Навчався у Радивилівській ЗОШ № 1. Закінчив Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП, отримав спеціальність електрогазозварювальника.

Воїн Андрій мав пухлину мозку і вилікувався, а з початком війни в Україні пішов добровольцем захищати свою Батьківщину від російських загарбників. На відмовляння  рідних відповідав: «А хто піде,  як не я”.

Андрій Грановський проходив службу у Донецькій області, поблизу Бахмута, після цього був переведений у Харківську область.

22 вересня 2022 року Андрій Грановський загинув у м. Куп’янськ Харківської області, під час виконання бойового завдання по захисту незалежності України.

Поховали Грановського Андрія на кладовищі в м.Радивилові,

У загиблого героя залишились батьки і молодша сестра.

Указом Президента України №363/2023 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” ГРАНОВСЬКОГО Андрія Сергійовича  нагороджено  орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Удостоєний відзнаки «Князівський хрест Героя «Навіки в строю».… Читати далі