Війна (2022) – Page 93 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Корнійчук Богдан Сергійович (14.05.1998-06.03.2022)

Народився 14 травня 1999 року в селі Морочне Зарічненського району (нині – Зарічненської селищної об’єднаної територіальної громади Вараського району) Рівненської області. У 2014 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи, у 2016 році – Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (місто Київ).

У Збройних силах України з 2016 року. У червні 2020 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів).

З 21 червня 2020 року служив заступником командира з морально-психологічного забезпечення 3-ї танкової роти танкового батальйону 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0536 (польова пошта В0927), міста Сєвєродонецьк/Лисичанськ Луганської області).

З 2020 року брав участь в операції об’єднаних сил на сході України.

З 24 лютого 2022 року, після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, брав участь у боях з російськими окупантами.

6 березня 2022 року група, яку очолював лейтенант Богдан Корнійчук, здійснювала марш з села Красна Поляна до села Георгіївка Старомлинівської сільської об‘єднаної територіальної громади Волноваського району Донецької області.… Читати далі

Бахтін Андрій Олександрович (17.08.1987-14.03.2022)

Бахтін Андрій Олександрович народився 17 серпня 1987 року року в в смт Гощі Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району) в сім’ї вчителів.

У 2004 році закінчив Гощанську школу і вступив до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії їмені Тараса Шевченка на загальнотехнічний факультет, який закінчив у 2009 році.

Після закінчення навчального закладу 3 роки працював вчителем інформатики і креслення рідної Гощанськоі школи.

Останнім часом працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Акріс арго» фахівцем з технічного забезпечення відділу моніторингу та технічного забезпечення.

З перших днів війни служив солдатом, старшим стрільцем 1-го відділення стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту № 9 Національної гвардії України.

Під час виконання обов’язків військової служби загинув 14 березня 2022 року внаслідок авіаційного ракетного удару по будівлі телевежі в селі Антопіль Рівненського району.

Похований на кладовищі у смт Гощі.

У Андрія залишилися батьки, брати, дружина та донька.

Указом Президента України від 17 квітня 2022 року № 255/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Бахтіна Андрія Олександровича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Войтович Василь Васильович (01.01.1971-25.03.2022)

Войтович Василь Васильович народився в 1971 році у селі Вичівка Зрічненського, нині Вараського району. Там же у 1978 році пішов у перший клас місцевої школи.Закінчив Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя за спеціальністю «Електрифікація».

Після навчання була строкова військова служба. У 1992 році прийнятий на посаду електромонтера оперативно-виїзної бригади Зарічненського РЕМу. З того часу на різних посадах – від диспетчера оперативно-диспетчерської групи до головного інженера. Працював у Зарічненському РЕМі до 2022 року. У січні 2022 підписав контракт зі Збройними Силами України. За розподілом потрапив у 14-у окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого, у складі якої боронив Батьківщину. Загинув Василь 25.03.2022 в результаті авіаудару під час виконання бойового завдання на Миколаївщині.
Всі, хто знав Василя Васильовича, говорять тільки хороше про нього. Був чесною і відвертою людиною. Ніколи не лукавив.
Прощалися із захисником 31 березня у Зарічному та в його рідному селі Вичівка.
Поховали Войтовича Василя Васильовича в рідному селі Вичівка.

У нього залишилась дружина та двоє доньок.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента УКРАЇНИ №293/2022 Войтовича Василя Васильовича — штаб-сержанта нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)

У селищі Зарічне назвали вулицю на честь Василя Войтовича . … Читати далі

Радовенчик Антон Миколайович (16.05.2003-07.03.2022)

Радовенчик Антон народився 16 травня 2003 року в селі Бабині Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Після закінчення Бабинського ліцею навчався в Рівненському автотранспортному коледжі, але весь час мріяв бути військовим. І щойно йому виповнилося 18, залишив навчання і підписав контракт на проходження війської служби у складі 14-ї окремої механізованої бригади ім. князя Романа Великого.

З перших днів російської агресії він боронив наші міста і села у Київській області, стримував наступ на столицю. Загинув хлопець під час виконання бойового завдання 7 березня 2022 року в Бородянському районі.

Поховали 18-річного захисника 8 квітня 2022 року в рідному Бабині.
У Антона залишилися батьки та троє братів.

Указом Президента України від 2 травня 2022 року № 293/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Радовенчика Антона Миколайовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Лютак Дмитро Анатолійович,позивний “Лютий” (02.10.2000-05.06.2022)

Дмитро Лютак народився 2 жовтня 2000 року в м. Надвірна Івано-Франківської області.

У 2007 році переїхав на проживання разом з мамою та старшим братом у село Великий Мидськ Дубенського району (до 2021 року – Костопільський район). У цьому ж, 2007 році пішов на навчання до першого класу Великомидської загальноосвітньої школи I-II ступенів-ліцей.

У 2015 році, після закінчення 8 класу, поїхав на проживання до бабусі у смт. Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчався до 9 класу у Битківському ліцеї.

У 2016 році вступив на навчання у технічний ліцей, де здобув професію столяра.

У 2018 році вирушив до Польщі на заробітки. Працював за кордоном до 2022 року.

У лютому місяці 2022 року, перед початком війни, Дмитро гостював у мами в с. Великий Мидськ. 25 лютого, як тільки почув про війну, він їде до Костопільського військомату і зголошується йти захищати Україну, але так як на військовому обліку він стояв у Надвірнянському військоматі, його направляють у військомат по місцю прописки.

2 березня 2022 р. Дмитро добровільно мобілізувався до лав ЗСУ.… Читати далі

Рудика Артем Миколайович (03.03.2003-20.05.2022)

Артем Рудика народився 03.03.2003 р. у с. Великий Мидськ Костопільського району Рівненської області. Проживав у багатодітній дружній християнській сім’ї.
У 2009 році пішов у перший клас Великомидської ЗОШ I – II ст. – ліцей. Після закінчення школи у 2020 р. навчався у Костопільській автошколі. Навесні 2021 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. Службу проходив у Львівській області м. Яворів. Під час проходження сторокової служби підписав контракт на службу в ЗСУ.
На початку 2022 року Артем перебував на лікарняному після перенесеного оперативного втручання. В останні дні лікарняного його відкликали назад у частину, так як розпочалась повномаштабна війна . І з перших днів війни частина, в якій служив Артем, брала участь у бойових діях на сході України.

20 травня 2022 року під час бойового зіткнення з противником та обстрілу із танків, авіаудару по позиціях військової частини поблизу населеного пункту Катеринівка Луганської області, загинув водій 2 відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного біологічного захисту солдат РУДИКА Артем Миколайович.

Йому було лише 19-ому років.… Читати далі

Павлюк Тарас Миколайович (12.02.1969-27.05.2022)

Павлюк Тарас народився 12 лютого 1969 року в селі Рясники Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Закінчив Рівненське СПТУ-38, де опанував фах слюсаря-сантехніка. Строкову службу проходив в Прикордонних військах. Після закінчення інституту працював на Бабино-Томахівському заводі, остання посада на цьому підприємстві – начальник ТЕЦ. Брав участь в Революції гідності, АТО, вступивши 2014 р. в добробат “Азов”.

Працював водієм-далекобійником у Бельгії. Після 24 лютого 2022 року розірвав контракт з роботодавцем та повернувся в Україну, щоб захищати рідну землю, оскільки вже мав воєнний досвід.

27 травня 2022 року Тарас Павлюк загинув поблизу селища Комишуваха, що на Луганщині, у результаті масованого артилерійсько-мінометного обстрілу.

Поховали Героя 1 червня 2022 року в рідному с. Ріясники.

У Тараса Павлюка залишились дружина, донька і син.… Читати далі

Курочкін В’ячеслав Борисович (??.1972-24.03.2022)

Курочкін В’ячеслав Борисович народився …..1972 року. Він – випускник Дубенського СПТУ (1989 -1990), навчався за професією “Електромонтер по ремонту та обслуговуванню обладнання, слюсар- ремонтник”.

Військовий офіцер В’ячеслав Курочкін героїчно загинув під час ведення бою з російськими окупантами 24 березня 2022 року поблизу населеного пункту Мирне Запорізької області.… Читати далі

Савчук Василь Леонідович (01.01.1971 -20.06.2020)

Савчук Василь Леонідович народився 1 січня 1971 року в с. Головниця Корецького, нині Рівненського району Рівненської області. В 1978 році пішов в школу, а в 1986 році закінчив Даничівську восьмирічну школу. В 1988 році закінчив повний курс Корецького професійно-технічного училища із строком навчання 2 роки за професією тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар другого розряду. У 1989 році закінчив Корецьку вечірню середню загальноосвітню школу, здобув середню освіту .

В 1988 році був прийнятий на роботу Користівського цукрорадгоспу Корецького цукрокомбінату помічником комбайнера с. Даничів. В 1989 році був звільнений в зв`язку з призовом в Армію. З 1989 – 1991 роки служив в Збройних Силах України. В 1991 році працював на Рівненському заводі високовольтної апаратури. В 1993 році став членом колгоспу «Батьківщина» с. Даничів, працював трактористом. В 1993 році одружився з Ревко Тетяною Вадимівною. Виховували двох синів.

16 березня 2022 року призвали на військову службу в зв`язку з повномасштабним російським вторгненням на територію України. Василь був дуже хорошою людиною і недарма мав позивний «Добряк».

20.06.2022 року під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника за 3 км.… Читати далі

Гранітний Ярослав Сергійович (30.03.1979 – 02.03.2022)

Народився Ярослав 30 березня 1979 року в м. Рівне, громадянин України, освіта загальна середня.Відвідував дитячий садочок № 39. Закінчив ЗОШ , число 8, м. Рівне. Після закінчення навчання військову службу проходив у Самборі. Повернувшись до Рівного, працював на Андріївському ринку охоронцем.Невдовзі їде на заробітки до Росії. Там навчався в юридичній академії. Але через відсутність грошей довелося закінчити навчання.. Через сім років повернуся уже зрілим , дорослим чоловіком. і влився у політичну боротьбу поруч із Сашею Білим. .Спочатку був членом “Свободи”, пізніше організував громадську організацію “Бойовий молот”. Зареєстровано 29.04.2014 р.

Фізична особа – підприємець, безпартійний, проживав у місті Рівному.

Розпочинав свою діяльність у Рівненському осередку партії “Свобода”, від якого балотувався у Верховну Раду України у 2012 р. У 2012-2013 рр. був помічником народного депутата від “Свободи” Олега Осуховського.

У 2012 році був одним з організаторів фестивалю традиційної козацької культури “Покровський вітер”, до 70-річчя УПА.

Ярослав Гранітний був активістом УНСО і підозрюваним у сепаратизмі й державній зраді після того, як організовував фейковий мітинг під Рівненською облдержадміністрацією у 2017-му році.… Читати далі