Острозька територіальна громада

МАТВІЙЧУК Андрій Анатолійович народився, 09 травня 1988 року, в селі Розваж Острозького району, Рівненської області. Освіта середня. Навчався Розвазька ЗОШ. До війни працював у СГПП «Розвазьке». В 2015 року мобілізований, учасник АТО, мав відповідне посвідчення. Після демобілізації виїхав на заробітки до Польщі. Після початку відкритої збройної агресії росії щодо України восени 2022 року повернувся добровільно в Україну, з бажанням захищати державу. У вересні 2022 був мобілізований до 128 Гірсько-штурмової бригади.

Не встиг боєць створити сім’ю.. Не встиг потішити батьків онуками.. Але був гідним прикладом, яким виховуємо майбутнє покоління українських патріотів. Доброзичливий, життєрадісний та товариський був за життя Андрій, саме таким  його навічно запам’ятають рідні, близькі та знайомі. Для товаришів по службі він був другом, надійним побратимом та щирим порадником.

Загинув наш Герой, 05 лютого 2024 року, внаслідок мінометного обстрілу в Запорізької області. Свобода та незалежність яскравим полум’ям горить у серцях нашої молоді, яка бере до рук зброю, аби стати на захист своєї Батьківщини. Мужнє покоління, яке віддає своє найцінніше, що має ЖИТТЯ за кожного з нас..… Читати далі

Ілля Сорочинський народився 8 серпня 2002 року в місті Острог Рівненської області. Навчався в обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а вищу освіту здобув у Військовій академії міста Одеса на факультеті підготовки спеціалістів тилового забезпечення. Брав участь у військовому параді в Києві у 2021 році.

Захоплювався боксом і здобував численні перемоги у професійних боях. А ще писав вірші, які, за словами рідних, торкалися найглибших струн душі, саме тому він – Літерат. Любив сім’ю, друзів і близьких, цінував час із ними.

Після випуску з академії у лютому 2023 року розпочав службу в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Починав у званні лейтенанта, згодом став старшим лейтенантом.

«Ілля брав участь у складних, але дуже важливих операціях. Я можу з гордістю заявити, що він причетний до знакових для нашої країни місій. Він відкинув ворога на Харківщині. Він не вперше боровся з ворогом на Донеччині. Його внесок важко переоцінити», – сказав на прощанні керівник спеціального підрозділу, в якому служив Літерат.

«Ілля завжди знаходив потрібні слова, підтримував навіть тоді, коли самому було складно.… Читати далі

Томашевський Назар Вікторович народився 10 травня 1994 року в селі Могиляни. З раннього дитинства відзначався щирістю, добротою, відкритістю до людей і допитливим розумом.У 2000–2011 роках навчався в Могилянській загальноосвітній школі. Після здобуття середньої освіти вступив до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, де обрав для себе фах біотехнолога. 

Після завершення навчання деякий час працював за спеціальністю, згодом трудився інструктором з гірськолижного спорту та рятувальником на гірськолижному курорті «Буковель». У 2019 році Назар одружився з Муляр Каріною Юріївною. Разом вони проживали в місті Чернівці.

Мобілізований наприкінці 2023 року Назар був мобілізований Чернівецьким територіальним центром комплектування. Пройшов військову підготовку на Тучинському полігоні та в селищі Старичі, здобувши спеціальність старшого навідника артилерійського підрозділу.  Служив на різних напрямах. 6 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дослідне Херсонської області.

У квітні 2024 року він був направлений на бойові позиції. Служив на Сумському, Торецькому, а останні три місяці на Херсонському напрямках. «Упродовж  598 днів він мужньо виконував бойові завдання у складі артилерійських підрозділів Збройних сил України.… Читати далі

Ігор Олегович народився 16 травня 1986 року в селі Плоска Острозького району. Він навчався в місцевій школі, а після закінчення вирішив вдосконалити свої навички у професії столяра, здобувши освіту у ВПУ №1 міста Рівне. З молодих років Ігор працював на різних підприємствах, де здобував досвід та відзначався своєю працьовитістю та талантом. Його шлях пролягав від меблевої фабрики до магазину будматеріалів, завжди прагнучи вдосконалювати себе в різних сферах.

27 березня 2024 року Ігор був мобілізований до Збройних Сил України, де виявив себе як відданий та відважний воїн.

 5 листопада 2024 року, під час виконання бойових завдань у Харківській області, він віддав своє життя за захист країни.

Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі.

У полеглого захисника залишилися батьки.

… Читати далі

Павло Віталійович Ковальчук народився 27 червня 1991 року в селі Сіянці Острозького району. Здобув освіту в Автотранспортному технікумі за спеціальністю «Організатор дорожнього руху». Працював водієм у ТМ «Лімо».

До початку повномасштабного вторгнення Павло не проходив військової служби, але коли на рідну землю прийшла біда, він без вагань став на захист України. 17 березня 2022 року Павло добровільно пішов до лав Збройних сил України та прийняв військову присягу.

«Служба давалася по-різному, але він завжди знаходив спільну мову з побратимами. Павло був душею компанії, завжди веселий, життєрадісний. Захоплювався машинами, міг говорити про них годинами. Він залишався оптимістом навіть у найважчі моменти», — згадують дружина Валентина.

На жаль, Павло Ковальчук помер 20 лютого 2025 року в обласній лікарні через запалення головного мозку.

У Павла залишилося троє неповнолітніх дітей, дружина, батьки та брат.

Прощання із захисником відбулося у суботу, 22 лютого, об 11.30 на майдані Незалежності у Рівному.

Поховали військового на кладовищі у Городищенській громаді.

… Читати далі

Максимюк Олександр Олександрович народився 31 липня 2003 року в м. Рівне.  Навчався в  Острозький НВК «Школа І-ІІІ ступенів – гімназія». Після закінчення дев’яти класів,  вступив до   ДПТНЗ «Острозьке вище професійне училище» та  отримав професію «Кухар. Кондитер», але з дитинства мріяв бути військовим. Після навчання в училищі влітку 2023 року пішов на війну добровольцем. Проходив навчання за кордоном, останні місяці воював на передовій.

Влітку 2023 року хлопець пішов добровольцем на війну. Він проходив навчання за кордоном, останні місяці воював на передовій.

Олександру у серпні мав би виповнитися 21 рік. Він служив у 3- й окремій штурмовій бригаді.

Ще напочатку липня міська громада та Рівненська єпархія УПЦ організовували збір коштів на РЕБ для підрозділу Олександра, але вже тоді він не виходив на зв’язок, за словами батька.

Загинув воїн 3 липня 2024 року поблизу Водяного, Харківський напрямок.

Героєві назавжди залишиться 20 років…

Поховали  Олександра  на Новому кладовищі на Алеї Героїв.

Батько втратив люблячого сина, сестра і брат – порадника, надійного друга, бабусі – турботливого онука.… Читати далі

Катерина Шинкаренко народилася у Краматорську.

До повномасштабної війни займалася велоспортом та багато подорожувала Україною. Брала участь у велопробігах на Донеччині, об’їздила десятки міст та сіл. Була відома у Краматорську як активістка велосипедного руху.Мріяла проїхати дистанцію Париж — Брест — Париж на велосипеді

У 2022 році через постійні обстріли її родина переїхала в Острог до знайомих

Служила в ЗСУ, де була снайперкою. Загинула 22.02.2024, при відбиті прориву ворога, при відході наших військ з Авдіївки. Ласточкине-Сіверне. Спочатку тіло перебувало далеко в тилу ворога, і лише у квітні змогли його вивезти та впізнати. Про смерть снайперки рідним повідомили 10 квітня.

16 квітня на Майдані Свободи відбулося прощання з Катериною У Свято-Миколаївській церкві Острога пройшла заупокійна служба

Поховали Катерину на Алеї Героїв в Острозі. У Катерини Шинкаренко залишився чоловік та син Денис.

Шинкаренко Катерина Сергіївна, позивний Віскі, Катруся, снайпер роти снайперів 53 ОМБР, нагороджена орденом “За мужність” ІІІ ступеня, відзнакою Генерального штабу “Золотий хрест” та відзнакою Міністерства оборони України “Хрест доблесті” – 

… Читати далі

Мацюк Іван Васильович народився 5 квітня 1971 р. в с.Іванівка.Закінчив Рудня-Почаївську середню школу та пішов працювати в колгосп трактористом. В 2004 році одружився та переїхав в село Черняхів Обухівського району Київської області . Разом з дружиною виховали доньку та сина. Працював в Могилянському ліцеї, був турботливим татом, добрим, сім’янином.

13 листопада був призваний до лав ЗСУ. 11 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання загинув в результаті ворожого обстрілу, в районі населеного пункту Гряниківка Харківської області.

Івану назавжди залишиться 51 рік. Пам’ять про Героя житиме в наших серцях! Вічна Слава, світла пам’ять тобі, Іване! Поетеса з с.Козин Катерина Братащук написала вірш пам’яті Івана Мацюка. Вічна пам’ять.

Поховали Захисника на цвинтарі в селі в Черняхів Острозької громади Рівненського району.

… Читати далі

. Бабич Володимир  Олександрович    народився 14 травня 1977 в Острозі. Там пройшли його дитинство і юність.   Закінчив Острозьку ЗОШ №1. Після школи працював у лісництві. Захоплювався технікою. Був учасником мотоперегонів в с. Оженин  Острозької громади.  До війни працював будівельником.

24 серпня 2022р. пішов добровольцем до лав ЗСУ. З 5 вересня навчався  у Великобританії,  Львівщині. Був розподілений в 93 бригаду «Холодний Яр». Воював вірою та правдою.

  Володимир був турботливим, люблячим та хорошим батьком донці. 10 березня, внаслідок артилерійського обстрілу 45-річний Герой загинув на околиця Бахмута.

  Залишилася матір та донька.

… Читати далі

Анатолій Колесников народився 08 грудня 1975 р у м. Острозі, Острозького району, Рівненської області. З 1-го по 8- й клас навчався в ЗОШ № 1 м. Острога, 9-й та 10-й клас закінчив у Межирицькій ЗОШ Острозького району Рівненської області у 1993 році. Навчався у професійно-технічному училищі. З грудня 1994 . по липень 1996 року проходив строкову службу в лавах Збройних сил України на Одещині. Був одружений у 1999 році: дружина Оксана Юріївна Колесникова; діти: Іван – 1999 р.н. та Іванка 2001 р.н.
Іванка навчається в РДГУ – політологія – зараз магістр. Іван закінчив Рівненський автотранспортний коледж.
Після завершення служби в армії деякий час працював в Острозькому будинкоуправлінні. Згодом здобув професію водія і з 12 листопада 2003 року до часу мобілізації на війну з росією працював водієм в КЗ «Державний історико-культурний заповідник м.Острога».
З початком Антитерористичної операції у 2014 році Анатолія мобілізували до ЗСУ. З 28 травня 2015 р. по 21 липня 2016 р. проходив службу згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію».… Читати далі