Рівненський район

Дмитро Тихонюк народився у Рівному 20 лютого 1987 року. Навчався спершу у 1, а за тим у 10 школі. По завершенню навчання вступив у перше училище, а потім продовжив навчання у РЕГІ (зараз МЕГУ ім. Дем’янчука). Працював кур’єром у “Новій пошті”.

Дмитро — старший із п’яти братів. Рано залишився без батька, тож відповідальність та тягар турботи за усіх хлопців лягли на плечі матері — Неоніли Петрівни. А Дмитро, як найстарший, допомагав їй у всьому, був опорою та підтримкою. Саме із ним мама планувала зустріти свою старість. Бо ж інші сини одружилися, виховували діток. А Дмитро ще не встиг, був завжди поряд з мамою. Він мало думав про себе, більше про інших та надзвичайно тішився племінниками.

Врівноважений, спокійний, добрий Дмитро ніколи не розповідав мамі про те, що з ним відбувалося, як йому важко, більше розпитував про її здоров’я, про племінників. Деталі відкривав рідний брат. Він же намагався вберегти мамине серце, особливо після першої страшної звістки.

Отримавши у травні цього року повістку пішов не вагаючись.… Читати далі

Дмитро Одинець народився 4 березня 2000 року у Рівному. Тут навчався у 25 школі, а після завершення навчання вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України. Під час навчання, у Києві, знайшов для себе ще одне покликання – навчав дітей плаванню. Був тренером і отримував від цього величезне задоволення.

Після завершення навчання Дмитро розпочав роботу в ІТ сфері. Склалося так, що навіть на фронті його не відпускала професія, і він мав позивний “ІТ”.

Від початку повномасштабного вторгнення Дмитро, який був непридатний до служби, шукав усі можливі варіанти, щоб все ж потрапити на фронт. Тривалий час йому відмовляли, а у липні 2023 року його мрія здійснилася.

Про перебування на передовій Герой практично нічого не розповідав близьким. Сестра Вероніка каже, що вони навіть думали, що він був просто оператором дрону, а Дмитро насправді був членом штурмового взводу.

Рідні згадують Дмитра з любов’ю і теплом. Він був завжди відкритий, щирий та готовий прийти на допомогу. “Везунчик”, у нього завжди все виходило, що б не починав.… Читати далі

Олег Хаврук народився у Рівному. Навчався у місцевій школі, а за тим опанував фах електрика. Строкову службу проходив у військово-морському флоті. Після повернення влаштувався на АЗОТ. На початку 2000-них разом із дружиною зайнялися торгівлею, стали приватними підприємцями.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Спочатку був в Рівному, потім на Волині, а згодом вирушив у найгарячіші точки… Різдво 2023 року зустрічав у Соледарі. Коли ж наші вимушені були відійти, опинився під Бахмутом.

Саме під Бахмутом у лютому Олег отримав поранення. Кілька місяців проходив реабілітацію вдома та частині.

Добрий, щирий, веселий Олег дбав більше про інших, аніж про себе. Якщо критикував, то справедливо. Завжди був оптимістом і підтримував настрій всім в будь-яких ситуаціях.

51-річний старший солдат Олег Хаврук загинув 8 жовтня 2023 під час ведення бойових дій поблизу села Приютне Запорізької області.

Поховали Олега Хаврука в Рівному на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Олександр Машлай народився у Рівному. Навчався у місцевій школі. Коли йому виповнилося 14 років, померла мама, а в 16 — не стало і батька. Олександр залишився зі старшими братами. У колишньому СПТУ-10З здобув фах слюсаря з авторемонтних робіт, відслужив строкову службу в армії.

Працював за фахом на кондитерській фабриці. З початеком війни, у квітні , отримав повістку і пішов захищати Батьківщину.

Про військові будні Олександр говорив мало. Намагався максимально уберегти дружину та доньок Олександру і Катерину від подій, які відбувалися навколо. Натомість розповідав про воїнів, з якими разом служив. Вони стали для нього не просто близькими людьми, а фактично другою сім’єю.

49-річний солдат і радіотелефоніст Олександр Машлай раптово помер 6 жовтня 2023 року в розташуванні підрозділу. Сиротами залишилися дві доньки.

Похоронили Олександра Машлая у Тинному

… Читати далі

Олександр Гофман народився у Рівному, закінчив 22 школу. За тим навчався у технікумі. Добрий, співчутливий, завжди був поряд із мамою, допомагав їй у всьому. Працював Олександр здебільшого у Рівному. Тут же він і зустрів перші дні повномасштабної війни.

Подробиць служби найріднішій людині — мамі — Олександр не розкривав. Єдине, сказав, що перебуває на Донеччині, а більше нічого — “не можна тобі цього знати”. Але мамине серце відчувало: синові було не просто, бо ж побачити довелося чимало.

На жаль, 6 жовтня 2023 року 35-річний солдат Олександр Гофман загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новомихайлівка Донецької області.

Поховали Героя у Рівному на кладовищі “Нове”

… Читати далі

Юрій Борисюк народився 27 грудня 1990 року в селі Серединці Шепетівського району Хмельницької області. Вищу освіту здобув у Національному університеті водного господарства та природокористування. За фахом він був інженером.

Останнє місце роботи захисника — підприємство “Логотранс”, де працював експедитором. 24 червня Юрій отримав повістку, а вже 26 червня розпочав службу. Про перебування у зоні бойових дій Юрій близьким практично нічого не розповідав. Адже йому там було важко, він почував себе втомленим, але найбільше його лякало те, що він може не побачити більше своїх дружину та сина. –

Юрій пройшов навчання в Англії, був хорошим стрільцем. Після проходження навчання повинен був бути тиждень навчання у Кривому Розі, але там військові пробули чотири дні і відправилися в Донецьку область.

Юрій Юорисюк був командиром 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону однієї з військових частин, солдат.

Мужній захисник Юрій Борисюк загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області 13 вересня 2023 року. Йому навічно залишиться 32…

Прощання з героєм відбулося 20 вересня, о 9 годині на Майдані Незалежності.… Читати далі

Народився Ервін Засанський 17 листопада 1995 року у Рівному. Саме тут навчався спочатку у 12, а потім у 11 школі. З дитинства він ріс патріотом своєї держави та завжди говорив про те, як нам важливо плекати нашу мову, культуру та пишатися цим.

Вищу освіту не здобув, а відразу після школи почав працювати. Мав золоті руки, тому вдало міг виконувати різні роботи: від сантехніка до столяра, шліфувальника.

З початку повномасштабного вторгнення він не міг лишатися осторонь подій, які відбуваються в країні. Кілька разів ходив до військкомату, щоб його взяли до війська. Але його відправляли додому зі словами про те, що зараз ще не час…

Чуйний, справедливий, добрий та щирий – саме таким у серцях рідних та близьких навічно залишиться Ервін Засанський, який загинув 26 вересня 2023 року в селі Олександрівка Донецької області.

Прощання з Героєм відбулося 29 вересня о 10 годині на майдані Незалежності. Поховали захисника на кладовищі “Нове”

… Читати далі