Харчук Анатолій народився 14 жовтня 1972 року у с.Зірне на Березнівщині. Навчався у Зірненській ЗОШ, а після закінчення у Березнівському ПТУ та у Корецькій автошколі де здобув професію водія. Ще з дитинства він захоплювався авто технікою, і тому працював водієм у районному центрі зайнятості, ДП Березнівському держлісгоспі, Березнівському птахопідприємстві. Рядовий, водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини Анатолій Харчук був призваний на військову службу 1 лютого 2023 року.
До цього працював водієм у відділі освіти, молоді та спорту Березнівської міськоїради.
Анатолій загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області. У мирному житті Анатолій разом з дружиною виховували двох доньок, був добрим господарем, прекрасним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для п’яти внуків, щирим другом.
Анатолій назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав, порядною і доброю людиною.
Заупокійна служба відбулася у місцевому Свято-Пантелеймонівському храмі.
Поховали захисника на місцевому сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.
Військові вручили дружині загиблого Державний Прапор України.
Публікації про Харчука А.
В день, коли всі православні приносять свої молитви і сльози біля Плащаниці…..небо забрало нашого Толю Клята війна відібрала у нас Людину, яка була всім дуже дорога, мені він був братом, другом, моєму синові Хресним татом….
НА ВЕЛИКДЕНЬ ТИ ЇДЕШ ДОДОМУ..
Дім- в якому ти виріс ,де ти був щасливий, де тебе чекають доні, внуки і дружина….
Але ти їдеш в домовині.. Твоя душа птахом летить до раю. А тіло привезуть, щоб поховати…
Вдома уже ти паски не скуштуєш. Бо щось змінити вже ніхто не в силі. Христос Воскрес від рідних ти почуєш, коли лежати будеш у могилі..
За щиру вдачу люди поважали. Завжди по совісті і з Богом в серці жив. Як рано небеса тебе забрали…
Був справедливий, добрий і простий. Чуже не брав, а міг своє віддати. Завжди стояв за правду, рідний наш…
Найкращий чоловік, друг, порадник, дідусь і тато ..
Ти так хотів змінити це життя. Любив всім серцем свою Україну.
Не вірю, що пішов без вороття. Як важко зрозуміти що загинув…
Ти до людей завжди привітний був. Любив родину зібрати у свято.
Ти кожного і зрозумів і чув…
Нема тебе. Вбитим везуть до хати.
Для нас буде Великдень у сльозах
Журба і смуток на порозі хати. Ти з Господом далеко, в небесах. Нам залишається молитвою тебе обняти..
Прошу щирої молитви за нашого Героя,за ,,нормального пацана, бо так його називали люди, які його поважали…
Нехай Господь прийме його душу у царство небесне,а родині дасть сили пережити цю важку втрату
Моліться, люди всі, за перемогу, щоб смерть наших Героїв і нашого Толі не даремною була!
Кращі сини України залишають земне життя
Над їхніми могилами співатимуть пташки,сповіщатимуть радість світання, та сьогодні в далекі позаземні світи пролягла їх дорога остання. Прохолодою дихнув квітневий ранок,з-за хмари з’являлося весняне сонечко і за певний час ховалося,покриваючи журбою Березнівську і Соснівську громади, які 14 квітня під час ракетного обстрілу в районі населеного пункту Мирне Донецької області втратили двох захисників, жителів с. Зірне Анатолія Сергійовича ХАРЧУКА, 1972 року народження і Віктора Євгеновича ЛАШТУ, 1973 року народження.
Рядовий, водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини Анатолій Харчук був призваний на військову службу 1 лютого 2023 року. До цього працював водієм у відділі освіти, молоді та спорту Березнівської міської ради.
Важко усвідомлювати, що кращі сини України залишають земне життя. Неможливо висловити словами біль непоправної втрати, сум і розпач родини, яка відпустила навіки у небесну височінь дорогого чоловіка, люблячого татуся і дідуся, дбайливого господаря, хорошого сусіда, надійного друга, добру, привітну людину, захисника України.
До родинної оселі, де востаннє перебувало тіло загиблого, плив і плив безмежний людський потік. Друзі, сусіди, рідні, близькі, представники міської ради і працівники відділу освіти прийшли підтримати сім’ю загиблого і провести звитяжця в останню дорогу. Людська повага і шана до воїна передавалася через квіти, у яких потопало подвір’я, де прощалися із захисником. Під звуки оркестру, в супроводі почесної варти та колони прапороносців живим коридором супроводжували героя мешканці села Зірне від рідної домівки дорогою, встеленою квітами, до місцевого храму, де відбулася заупокійна служба. Останнім прихистком для загиблого стала земля на сільському кладовищі, де поховали його з усіма військовими почестями. Військовий кортеж із тілом Віктора Лашти, молодшого сержанта, механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення військової частини, який був призваний на військову службу 2 березня 2022 року, зустріла Березнівська громада, його родина попрощалася з ним у Зірному, де він проживав протягом останнього часу, а похорон відбувся на території Соснівської громади в с. Маринин, звідки родом загиблий.
Зі сльозами на очах, з почуттям тяжкої й непоправної втрати «живим коридором» шани, схиливши коліна, жителі Соснівської громади зустрічали траурний кортеж з тілом звитяжця. Заупокійну службу за загиблим воїном відслужили у Свято – Преображенському храмі села Маринин. З військовими почестями до місця вічного спочинку провели воїна родина, друзі, односельчани, які встелили квітами його останній земний шлях.
На знак особливої шани востаннє для звитяжця прозвучали Державний Гімн України та військовий салют. Люди з глибокою скорботою прощалися із мужнім захисником України. Військові вручили мамі загиблого Державний Прапор України.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідних, близьких людей. Та нехай добрий, світлий спомин про мужніх захисників стане сильнішим за смерть, і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів,бойових побратимів,усіх,хто знав їх,любив і шанував.
Щирі співчуття рідним.
Вічна пам’ять і слава українським воїнам,які захищали рідну Україну і кожного з нас! Герої не вмирають,вони залишаються у наших серцях!
Марія АНТОНЮК.
Список публікацій
Антонюк М. Кращі сини України залишають земне життя / М.Антонюк// Надслучанський вісник. – 2023. – № 17/ 27 квіт. – С.2.
Загинули в один день: село на Рівненщині втратило на війні двох Захисників // Вісті Рівненщини
На Березнівщині в останню путь провели двох захисників з села Зірне // Березнівська міська рада