Микола Володимирович Маргасюк народився 27 серпня 1984 року. Шкільні роки пройшли в Хрінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після школи майбутній воїн поступив у ветеринарний технікум. А уже у 18 років його призвали до лав ЗСУ. 15 років прослужив у прикордонних військах в кінологічному підрозділі на контрактній службі. Після закінчення контракту продовжив кінологічну справу.
У 2008 році одружився, через вісім років у подружжя народилася донечка. З початком повномасштабного вторгнення пішов у ТРО.
В червні 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини на посаду
бойового медика 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
Загинув 26 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Богданівка Донецької області захищаючи територіальну цілісність та незалежність України. Микола, був добрим сином, чоловіком, батьком.
Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Маргасюк Микола був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Публікації про Маргасюка М.
29 квітня, у кафедральному соборі Святої Трійці о 10.30 годині відбулося прощання з військовослужбовцями Миколою Маргисюком, – про це повідомили у пресслужбі Луцької міської ради.
Чин похорону воїнів у кафедральному соборі Святої Трійці очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
Із владикою служили міський декан протоієрей Михайло Онищук, головний військовий капелан єпархії протоієрей Михайло Бучак, інше духовенство. Також у відправі взяв участь священник Римсько-католицької церкви.
У проповіді керуючий єпархією зазначив, що війна – це завжди горе, страждання, великий біль для усіх нас. Нам здавалося, ніби все закінчується, але боротьба продовжується: зі сторони агресора – Московії – та з України, яка захищає свою землю. І ця боротьба завершиться тоді, коли ми в душі не просто будемо скорбіти, а повіримо в перемогу. Боротьба буде довга, велика, бо вона і з зовнішнім, і внутрішнім ворогом, і всередині нас.
Небесних воїнів стало на один більше....🙏🙏🙏 " Колька" (так я тебе називала) - завжди пам'ятатиму тебе усміхненим, завжди жартував, завжди підтримував, завжди на позитиві. Ключове твоє слово "ПРОРВЕМСЯ!" Капелан на промові сказав, що ти виходив на завдання перший і повертався останнім . Всі називали тебе "Док",адже ти пройшов курси і пішов парамедиком. А твої побратими розповідали, що ти так міг розказати про пігулки, що вони вірили у своє зцілення більше від твоїх слів,ніж від пігулки. Не вперше гинуть наші воїни, досить шкода всіх, адже це чийсь син, батько, чоловік . Але нестерпно тяжко втрачати своїх... Стоїть жінка біля труни , перебираючи в руках жетон Колі. А доця ставить купа запитань: "Мамо, а чому він так довго спить? Мамо, а чому він такий темний? Мамо, я покладу ці квіточки в татка біля голови. Мамо , а татко казав не плакати, бо я вже доросла, мені 7... Мамо, а бачила, сама перша зірочка , то наш татко". Для неї ти був ВСЕСВІТОМ. А в мами тільки одне питання в голові : "Як далі жити?" Клята війна!! Вона дійсно забирає найкращих !!! Нестерпно тяжко втрачати своїх.. Сумуємо, пам'ятаємо, не пробачимо!!! Вічна пам'ять , братику! Наталія Килюшик Список публікацій
У Луцьку попрощалися із загиблими Героями Олександром Гнатюком та Миколою Маргасюком // Волинські новини
Олександр Гнатюк і Микола Маргасюк. Вічна пам’ять українським захисникам // Волинська єпархія православної церкви України