Ярослав народився у місті Сарни. Навчався у Сарненській ЗОШ №2 (нині — ліцей). Після дев’ятого класу вступив до Івано-Франківського технікуму фізичної культури, де професійно займався греко-римською боротьбою. Здобувши спеціальну освіту, розпочав свій трудовий шлях у Чудельській допоміжній школі №1 (зараз — Спеціальна школа №1 с. Чудель). Паралельно навчався у Кам’янець-Подільському університеті за фахом «дефектолог, вчитель-логопед, олігофренопедагог». У цьому ж закладі заступницею директора з виховної роботи працює його дружина, Олена Новак.Подружжя виховувало двох доньок.
Майже тридцять років свого життя Ярослав Григорович присвятив роботі з дітьми. Він щиро любив свою справу та спорт, повністю віддаючи себе вихованцям. Під його керівництвом учні постійно здобували призові місця на обласних змаганнях із футболу, волейболу та шашок. У 2006 році Ярослава Новака визнали кращим вчителем року в області, він мав почесне звання «Старший вчитель».
Особливу увагу педагог приділяв військово-патріотичному вихованню. Він створив осередок Дитячого козацького товариства «Пагін Володимиреччини» («Соколята»). Разом із полеглим воїном Олександром Бортніком та Віктором Пражмовським мріяв після війни заснувати гурток «Спас», де діти вивчали б історію козацтва та опановували елементи бойового гопака.
Ярослав Григорович активно співпрацював із організаціями «Інваспорт» (м. Рівне) та «Спорт для всіх» (м. Сарни). Регулярно організовував для учнів триденні збори в урочищі «Дубини» на військово-патріотичну гру «Сагайдак». Там під його наставництвом діти вчилися орієнтуванню на місцевості, розпалюванню вогнищ, встановленню наметів та перемагали у змаганнях зі стрільби, метання списа й естафетах. Він був взірцем здорового способу життя, а учні поважали його за справедливість, чесність та вірність принципам. У вільний час захоплювався риболовлею.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ярослав Григорович став на захист Батьківщини у лавах Збройних сил України. Служив у 60-му батальйоні 104-ї бригади територіальної оборони. Побратими обрали йому позивний «Лектор» — за надзвичайне вміння пояснювати складні речі, підтримувати та об’єднувати людей навколо спільної мети.
Захисник пройшов через найважчі бої: дістав поранення під Табаївкою на Харківщині та контузію поблизу Дружківки на Донеччині. Згодом служив командиром 2-го відділення контрдиверсійної боротьби на Сумщині. За мужність та сумлінну службу був нагороджений відзнакою «За службу» 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового походу, медаллю «За жертву крові в боях за волю України», численними грамотами та подяками.
7 березня 2026 року старший сержант Новак Ярослав Григорович загинув біля с.Коньок Есманської громади Шосткінського району Сумській області, рятуючи своїх побратимів – виносив пораненихіз поля бою.
У Героя залишилися дружина, дві доньки, мама та брат.
Похований на Алеї Героїв у місті Сарни.
Публікації про Новака Я.
Учитель. Військовий. Тато.
Поліський Вовк, Ярослав.
Утратили знову солдата,
Життя за свободу віддав!
Отримав освіту, і серце
своє для дітей присвятив!
Клуб, що «Соколятими» зветься,
для юних, Герой сотворив!
Найкращий в роботі і службі.
Відкритий, для всього і всіх…
Як «Лектор», Він вірний у дружбі,
втішав побратимів своїх.
Мав безліч відзнак і медалей
за мужність і стійкість в бою.
Громада в скорботі, печалі.
Пішов… за родину свою…
Тамара Гнатюк.
Спогади:
Штукун Валерій («Штука»)
«Ярослав був для мене другом, побратимом і братом. Це була чуйна, добра та справедлива людина, яка вміла адекватно оцінювати будь-яку ситуацію. Зараз мені дуже не вистачає його порад. У моєму телефоні він і досі підписаний як «Ярослав Мудрий». Він був надзвичайно розумним, нам усім є чому в нього повчитися. Ярослав житиме вічно в наших серцях. Справжній Герой України! Героям слава!»Михайло Велісейко:
«Григорович був не просто воїном — він був людиною честі, сили і великого серця. Той, хто не сховався, коли було страшно, а став там, де найважче. Той, хто любив життя, друзів, рідних — і віддав усе заради їхнього майбутнього. Його вчинок — це більше, ніж подвиг. Це доказ того, що справжня мужність існує. Він залишив після себе не лише біль втрати, а й глибоку повагу, вдячність і пам’ять, яка не згасне. Такі люди не йдуть назавжди. Вони залишаються в наших серцях, у спогадах, у кожному мирному дні, який ми маємо завдяки їм».
Касперчік Андрій
«Ти був людиною, про яких говорять — справжній.Сміливий, незламний, той, хто завжди йшов до кінця, навіть коли було важко.У твоїх словах була мудрість не по роках, а в серці — велика любов до людей і рідного поліського краю.Ти вмів розповідати історії так, що кожне слово залишалось у пам’яті.Навіть у найтемніші часи ти не забував про друзів, підтримував, знаходив потрібні слова й залишався поруч.Навіть поранений, крізь біль, ти співав «Ой, русява наречена…».У цьому був весь ти — сильний духом, світлий душею і незламний до останнього.Твоя сила була не лише в мужності, а й у людяності.Побратим, друг, людина честі.Світла пам’ять про тебе житиме в серцях тих, хто мав щастя тебе знати.Герої не вмирають».
Андрій Опалько
«Що я можу сказати про Новака Ярослава Григоровича, це був мій справжній друг і побратим, це та людина яка прийшла мені на допомогу коли вона була дійсно потрібна. Побратим це не просто слово це той хто криє тобі спину. Ми разом із ним винесли не одного загиблого і не одного пораненого, він завжди приходив на допомогу, коли це було потрібно. Мені досі не віриться що його не має. Він справжній Герой і я дуже надіюсь що його відзначать цією нагородою. Із таких як він мають брати наступні покоління приклад. Справжній патріот своєї країни, батько для своїх дітей і чоловік своєї дружини».
Джерело” Книга пам’яті “Вічні захисники”
Колектив спеціальної школи №1 у селі Чудель Сарненського району отримав трагічну звістку — на війні загинув їхній колега Ярослав Новак.
Чоловік працював у школі та був наставником для учнів. Колеги згадують його як доброго, щирого та відповідального працівника, який завжди підтримував інших і допомагав людям.
Після початку війни він став на захист України. Військовий мужньо виконував свій обов’язок, захищаючи свободу і незалежність держави.
Його загибель стала великою втратою для рідних, друзів, побратимів та всього колективу школи.
ідним і близьким висловлюють щирі співчуття. Вічна пам’ять і шана Герою.
Список публікацій
На фронті загинув учитель спецшколи з села на Поліссі // Рівненські новини
На фронті загинув вчитель із Сарн, який став на захист країни // СарниNews.City