Полтавцев Юрій Михайлович народився 4 травня 1978 року в місті Дубно. З 1985 року навчався у Дубенській ЗОШ І-ІІІ ст. №8.
Упродовж 1993 – 1996 років був учнем СПТУ-27 міста Дубно, де здобув професію газоелектрозварювальника.
У 1997 – 1999 роках проходив службу в ЗСУ. У 2000 році служив у ГУ МВС України, місто Київ.
З 2009 року проживав у Харкові, та працював на ДП «Харківський БТЗ». Одружився, у шлюбі народилися дві донечки.
Із початком повномасштабної війни вступив добровольцем до лав ТРО у військовому званні сержанта. Був командиром взводу в Харківському спецпідрозділі «Kraken», позивний «Полтава».
З0 квітня 2022 року героїчно загинув біля села Руська Лозова Харківської області, виводячи підрозділ з оточення.
Похований на кладовищі в селі Михайлівка Дубенського району.
У Юрія Полтавцева залишилися мама, дружина, діти та чисельна родина.
Публікації про Полтавцева Ю.
У боях за Харківщину загинуло семеро українських воїнів. Фото Героїв
Сім героїчних воїнів втратила Україна у боях із російськими окупантами за Харківську область. Вони були бійцями спецпідрозділу “Kraken” та загинули під час звільнення населених пунктів Руська Лозова та Питомник.
Про це у четвер, 19 травня, повідомили в Telegram-каналі спецпідрозділу. Там наголосили: за кожним успішним наступом стоїть важка праця, кров, біль і, так трапляється, – смерть.
“Під час операції зі звільнення Руської Лозової і Питомника наш підрозділ втратив сім відважних воїнів, які пали на полі бою смертю Героїв. Ми вас не забудемо. Ми за вас помстимося. Вічна слава Героям України!” – йдеться у повідомленні.
Герой загинув, прикриваючи побратимів
«Наділений від природи достатніми фізичними даними, а від Бога – душею патріота і громадянина своєї держави, він завжди стояв на позиціях правди і порядності, чесності у відносинах з ближніми. Всі, хто були з ним поруч, відчували себе якось по особливому захищеними. Відзначався виваженою позицією, реалістичним ставленням до своїх успіхів і невдач, завжди знаходив вихід із складних життєвих ситуацій.
Війна для нього розпочалася відразу з перших днів мобілізації, хоча це рішення без будь яких сумнівів внутрішньо було прийняте задовго до 24 лютого. Його бойовий гарт, досвід і військові навички були вкрай необхідними армійській молоді, щоб встояти проти знавіснілих полчищ агресора. Сержант Ю. Полтавцев відразу став «своїм» в батальйоні. Як для солдатів, так і молодших офіцерів, які часто вчилися у нього приймати необхідні рішення в екстремальних ситуаціях. Не один солдат залишився назавжди вдячним йому за збережене життя, за батьківську турботу у складних умовах «окопного побуту». Робив він так, рахуючи, що саме так вірно, що це його обов’язок
Жорстокий закон війни: першими гинуть ті, хто не ховається за спинами побратимів, а переймається їх безпекою ціною своєї власної. Надзвичайно складною була обстановка на бойовій позиції, яку займав батальйон сержанта Ю. Полтавцева 30 квітня в районі м. Руська Лозова, що під Харковом. Ворогу вдалося накопичити значний потенціал на цій ділянці фронту. Співвідношення сил було явно не на користь наших бійців. Утримати займані позиції нашим бійцям ніякої реальної можливості не передбачалося – десь за годину-другу тут мало утворитися пекло на землі, в результаті чого від особового складу батальйону мало хто залишився б живим.
Бойове прикриття відходу бійців батальйону взяв на себе взвод добровольців на чолі із сержантом Ю. Полтавцевим. Зрозумівши тактичний хід наших бійців, ворог зосередив мінометно-артилерійський обстріл на позиціях взводу сміливців. Як оповідали очевидці, не було жодного метра землі, не розритого вибухами мін і снарядів, але вони – вистояли. Ціною їхньої мужності і надлюдської стійкості було врятовано життя майже 250 бійців батальйону. Важко поранений сержант Ю. Полтавцев одним із останніх залишав позицію. Ворог, шаленіючи від свого безсилля, здавалося, всю потужність артилерії обрушив на одного бійця, не бажаючи його залишити в живих…».
з газети: Сурми Радзивилів. Сурми Радзивілів. – 2022. – 13 трав. – С. 8
Відбулась лінійка пам’яті, присвячена першій річниці загибелі Юрія Полтавцева
Як шкода тих, кого забрали небеса,
Кого війна в безсмертні списки записала,
Хай згасне свічка, але пам’ять не згаса,
Бо нас життям від смерті захищали
Під час проведення лінійки пам’яті, присвяченої першій річниці загибелі Полтавцева Ю.М., «У нашій пам’яті він назавжди залишиться!» була присутня мама Героя, Надія Михайлівна, яка розповіла про свого сина. Щемливо звучали слова про загиблого воїна з уст учнів та вчителів школи.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Юрія Михайловича та всіх невинно убієнних.
Ми всі у вічному боргу перед матерями й батьками, котрі виховали мужніх патріотів. І схиляємо голову перед дітьми, які втратили батьків…
У наших серцях назавжди збережеться пам’ять про полеглих захисників та їхні героїчні вчинки.
.
Список публікацій
Вічна слава нашим героям! // Вісті Рівненщини. 2022. – 6 трав. – С. 2.
Герой загинув, прикриваючи побратимів // Сурми Радзивілів. – 2022. – 13 трав. – С. 8
Дубенщина попрощалася з героями // Гомін і К. – 2022. – 19 трав. – С. 4.
Плакала Дубенщина і плакало небо за полеглими Героями : минулого тижня Дубенський край попрощався із п’ятьма загиблими військовослужбовцями // Дзеркало плюс : (Дубно). – 2022. – 12 трав. – С. 2.
У боях за Харківщину загинуло семеро українських воїнів. Фото Героїв // Obozrevatel
Сьогодні Рівненщина попрощалася з трьома Героями, що полягли на війні (фото) // ЧаРівне.інфо
При звільненні Руської Лозової та Питомника загинули семеро бійців підрозділу «Kraken» // НАКИПІЛО