Рябчук Анатолій Михайлович (06.06.1986-04.03.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Рябчук Анатолій народився 06.06.1986 року у селі Вітковичі Березнівського району. Навчався у Вітковицькій ЗОШ, здобув середню освіту, а після закінчення школи вступив до Дубенського коледжу культури і мистецтв та здобув спеціальність «Хореограф балетмейстер». Навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті. Після закінчення РДГУ Анатолія Михайловича призначили на посаду директора Березнівського районного будинку культури. Анатолій Михайлович багато працював з дитячими хореографічними колективами та був керівником дитячих танцювальних ансамблів.

Анатолій став на захист рідної землі у 2015 році, учасник АТО/ООС. Після повномасштабного вторгнення росіян служив у механізованому батальйоні 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого (в/ч А1008). Під час виконання військового обов’язку із захисту України від вторгнення московських окупантів перестало битися серце нашого захисника Анатолія Рябчука.
Стрілець-гранатометник Рябчук Анатолій помер 04.03.2023 виконуючи бойове завдання у районі села Подоли Харківської області.

Публікації про Рябчука А

Перестало битися серце захисника Анатолія Рябчука 1986 року народження з села Вітковичі

Про це повідомляють у Березнівській міськраді.

Анатолій Рябчук став на захист рідної землі у 2015 році.

«У пам’яті батьків, братів і сестер, колег та побратимів Анатолій назавжди залишиться творчою людиною з надзвичайно добрим серцем. Висловлюємо рідним, друзям, усім, хто любив та поважав Анатолія найщиріші співчуття з приводу непоправної втрати. Нехай нашому захиснику земля буде пухом, а пам’ять про героїчного сина України вічно зберігатиметься у наших серцях», – йдеться у повідомленні.

Анатолія Рябчука провели в останню дорогу

На прощання з Героєм прийшли рідні, друзі, знайомі, односельчани, а також військові побратими. Заупокійну службу звершили у Свято-Іллінському храмі.

Анатолія поховали на місцевому сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.

У скорботу вдягнулася Березнівщина

Плакало сіре небо, першим весняним дощем і слізьми людського потоку прощально поливалася весняна земля. Все село прийшло провести в останню путь захисника України Анатолія Михайловича РЯБЧУКА. Живими квітами встеляли прощальну дорогу, сумними акордами плакав оркестр, проводжаючи до небесного воїнства світлу душу звитяжця. Він народився 1986 року в селі Вітковичі, був старанним учнем, привітним однокласником, доброю і щирою людиною. Тепло про нього відгукуються колеги, бо він був не лише мужнім захисником України, а й членом їхньої культурницької родини, талановитим митцем,
хорошим другом.Після закінчення РДГУ Анатолія Михайловича призначили на посаду директора Березнівського районного будинку культури. Це був енергійний, обдарований юнак, професійний хореограф з відкритим добрим серцем та щирою душею. Очоливши колектив, він зумів створити творчу та дружню атмосферу, в якій ніколи не було конфліктів. Не зважаючи на його молодий вік,колеги поважали та цінували його думку, а керівники хореографічних колективів отримали в його особі не тільки талановитого учасника, а й професійного наставника та порадника. Хореографічні постановки за участю Анатолія Рябчука були окрасою різноманітних конкурсів та фестивалів району, області. Під його керівництвом була організована поїздка колективів будинку культури до Польщі для участі в святкових заходах з нагоди відзначення Тижня родини. Паралельно з основною
роботою Анатолій Михайлович багато працював з дитячими хореографічними колективами. Він був керівником дитячих танцювальних ансамблів: Березнівської музичної школи, Кам’янського та Балашівського ліцеїв. Всі, з ким він працював, прийшли востаннє побачитися з колегою, провести його за земні обрії. На жаль, він був… Він був учасником АТО/ООС і боронив українські
кордони з 2015 року. Після повномасштабного вторгнення росіян стрілець – гранатометник боронив рідну землю поблизу населеного пункту Подоли Харківської області. Під час виконання військового обов’язку серце звитяжця перестало битися.
Батьки втратили сина, брати і сестри дорогого брата, не стало колеги і побратима. У пам’яті знайомих він назавжди залишиться творчою людиною з надзвичайно добрим серцем. Заупокійна служба за полеглим відбулася у місцевому храмі, рідна земля на сільському кладовищі прийняла його у свої обійми.
Пам’ять про героїчного сина України вічно зберігатиметься у людських серцях.

Марія АНТОНЮК.

Спогади

Анатолій Михайлович Рябчук був не лише мужнім захисником України, а й членом нашої культурної родини, талановитим митцем, хорошим другом. Після закінчення РДГУ Анатолія Михайловича призначили на посаду директора Березнівського районного будинку культури. Це був енергійний, обдарований юнак, професійний хореограф з відкритим добрим серцем та щирою душею. Очоливши такий великий колектив, він зумів створити творчу та дружню атмосферу, в якій ніколи не було конфліктів. Не зважаючи на його молодий вік, колеги по роботі поважали та цінували його думку, а керівники хореографічних колективів отримали в його особі не тільки талановитого учасника, а й професійного наставника та порадника. Хореографічні постановки за участю Анатолія Рябчука були окрасою різноманітних конкурсів та фестивалів району, області. Під його керівництвом була організована поїздка колективів будинку культури до Польщі для участі в святкових заходах з нагоди відзначення Тижня родини. Паралельно з основною роботою, Анатолій Михайлович багато працював з дитячими хореографічними колективами. Він був керівником дитячих танцювальних ансамблів: Березнівської музичної школи, Кам’янського та Балашівського ліцеїв.
Глибокий сум та щирий жаль огортають сьогодні серце кожного, кому пощастило зустріти на життєвому шляху Анатолія.

Березнівський міський будинок культури

Larisa Kurach-Korolik “Тяжко і боляче особливо коли ще рідня хоч і далека. Ми не знали один одного і це ще більше мені болить.. Ти був хорошою людиною, а я Тебе не знала. Тепер Ти назавжди в моєму серці. Вічна пам’ять тобі наш герою.

Лідія Докійчук. “Така скорбота! Більше ніколи не буде він між нами…Господи, дай сили рідним перенести це горе”.

Світлій памяті захисника
України Анатолію Рябчуку присвячую
Мої підсніжники в сльозах,
Ми втратили ще одного Сина,
Сьогодні він на Небесах,
У скорботі Мати і родина.
Добряк ти був по життю,
Сумуємо ми, Толя, за тобою
В скорботі плачуть. Небеса
Й усі краяни за тобою.
Такий завзятий й беручкий,
Побратимів вів до бою.
Враз обірвалося життя,
Свою любов забрав з собою.
А як ти гарно танцював!
В залі очей зачарування,
Собою сцену прикрашав,
Залишились одні зітхання.
Красиво в танці ти водив
Свою коханую Марусю,
Одну єдину ти любив
Про це також сказати мушу.
Мої підсніжники в сльозах,
Уся громада плаче за тобою...
Засяяла яскрава зірочка на Небесах,
Господь забрав тебе з собою.

Надя Мамчур 9 березня 2023р