Богдан народився 09 жовтня 1987 року і до 2012 року проживав у місті Березне. Закінчив в 2003 році Березнівську гімназію, а в 2009 році – Березнівський лісовий коледж за спеціальністю «Лісове і садово-паркове господарство».
Одружився і став проживати в селі Зірне. Тут з дружиною ростили сина 11 років та доньку 9 років. До мобілізації Богдан працював на місцевому птахопідприємстві в селі Кургани. Раніше був майстром з ремонту автомобілів. Старший стрілець парашутно-десантної роти захищав рідну землю з жовтня 2022 року.
04 грудня 2022 року Богдан загинув на Луганському напрямку, але вважався зниклим безвісти. Пошуки тіла воїна тривали довгих 15 місяців…
04 березня 2024 року, Березнівська громада з глибоким сумом та жалем провела у останній земний шлях свого Героя, Захисника України.
Заупокійна служба відбулася у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне.
Друзі та знайомі запам’ятали його як надзвичайно доброго, товариського та працьовитого чоловіка. В мирному житті Богдан був надзвичайно вихованим, завжди привітним та готовим прийти на допомогу.
Публікації про Самолюка Б.
У Березнівській громаді попрощалися із Захисником України Богданом Самолюком
04 березня 2024 року, Березнівська громада з глибоким сумом та жалем провела у останній земний шлях свого Героя, Захисника України – Самолюка Богдана Сергійовича.
Схиляємо голови у скорботі разом з мамою нашого Захисника Самолюк Тетяною Миколаївною, батьком Самолюком Сергієм Йосиповичем, дружиною Самолюк Тетяною Федорівною, сином Дмитром, дочкою Дариною та братами Миколою та Олександром.
Нехай світлий спомин про українського воїна Богдана Самолюка назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його рідних, земляків, побратимів,- повідомляється на сайті Березнівської міської ради.
Довга дорога болю
Я вас прошу, мене пробачте,
Інакше просто не зумів!..
Болить, я знаю, та не плачте!
… І в небо янголом злетів!
Зимовий грудневий місяць 2022 року холодом повіяв у родину САМОЛЮКІВ. Ніхто не очікував, не вірив, що біда чорним крилом увірветься в їхній дім.
Сіра тінь смутку огорнула всіх від повідомлення: ваш син зник безвісти. Не вірили, не припускали думки про те, що Богдан, не сказавши на прощання
жодного слова, покине земне життя. Довгих п’ятнадцять місяців страждальних пошуків, дні і ночі невимовного болю від невідомості: “Де він і що з ним?”; – у скорботі кричала душа. Важкими були очікування результатів пошуків воїна Самолюка Богдана Сергійовича, 1987 року народження, з села Зірне, який загинув у боях з московським окупантами на Луганському напрямку. Старший стрілець парашутно-десантної роти захищав рідну землю з жовтня 2022 року.
4 березня 2024 року звитяжець назавжди повернувся додому. Березнівщина у скорботі зустрічала українського воїна, мужнього захисника. Важко було знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту втрати рідної, близької людини. До родинного будинку розділити непоправне горе прийшли рідні, друзі, представники міської ради, односельчани, знайомі, усі, хто знав Богдана. Похмурий дощовий березневий день барвистими кольорами розбавляли квіти, принесені у знак вдячності і поваги за жертовність воїна в ім’я перемоги України над російськими окупантами.
Богдан народився і до 2012 року проживав у місті Березне. Після одруження переїхав жити в Зірне. Разом з дружиною ростили сина і доньку. До мобілізації він здобув освіту у Березнівському лісовому коледжі, мав спеціальність «Лісове і садово-паркове господарство», працював на місцевому
підприємстві, був майстром з ремонту автомобілів. Пам’ятатимуть нашого воїна як надзвичайно добру, товариську, працьовиту людину. Він був вихованим, завжди привітним і готовим прийти на допомогу.
Поминальна служба розпочалася з дому захисника, в якому Богдан проживав свої мирні тихі дні. Потім кортеж з тілом загиблого у супроводі скорботних мелодій духового оркестру, почесної варти колони прапороносців у похоронній процесії в жалобі прямував до храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Березне де відбулася заупокійна служба, яку провів настоятель храму, військовий капелан, отець Назарій з іншими священниками ПЦУ. По завершенню відправи у храмі похоронна процесія рушила на майдані Незалежності. Небайдужі люди, яким болить втрата наших звитяжців на цій кровопролитній війні, прийшли попрощатися із захисником, висловити слова вдячності і любові за мужність. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх, чиє життя відібрали російські окупанти. До присутніх з молитвами і словами вдячності за відвагу і мужність звитяжця у бою за незалежність України звернувся протоієрей Назарій Момотюк. Після прощальної церемонії на центральному майдані міста колона рушила до місця вічного спочинку в с. Зірне.
Поховали Богдана Самолюка з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі поруч із загиблими захисниками.
Вічна пам’ять і слава звитяжцю, який доєднався до лав Небесного війська. Схиляємо голови у скорботі разом батьками, дружиною, сином, донькою і
братами загиблого. Нехай добрий, світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться у людській пам’яті.
Марія АНТОНЮК
Список публікацій
Антонюк М. Довга дорога болю/ М. Антонюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2024. – N 10/07 берез./. – С. 3.
Загинув військовий із Березнівщини Богдан Самолюк // Район Рівне
Через 15 місяців знайшли десантника з Рівненщини, який вважався зниклим безвісти // Рівне весчірнє.
Тіло шукали 15 місяців: підтвердилася загибель військовослужбовця із Рівненщини // ITV