Народився Всеволод Шабадах 27 жовтня 1988 року в місті Харків, невдовзі разом з мамою переїхали до Шепетівки, де було коріння його роду. Коли мама, Нонна Всеволодівна, викладач музичної школи, була на роботі, хлопчика доглядала бабуся – Ірина Михайлівна.
Маленького Всеволода в дитинстві всі лагідно називали Ясиком за те, що змалку він ніби випромінював світло, був добрий, лагідний та непосидючий. Таким залишився на все життя. Згодом хлопчик пішов у садочок цукрового комбінату. З 1995 по 2005 рік навчався в загальноосвітній школі №1. Займався в музичній школі по класу фортепіано та вокалу. Улюбленими були заняття в класі декоративно-вжиткового мистецтва. Пройшовши основний курс навчання в музичній школі, хлопчику дуже захотілося опанувати ще один інструмент – барабани, що й стало справою всього життя. У 2006 році юнак вступив до Рівненського Державного гуманітарного університету, на факультет естрадного виконавства, навчався з великим задоволенням та ентузіазмом. Скромний, невибагливий, щирий, Всеволод був справжнім другом та надійним товаришем. Після закінчення працював викладачем ударних інструментів Костопольської дитячої музичної школи.
Навчаючись у виші, разом з друзями-музикантами грав у музичному гурті. Згодом влаштувався до оркестру, з яким об’їздив пів світу. Юнак був дуже комунікабельним, знаходив спільну мову з різними людьми, продовжував спілкуватися зі своїми колегами з різних країн, які з великим сумом зараз надсилають свої співчуття близьким. Всеволод був професіоналом у своїй справі і тому його запрошували на постійну роботу за кордоном, але де б він не був, думки його були в Україні, серед зелених лісів, бурхливих річок, квітучих гаїв. Там, де його чекали рідні та близькі, в рідному домі, де пахло смачною маминою випічкою, як в дитинстві. Казав, що немає для нього милішого краєвиду, як той, що за вікном потяга, коли він повертається додому. І це не просто слова. Об’їздивши багато країн, побувавши в Німеччині, Фінляндії, Норвегії, Швейцарії, Австрії, Кореї, Всеволод мав можливість разом зі своєю сім’єю залишитись за кордоном, але не уявляв свого життя без України. Він казав мамі : «Ти не розумієш, коли я їду в електричці з Рівного до Шепетівки, і проїжджаю поля, де скошена трава… знаєш, що я відчуваю – це запах України, розумієш? …Я не зможу без цього…».
Як справжній патріот своєї Батьківщини, отримавши у 2014 році пропозицію працювати у одному з провідних оркестрів російської федерації, він сміливо відповів, що не буде ніколи працювати на країну- агресора, а 2018, коли круїзний лайнер, в оркестрі якого працював Всеволод, прибув до Петербурзького порту, він навідріз відмовився навіть ступити на російську землю. А ще до цього був майдан…
У 2019 році побрався з коханою Екою, яку зустрів ще під час навчання у виші. Згодом у подружжя народилася донечка Агнія.
Одразу після російського вторгнення, 28 лютого 2022 року, Всеволод Шабадах добровільно вступив до лав Збройних Сил України. З березня 2022 і до осені 2024 працював на військовому об’єкті у Хмельницькій області, постійно доставляв на передову боєприпаси. У листопаді 2024 був переведений до учбового центру, отримав військове звання сержанта, а далі – до 41 окремої механізованої бригади ЗСУ, де, будучи командиром танку, до останніх днів громив ворога, виконуючи бойові завдання. Нонна Всеволодівна завжди підтримувала сина, хотіла щоб її онучка, маленька Агнія росла у вільній країні, яку дуже любив Всеволод.
Напередодні війни Всеволод жив у Рівному, був майстром широкого профілю. У колег по роботі у Рівненській філармонії, де він працював художником з освітлення, залишилися найкращі спогади: турботливий, доброзичливий, відповідальний, завжди готовий допомогти, відданий своїй справі. Романтик, який щиро мріяв про щасливе життя, яке обірвала війна.
Головний сержант – командир танку 41-ї окремої механізованої бригади, справжній воїн і патріот, Всеволод Шабадах, загинув 24 березня 2025 року на Сумському напрямку, виконуючи бойове завдання, захищаючи рідну землю. Світло його великої душі ніколи не згасне, воно назавжди залишиться у серцях рідних, друзів та близьких.
Публікації про Шабадаха В
“Деякі люди мають особливий дар світитися з середини. Вони не просто працюють зі світлом, вони самі стають ним. Таким був Всеволод – художник з освітлення Рівненської обласної філармонії. Він був тією людиною, яка наповнювала простір теплом і енергією, завжди готовий допомогти, завжди відданий своїй справі. Тепер це світло не згасне ніколи… Воно залишиться в наших серцях, у пам’яті, у відблисках софітів, що завжди нагадуватимуть про нього»,- так написали колеги Героя.
1 квітня Шепетівська громада знову зустрічала полеглого воїна. «На щиті» до рідної домівки повернувся командир танку 41-ї окремої механізованої бригади, сержант Всеволод Олександрович Шабадах.
1 квітня, Шепетівська громада провела в останню путь Всеволода Шабадаха – талановитого музиканта, який покинув сцену, щоб стати на захист України. Його життя було наповнене музикою, світлом і мистецтвом, але коли ворог прийшов на нашу землю, він узяв до рук зброю. Історією героя поділились у Шепетівській міськраді.
«Рівненська обласна філармонія» РОР
Характеризує ШАБАДАХА Всеволода Олександровича, художника з освітлення КЗ так:
З листопада 2021 року працював художником з освітлення КЗ «Рівненська обласна філармонія» РОР, перемігши у конкурсі на заміщення вакантних посад. Проявив добре розвинуте креативне мислення та гнучкі комунікативні якості, необхідні на даній посаді. Фахова музична освіта (у 2011 р закінчив Рівненський державний гуманітарний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Музичне мистецтво» та здобув кваліфікацію викладача, артиста оркестру (ансамблю) диригента духового оркестру), та широкий творчий досвід стали значним внеском у якісне створення художніх образів творчих заходів, що вплинуло на результативність концертної діяльності та збільшення цільової аудиторії. Завдяки досконалому володінню світловим обладнанням та апаратурою Всеволод Олександрович допомагав створювати унікальні концертно- театральні заходи. Завжди, ініціативний, активний, зі своїм баченням, принциповий, чудовий товариш. Поєднував в собі таланти і музиканта, і художника з освітлення. Патріот. За покликом серця в перші дні став до лав ЗСУ. Загальнолюдські інтереси ставив вище власних.
“Рівненська обласна філармонія
“Неймовірна людина,прекрасний друг! Світла і вічна тобі пам’ять друже,спочивай з миром!”, – Інна Ярощук
“Знала особисто!!!! Чудова людина, мужній чоловік, українець до глибини душі, патріот!!! Яка велика втрата!! Вічна пам’ять герою!”, – Катерина Володимирівна
Світло, що не згасне
“Я памʼятаю дуже добре, яким турботливим татом був Всеволод, як він обожнював свою донечку…Світла памʼять”, – Елеонора Стеценко
“Людина-рух, людина-енергія! Невипадково він так любив грати на барабанах.Світла пам’ять Всеволоду – Сєві (як його називали друзі). Щирі співчуття рідним
Друже….не хочу вірити в це…Любимо. Назавжди в наших серцях”, – Olha Kaluhina
“Сєвка забрав з собою частинку кожного, хто його знав… завжди турботливий і уважний …світла пам’ять тобі.. щирі співчуття рідним і близьким”, – Тетяна Данилець
“Та як…. Сєва…. В голові не вкладається…… Це шок такий, що переказати неможливо… Вічна пам’ять тобі, найкрутішиий чуваче
Легких хмаринок . Співчуття родині”., – Юлька Кулик
Список публікацій
На війні загинув художник з освітлення Рівненської обласної філармонії Всеволод Шабадах // 24 канал
На Сумському напрямку загинув художник з освітлення Рівненської філармонії Всеволод Шабадах // Рівне 1
Світло, що не згасне: у Шепетівці прощалися із сержантом Всеволодом Шабадахом // Шепетівська міська рада





