Ткач  Олександр  Володимирович  народився 11 серпня 1983 року в місті Костополі.    У вересні 1990 року пішов до 1-го класу Костопільської загальноосвітньої школи I- III ступенів № 5. Після закінчення 9 класу,  вступив до Костопільського  будівельно -технологічного  коледжу на спеціальність  «Столяр -будівельник, тесляр».    14 листопада  2001 року Олександра призвали на строкову військову службу.
  Після армії працював  у будівельній  сфері, їздив на заробітки, потім – на  Костопільському  підприємстві  з  виготовлення блоків. 23 липня 2011 року  Олександр одружився.  У 2012 році народився син  Владислав.
   В перші дні російського вторгнення Олександр  активно допомагав місцевій територіальній обороні. Брав участь у підготуванні підвальних приміщень для укриттів. Олександр  разом  з дружиною  виховували  10 – річну  дитину  з інвалідністю ( ДЦП). Щоб забезпечити безпеку, він відвіз свою  сім’ю до  кордону, а сам  кордон  не перетнув, хоча мав для цього велику можливість. Він  повернувся   додому,   щоб боронити Україну. Через деякий час прийняв рішення вступити до лав  ЗСУ. 
28 серпня 2022 року Олександр був призначений на військову службу по загальній мобілізації, другим відділом Рівненського РТЦК  та  СП Рівненської області. Спочатку проходив навчання на військовому полігоні. Далі  служив  стрільцем-помічником   гранатометника 2-го аеромобільного взводу  1-ї аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону, військової частини А-4350,46 ОАБДШВ. 
  З 26 жовтня 2022 року  Олександр брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту  безпеки населення  та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України  в районах: н.п. Білогірка Херсонської області, н. п. Озарянівка, н.п. Кліщіївка, н.п. Никифорівка , п.н. Благодатне Донецької області.
   Героїчно загинув 10 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Никифорівка Бахмутського району Донецької області, внаслідок ворожого танкового та артилерійського обстрілу, допомагаючи побратиму вибратися з поля бою.
   Поховали Олександра 18 лютого 2023 року на кладовищі « Нове» , поруч з іншими Воїнами Небесного легіону.


   Указом Президента України № 2272 / 2023 про відзначення державними нагородами України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та  територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Олександра нагородити орденом « За мужність» III ступеня ( посмертно).

Публікації про Ткача О.

Спогади дружини Наталії :
  Олександр був сміливим, мужнім. Завжди допомагав  усім,  хто цього потребував. Де б не був Саша, там завжди панував сміх. Він дуже любив жартувати. Мав багато планів та мрій, яких,  на жаль,  не встиг втілити в життя.
  Я дуже просила Сашу не йти на війну, але попри всі мої вмовляння, він сказав: « Я не можу залишатись вдома, багато зовсім юних хлопців пішли на війну, моє місце також там». Він з усіх сил намагався потрапити  в десант, так  і сталося, його мрія здійснилася.
  31 грудня 2022 року був дуже страшний бій. З усієї групи вижили лише Саша та його побратим, після цього йому дали відпустку на тиждень. Після відпустки я відчула біду. Я була сповнена великим смутком і тугою. Не дивно, чому серце страждало, через місяць Саша загинув. Він завжди телефонував чи писав мені, коли їхав на штурм, після виконання завдання давав знати: « Я живий, все добре». Дуже важко було чекати його дзвінка.

Останній раз я три дні чекала, поки Саша вийде на зв’язок, весь час заспокоювала себе: « Все добре, він просто не може подзвонити». Але, на жаль, попри всі мої сподівання, 13 лютого 2023 року мені повідомили, що Саша загинув під час виконання завдання.
   Наш американський товариш William організував автомобіль швидкої допомоги,  на якому розмістив фото нашого Олександра, створив пам’ятну книжечку, в якій описано його бойовий шлях. Тепер цей автомобіль їздить всією Канадою, збирає кошти на допомогу нашим мужнім воїнам. Саша 
НАЗАВЖДИ  В СТРОЮ  і далі може допомагати своїй  Батьківщині.

Побратими Олександра згадують :
   Ткач   був  супер- воїном, одним з найкращих. Він  був хорошою  людиною, добрим, сміливим воїном, всі брали  його за  приклад. Його рекорд  в  нас
так і ніхто ще не побив: 30 пострілів з РПГ за  ніч.

Список публікацій

Костопільщина знову у журбі : [Олександр Ткач]// Новини Костопільщини . – 2023. -№8/ 25 лют/.- С.4.


Ткач Олександр Володимирович // Костопільська міська рада


На фронті загинули двоє військових із Костопільщини: [Олександр Ткач] // Район Рівне


Костопільщина попрощається із Героями: обидва захисники загинули на Донеччині:[Олександр Ткач] // Рівне вечірнє

Рідним трьох загиблих військових вручили державні нагороди: [Олександр Ткач]//Костопільська міська рада

На Донеччині загинули два захисники з Костополя:[Олександр Ткач] // Рівне Медіа:

Ткач  Олександр  Володимирович (11.08.1983-10.02.2023)