Михайло Токарець народився у селі Воскодави тоді Гощанського району, здобув середню спеціальну освіту, а все життя присвятив роботі з автомобілями, які дуже любив. В останні роки працював водієм у ТОВ “Акватон”.
Він служив в армії, а у 2014, коли ворог вперше прийшов на українську землю, пішов добровольцем захищати Батьківщину. Відслужив у зоні проведення антитерористичної операції два роки, має статус учасника бойових дій. У лютому 2022 року також не став чекати повістки, пішов добровольцем вже на другий день після початку повномасштабного вторгнення. Говорив просто: “Я люблю свою сім’ю, свою Україну і мені треба її захищати.” Він повторював, що зараз нас боронять молоді хлопці, які ще не знають, що це, а в нього — досвід, тож мусить йти служити.
Михайло служив у кількох частинах, спершу на Рівненщині, але потім сам написав рапорт з проханням перевести його в зону активних бойових дій.
Добрий, щирий, веселий Михайло до усіх ставився з повагою. Не мав шкідливих звичок, завжди відповідально виконував усі завдання, тож і колеги по роботі, і побратими завжди могли на нього покластися. А він віддано служив своїй країні…
55-річний старший сержант Михайло Токарець загинув 15 січня 2024 року в наслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на Харківщині…
Прощання із Героєм відбулося 23 січня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали Захисника на кладовищі “Нове”.
Публікації про Токарця М.
Розповідає дружина:
“У нас троє дорослих дітей, онучка, якій 7 років… Ми просили Михайла, аби поберіг себе, аби залишався служити у відносній безпеці. Але він повторював “Ви тут живете, я не хочу, щоб вони прийшли сюди. Саме тому я мушу бути там.” і з цими словами написав рапорт, аби його перевели на самісіньку передову. Тож із березня 2023 року ніс службу саме там.
Телефонували хлопці з кількох частин, з якими він служив, усі хочуть прийти попрощатися із ним… Його усі любили, а він дуже любив життя…”
Рівне провело в останню путь Михайла Токарця — людину, яка не чекала заклику, а у перші ж дні небезпеки ставала на захист рідного дому.
Андрій служив разом з Михайлом в одному взводі:
“Ми з Михайлом познайомились на полігоні в 14-му році, як формувався батальйон “Горинь”, перед відправкою на схід. Були у взводі зв’язку. Він був патріотом, найстаршим був у взводі, до цього я був найстаршим, там мене називали дідом, батьком, а потім вже його”.
ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ МИХАЙЛА ТОКАРЦЯ Мій учень. Доброволець. Золота людина. Такі не забуваються ніколи. Багато дуже втратила країна. Я пам'ятаю його ще зі школи. Спокійний, врівноважений, зразок для інших. В сім'ї і між людьми він мав повагу. Чому ж війна не забирає гірших І злі не удостоєні уваги?! А Ти ніяк не міг, Герою, іншим бути. Зростав в любові, у добрі і згоді. Таких зразків нам гріх й на мить забути, Тож житимеш у пам'яті народній. Залишені сліди хай буйноцвітом рясним Квітують всій рідні твоїй на радість. Ти, попри все, ішов на їхній захист, Натомість маємо лиш сльози й жалість. Поникли річка, верби -- ти зростав між ними. Уся природа в траурі від смерті. Де ти ступав, стежки будуть святими. Життя піддасться тужній круговерті. Ворожа куля, ненаситна, зла, підступна, Життя враз отак підло обірвала. Нехай лише біда буде доступна Руці рашистській, що її послала. Хай ангели небесні приймуть твою душу, Небесний рай прихистить за все добре, А ми, Герою, лиш молитись мусим, В сльозах купатимем це страшне горе. Олеся Жданюк
Список публікацій
Поліг у бою за дітей, онуку та рідну країну: у Рівному попрощаються з Героєм // Радіо Трек: нолвини
Загинув військовий із Рівного Михайло Токарець // Район Рівне
Михайло Токарець віддав життя за Україну: взавтра на майдані Незалежності попрощаються Захисником // Рівне 1