
Якимчук Андрій Юрійович народився у Костополі 26 червня 1988 року. Навчався в школі №4. Після закінчення навчання працював на будівництві бригадиром. Андрій з перших днів повномасштабного вторгнення не вагаючись став на захист рідної держави. Він виборював українські кордони в зоні АТО і без вагань став на захист країни під час повномасштабного вторгнення ворога.
26 лютого 2022-го доєднався до лав ЗСУ. Служив командиром бойової машини, командиром механізованої роти. За період служби він побував у
багатьох гарячих точках, де виявив мужність і сміливість.
За день до загибелі дружина востаннє чула голос Андрія. Перед тим як він разом із побратимами вирушив у бій в Курдюмівку.
Молодший сержант Якимчук Андрій Юрійович отримав поранення несумісні з життям. Він загинув 20 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.
У Героя залишилася дружина Марія та син Данило.
Публікації про Якимчук А.

Справжній патріот, вірний захисник України, взірець мужності та незламності – таким він залишиться в нашій пам’яті. Рідні та друзі пам’ятатимуть Андрія щирим, позитивним, завжди усміхненим і готовим прийти у будь-яку хвилину на допомогу. Він виборював українські кордони в зоні АТО і без вагань став на захист країни під час повномасштабного вторгнення ворога. Для всіх нас Андрій Якимчук є прикладом сміливості, відваги і відданості принципам – йдетьмя на сайті Костопільської міської ради
Знову горе втрати Захисника спіткало нашу громаду – 20 грудня поблизу села Курдюмівка Бахмутського району Донецької області загинув ЯКИМЧУК Андрій Юрійович, 1988 року народження.
“Побратими поважали Андрія за надійність. Андрій був надзвичайно доброю людиною, допомагав іншим, не шкодував нічого для інших. Побратими десять днів не могли забрати його тіло з поля бою, але ризикуючи власними життями, провели спецоперацію, аби ми гідно попрощатися…-Андрій був дуже добрий, позитивний, він завжди усміхався. Всі, хто з ним були знайомі, знали його таким. Він наповнював день радістю. Андрій любив природу, мріяв жити біля лісу. Дуже любив свого сина, був чудовим чоловіком та батьком”, – розповідає дружина загиблого військового Марія Якимчук.”
Спогади дружини Марії:
«Андрій був чудовим чоловіком і батьком, завжди робив усе для своєї сім’ї. Ми часто відпочивали й багато подорожували. Андрій був доброю людиною, дуже уважним: дарував багато квітів, постійно робив сюрпризи- навіть тоді, коли я на це зовсім не чекала. Він мріяв про власний будинок і велику сім’ю. Та понад усе в житті Андрій любив нашого сина і робив усе для того, щоб його дитинство було щасливим.
Один із найяскравіших спогадів, який назавжди закарбувався в моїй пам’яті – це поїздка за місяць до його загибелі. Наша остання зустріч. Ми із сином поїхали до нього в Краматорськ. Коли чоловік зустрічав нас біля потяга, то був просто вражений, адже не очікував, що син приїде зі мною. Для
нього це стало найбільшою втіхою та радістю».
Вірш «Його усмішка на устах у сина…» присв’ячений Андрію Якимчуку, із
збірки «Між двох світів» Людмили Олексіївни Павловської.

Сваітлини з домашнього архіву

Список публікацій
Якимчук Андрій Юрійович // Костопільська міська рада
Чергова трагічна звістка з фронту надійшла до нашої громад [Якимчук Андрій
Юрійович]//Малолюбашанська сільська рада
Костопільська громада у жалобі: у Бахмутському районі загинув молодший
сержант Андрій Якимчук // Рівне1
Отримавши важке поранення поблизу Бахмуту загинув воїн з Рівненщини
Андрій Якимчук // Рівненські новини







