Віталій Дмитрович Журавель народився 13.05.1975 року в м. Костопіль. У 1982 р. пішов навчатися у ЗОШ № 1 ім. Т. Шевченка. Після закінчення 9 – го класу, навчався (01.09.1990 р.- 24.06.1992р). в Костопільському СПТУ № 14 на спеціальністі « Столяр». Закінчив вечірню
школу. З 02.07.1992 р. по 09.06.1993 р. працював на Костопільському ДБК – столярем, був майстром широкого профілю, виготовляв вироби з дерева у цеху ТНП. 6.06. 1993 р. призваний на строкову службу до лав ЗСУ у Національну гвардію м. Донецьк.

З липня 2015р. по листопад 2016р. брав активну участь у АТО – ООС. Був військовим парамедиком. Коли розпочалася повномасштабна війна, не стояв осторонь 21.03. 2022р. мобілізувався до ЗСУ, служив старшим бойовим медиком 4 аеромобільної роти військової частини А4350. Мав військове звання, молодший сержант.

10.01. 2023 р виконуючи бойове завдання в районі н.п. Соледар Бахмутського району Донецької області. Під час відбиття збройної агресії РФ, отримав пошкодження капсульно – зв’язкового апарату правого колінного суглобу. Тривалий час знаходився на лікуванні.
27.03.2023 р. направлений на консультацію та додаткове обстеження до військового шпиталю в м. Житомир.

30.03.2023р. Героя без ознак життя було виявлено за місцем тимчасового проживання в готелі «Ялинка». Віталій Журавель довгий час лікувався та проходив реабілітацію після поранення. Яке спричинило падіння гвинтокрила. Внаслідок набряку набухання головного мозку і енцефалопатії змішаного ґенезу, серце Віталія перестало битися.

. Поховали Героя на місцевому кладовищі « Нове» поряд з іншими воїнами Небесного легіону.
У Віталія залишились батьки, три брата, син Михайло, донька Марія, внучка Софійка.

Син Віталія Михайло, служить у лавах ЗСУ, брав участь у бойових діях.

Публікації про Журавля В.
Спогади

Мами Людмили Михайлівни:
«Віталій був гарним, чудовим сином, хорошим братом. Мав добре серце, співчуття до близьких і рідних людей, був хорошим та привітним сусідом.
Не був байдужим до чужих невдач, завжди вмів знайти потрібні слова підтримки. Був майстром своєї справи, вмів майстерно виготовляти з дерева різні предмети вжитку . Деякі вироби згодом стали шедеврами за межами рідного міста. Був хорошим та люблячим татусем для доньки і сина, а згодом і найкращим дідусем. У вихідні дні любив ловити рибу і збирати гриби».

Брат Михайло:
«Боюся цього дзвінка… Мамо, у нас горе…Свідомість до останнього блокувала, не вірила . Спочатку Херсонський напрямок…
Бахмут…Штурмовик 46 бригади…Клята війна забрала у мене старшого брата, сержанта ЗСУ, ротного медика, ветерана АТО/ ООС – Віталія Журавля.
Я соромився в нього просити новий шеврон бригади, бо він їм тішився і пишався. У лютому я мав втіху з ним побачитися і трохи наговоритись, хоч він все більше віджартовувався…Ми з ним багато часу провели в театрі. У нього « золоті руки»…Щоб пожартувати, з мене він підкладав сіно нашій червоній корові, яка стояла перед центральним входом у театр. Оце я даватиму їй сіно, – каже мені…Годуватиму її…Бо ти так собі директор…, а вона мені буде давати справжнє молоко…
Декоративна, майже п’ятиметрова корова, поруч з Культурним центром в Одесі – це його рук творіння…
Назарчик малим обожнював з ним обідати… Він заступався за мене, молодшого у школі…Боронив своїх дітей від східних терористів, кіднеперів і ґвалтівників, плагіаторів, дефективних убивць, московитів.
Син, брат, дідусь.ОБОРОНЕЦЬ. Тішить, що сказав тобі, що пишаюся тобою і люблю»…

Костопільська громада попрощалася з Героєм Віталієм Журавлем

3 квітня, Костопільська громада попрощалася зі своїм земляком, який щирим словом підтримував усіх костопільчан, тримав свій мистецький фронт, щоб жоден не втрачав оптимізму і натхнення. Про це повідомляють в Костопільській міській раді

Сотні костопільчан прийшли до майдану Т.Г. Шевченка, щоб провести в останню дорогу Героя.Чин похорону відбувся у соборі святих апостолів Петра та Павла.

По завершенню Героя провели пішою ходою до Майдану Шевченка.

Фото з домашнього архіву

Вірш Віталію
присв’ятила сусідка Галина Остапчук - Смілик

Весна принесла біль і втрату,
Й тяжкий тягар розлуки.
І слів нема, і сліз нема
Щоб горе це збагнути.
Ішов ти з дому й обіцяв
Скоро повернутися.
Ніхто не думав й не гадав,
Що планам цим не збутися.
За тобою, любий сину,
Ми будемо сумувати,
Й привітну усмішку твою
Завжди пам’ятати.
Вічна світла пам’ять і пошана наш Герою.


Список публікацій 

У готелі в Житомирі знайшли мертвим військового:// ТСН

У Костопільській громаді – День жалоби: військовий Віталій Журавель раптово помер // Горинь

У житомирському готелі знайшли мертвим військового з Рівненщини // Радіо Трек.

У готелі знайшли мертвим військового: що сталось // Волинь 24.

Костопільська громада попрощалася з Героєм Віталієм Журавлем // Рівне 1

У Костопільській громаді – День жалоби: військовий Віталій Журавель раптово помер // Горинь

Журавель Віталій Дмитрович // Вікіпедія:вільна енциклопедія

Журавель Віталій Дмитрович (13.05.1975-30.03.2023 )