Фурсяк Віталій народився 20 жовтня 1989 року в селі Городище Березнівського району. Після закінчення Городищенської ЗОШ навчався у Корецькому професійному училищі та здобув спеціальність тракториста.  Працював шофером у Березнівському лісовому господарстві. Віталій був одружений –  разом із дружиною ростили сина та  донечку.

16 березня 2022 року Віталій призвався на військову службу. 15 квітня 2022 року від перебував у населеному пункті Павлівка Донецької області.

Віталій загинув 19 квітня 2022 року під час боїв із окупантами біля села Павлівка Донецької області.

Церемонія військового поховання захисника відбулася 12 серпня 2022 року. Заупокійна служба проходила в Свято-Трьох-Святительській церкві села Городище, де стояла ще недобудована хата Віталія. Поховали звитяжця Віталія Фурсяка  на сільському кладо­вищі в урочищі Вороновка

Без батька залишилося  двоє дітей 9 та 10 років.

Публікації про Фурсяка В.
Полиновий дух пам’яті

      Дванадцятого серпня сиві хмари низько пливли над землею. А опівдні сипнули дрібним дощем. Плакало небо, плакали люди, які  зібралися на обійсті Фурсяків у Городищі, щоб попрощатися зі своїм земляком, який загинув у боях під Павлівкою на Донеччині. Ридали, припадаючи до закритої домовини Віталія, мама, дружина, брат, горнутися до рідних розгублені діти.             

   Я невипадково наголосила на тому, що труна з тілом полеглого воїна була закритою – він загинув під час ворожого обстрілу ще 19 квітня, тобто за кілька днів до Пасхи. Одразу забрати тіла загиблих бійців перешкоджала ін­тенсивність боїв. А потім у ферму, на території якої Віталій Фурсяк з побратимами відбивали атаки ворога, влучила ракета.

   Важко навіть уявити собі, що довелося пережити матері Віталія, всім рідним в очікуванні результатів генетичної експертизи.

   І от майже через чотири місяці останки звитяжця привезли додому.

   Військовий кортеж у скорботі та належній шанобі зустрічали мешканці Антонівки, Кам’янки, Березного. Незважаючи на дощ, провести земляка в останню путь прийшли сотні односельчан.

   Скорботна процесія вирушила від оселі, яку Віталій ще не встиг добудувати, до Свято -Трьох – Святительської церкви, де мала відбутися заупокійна служба. Під колеса катафалка, під ноги людям стелилася дорога серед споришів – мікрорайон новий, ще не впорядкований. І коли побратими звитяжця, крокуючи в почесному караулі біля катафалка, почали збивати черевиками росу з густих трав,раптом різко запахло полином, так, наче в далеких донецьких, козацьких степах, де наші воїни, захищаючи рідну землю від новітньої московської орди, падають в обійми сивих полинів, отих предковічних козацьких килимів, які огортають їх терпким духом  і гірчать, гірчать, гірчать крізь простір і час. Навіть і тепер, коли я уже сиджу за рекомендаційним столом, відчуваю той щемливий до болю полиновий дух, що вдарив мені у грудина дорозі прощання з воїном , який недомріяв, недолюбив,недопрацював і віддав своє молоде життя за те, щоб така можливість була у його синочка і донечки, у всіх дітей в Україні, на всій землі.

   А поховали звитяжця Віталія Фурсяка після заупокійної служби в Свято-Трьох-Святительському храмі УПЦ на сільському кладо­вищі в урочищі Вороновка. Вічна йому пам’ять. Слава Україні, слава ЗСУ.

                                                                                             Надія Ярмолюк

          

Список публікацій

Ярмолюк Н.  Полиновий дух пам’яті / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2022. – N 33/18 серп./. – С. 2.

           Прощання із загиблим в російсько-українській війні Віталієм Фурсяком в селі Городище Рівненського району.

Березнівщина у скорботі зустрічає загиблого захисника // Березнівська міська рада Рівненського району, Рівненської області

На війні загинув військовий з Березнівської громади // Вісті Рівненщини

Під час боїв на Донбасі загинув військовий з Рівненщини // Рівненські новини

Фурсяк Віталій Олександрович (20.10.1989-19.04.2022)