Олег Гаврилевич народився 10 липня 1987 року в селі Підбрусинь, що у Повчанській громаді. Після здобуття середньої освіти, навчався в Міжнародному інституті економіки та менеджменту й Українській академії друкарства. Журналістика була його покликанням. Олег Гаврилевич працював у виданнях «Високий Замок», «Наше Дзеркало», «Скриня», «Замок», а також у «1+1 media».

Олег був відкритою та доброю людиною, мав тонке відчуття слова, був щирим у своїх думках та переконаннях. У поетичних збірках «Двадцять п’ята зима», «Благаю в життя…», «Завжди за руку з Ісусом» він передавав свої роздуми про життя, віру та долю людини. У 2024 році Олег Гаврилевич став до лав Збройних сил України. На жаль, його життя обірвалося 14 березня 2025 року у лікарні міста Чернівці.

17 березня 2025 року  Олега Гаврилевича поховали в Повчанській громаді.

… Читати далі

Іван Володимирович Шадурський народився 6 жовтня 1988 року в селі Яблунівка Млинівського району Рівненської області. У 2004 році закінчив Миколаївську ЗОШ І-ІІ ступенів, згодом здобув спеціальність тракториста-машиніста. 20 травня 2008 року Іван був призваний до лав Збройних Сил України, проходив службу у внутрішніх військах у Сімферополі (АР Крим).

З 2015 року став учасником бойових дій АТО, а з початком повномасштабного вторгнення рф добровільно пішов на фронт 25 лютого 2022 року. Розвідник-сапер, старший солдат Іван Шадурський, відзначався мужністю та самовідданістю, захищаючи Україну у боях на Сумщині, Запоріжжі та Донеччині.

За мужність, самовідданість та зразкове виконання службового обов’язку нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», за відвагу та відданість у боротьбі за оборону міста Бахмута нагороджений медаллю «За оборону Бахмута».

14 березня 2024 року, на 36-му році життя, Іван героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тоненьке
Покровського району Донецької області. Побратими запам’ятали останні слова патріота: «Слава Україні! Героям Слава!».

“За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” Уаказом Президента України Шадурського Івана Володимировича, який проживав у селі Яблунівка Повчанської громади, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).… Читати далі

Вадим народився 26 лютого 1992 року у селі Придорожнє. Після завершення початкової школи в рідному селі навчався у Малосадівській ЗОШ І–ІІІ ступенів, а згодом — у Мирогощанському аграрному коледжі. Він зростав у родині, де панували щирість, працелюбність і людяність. Батьки підтримували сина в усьому, були поруч у важливі моменти його життя, надихали й давали сили.

Створивши власну сім’ю, Вадим продовжив плекати те найкраще, що отримав у рідній домівці.

Він мав щиру душу і спокійний характер. Не любив галасу, але завжди був поруч, коли потрібно. Найбільшим багатством для нього була родина. Вадим був люблячим чоловіком і ніжним батьком. Зі своєю дружиною Русланою вони створили теплу, міцну сім’ю. У цій сім’ї зростають дві донечки — його найбільша радість і гордість.

6 березня 2022 року Вадим Галун став на захист України. Виконував бойові завдання на Херсонському та Харківському напрямках, був водієм — відповідальним, витривалим, надійним.

Причиною смерті Вадима стало онкологічне захворювання. Попри боротьбу з хворобою, він залишався гідним і стійким, зберігаючи силу духу до останнього подиху.… Читати далі