Бондарук Микола Дмитрович (16.12.1990-10.11.2022)

16 грудня 1990 року в м. Рівне,в сім’ї Бондаруків Галини Миколаївни і Дмитра Івановича, народився син Микола. 1 вересня 1996 року Микола пішов навчатися до Рівненської школи.
У 2000 році сім’я Бондаруків повертається на постійне місце проживання у рідне с. Крилів. Микола продовжив навчання у 5 класі Крилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. «Він був хорошим, здібним ,активним учнем. Охоче брав участь у різноманітних масових заходах школи. Завжди хотів грати ролі позитивних героїв у різних сценках».-згадує класний керівник Горкун Валентина Миколаївна. У 2007 році Микола закінчив навчання в Крилівській ЗШ І-ІІІ ступенів. Микола був добрим, товариським, щедрим, мав багато планів на майбутнє. З 1 вересня 2007року 1 липня 2009 року навчання у РДБМК по спеціальності зубний технік. За спеціальностю не працював, перебував на заробітках.
9 травня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, як медик, перебував передовій у Миколаївській області. 22 жовтня рідні, друзі, знайомі бачили його у Facebook. На своїй сторінці він дякував учням Крилівської школи за листівки, малюнки, солодкі подарунки, які вони надіслали для воїнів.… Читати далі

Боровець Роман Святославович(15.02.1992-14.10.2023)

Роман Боровець народився у селі Великі Межирічі на Кореччині. Навчався у місцевій школі, а за тим, здобував фах психолога у Кременецькому педагогічному університеті. Проте, працювати за спеціальністю не захотів.Працював на будівництвах як в Україні, так і за кордоном.

6 березня 2022 року Роман Боровець пішов добровольцем у Збройні сили України.

Служба Романові подобалася, відчував себе на своєму місці, наче і, справді, робить те, що написано вище. За доброту та характер отримав позивний “Добриня”, став командиром взводу.

Батьки, молодший брат чекали Романа додому з перемогою у Рівному, куди переїхали кілька років тому. Та, на жаль…

29-річний молодший сержант Роман Боровець загинув 14 жовтня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми, виконуючи бойове завдання неподалік селища Райгородка Луганської області..

Поховали Героя на кладовищі у селі Великі Межирічі, поряд з дружиною.

Читати далі

Василишин Дмитро Андрійович (17.08.1986-13.09.2023)

Василишин Дмитро Андрійович народився 17 серпня 1986 року в селі Крива Балка Миколаївського району Миколаївської області. В 1990 році в зв`язку з сімейними обставинами родина переїжджає проживати в село Даничів Корецького району Рівненської області. Навчався в Даничівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи 2002-2005 роки навчався в Корецькому вищому професійному училищі №24. Здобув спеціальності тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря з ремонту устаткування та сільськогосподарських машин. З 2005 по 2006 роки проходив строкову військову службу, як старший механік – водій зенітних гарматно-ракетних комплексів.

24 лютого одним з перших добровільно вступив до лав ЗСУ на захист рідної країни. Був простим, добрим, відважним хлопцем.

Служив в 2 мотопіхотному відділенні 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

13 вересня 2022 року зник безвісті в районі населеного пункту Брускінське Херсонської області. Багато було потрачено сил і здоров`я мами, але 25 листопада 2022 року повернувся додому востаннє.

На превеликий жаль у війні з росією ми втрачаємо найкращих наших синів. Адже воїн був люблячим татом, сином, внуком, другом, хорошим односельчанином.… Читати далі