Народився Григорій Кравчук 7 вересня 1973 року в селі Городище тоді ще Березнівського району. Виховувався в чудовій сім’ї. Відповідальний, чесний, надійний товариш, патріот України.
Григорій був дуже хорошою дитиною. Коли навчався у школі, то брав активну участь у громадському житті закладу освіти. Після закінчення Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в 1990 році навчався у Рівненському професійно-технічному училищі № 11, де і здобув кваліфікацію
електромонтера по обслуговуванню електрообладнання. З 1992 року працював електриком в Березнівській рембуддільниці Березнівського
районного споживчого товариства. З 1996 року – в Березнівському міжколгоспному фарфоровому заводі. З 1998 по 2009 рік працював робітником, а згодом і завгоспом у відділі культури та спорту Березнівської районної державної адміністрації. Потім – на сезонних роботах.
З грудня 2022 року Кравчук Григорій Йосипович захищав рідну Україну від російської агресії на Запорізькому напрямку (Вербове, Горіхове). Був солдатом десантно-штурмової роти.
Він, будучи турботливим сином, відданим братом, люблячим чоловіком та найкращим батьком, щовечора телефонував додому.
Загинув Григорій 6 січня 2024 року на Запорізькому напрямку. Дорога українського воїна додому виявилася довгою.
28 березня 2024 року на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка відбулося військове поховання.
У воїна залишилися мама, дружина, дві дочки та неповнолітній син.
Публікації про Кравчука Г
Висловлюємо щирі співчуття рідним. Нехай добрий, світлий спомин про Захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав, любив і шанував Григорія. Сумуємо та низько схиляємо голови у скорботі, – йдеться у повідомленні Березнівськох міської ради
У селі Городище Березнівської громади попрощалися із загиблим захисником України Григорієм Кравчуком
На площі Незалежності міста Березне відбулося громадське прощання з Героєм. Зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися міський голова Руслан Пилипчук, настоятель Трьохсвятительського храму села Городище отець Володимир. Після поминальної молитви присутні на площі віддали останю шану нашому Захиснику.
6 січня 2024 року зв’язок обірвався… Назавджи… Пропав безвісти… Але ще жевріла надія. А раптом – у полоні, можливо живий… Розпочалися тяжкі дні та безсонні тривожні ночі в очікуванні новин. Довго не могли повірити у загибель сина, чоловіка, чекали дзвінка чи повідомлення від нього.
І ось сповіщення з військової частини…
Після тривалих пошуків тіла Герой все-таки повернувся сьогодні додому назавжди на «на щиті».
Дорога скорботи , дорога слави
Домовина захисника, яку доправили із зони бойових дій до його рідного села 28 березня, була закритою. Адже зв’язок з ним обірвався напередодні великого християнського свята Різдва Христового 6 січня. А воював Григорій КРАВЧУК з грудня 2022 року, захищаючи Україну від російських нападників на Запорізькому напрямку. Був солдатом десантно- штурмової роти, сумлінно виконував свій військовий обов’язок.
Невеселим було цьогорічне Різдво у родині Кравчуків. Зв’язку з Григорієм не було. Важко знайти слова, щоб передати розпач рідних, важкі дні та безсонні ночі в очікуванії» новин. У серцях мами Анастасії Федорівни, дружини Людмили Юріївни, дочок Наталії і Тетяни, сина Василя жевріла надія: а раптом у полоні, можливо, живий. Але такої бажаної, такої звичної есемески – ”Все добре”, яка раніше чи не щодень надходила від нього, не було. Так збігло три
нестерпно болючих, неймовірно довгих місяці, і от повідомлення з військової частини: тривалі пошуки нарешті дали результат, після належної у таких випадках ДНК- експертизи тіло загиблого воїна Григорія Йосиповича Кравчука відправляється додому.
У печалі, скорботі завмерло рідне Городище, в якому він народився 7 вересня 1973 року в хорошій дружній сім’ї, отож виростав чесним, надійним, працьовитим хлопцем, користувався неабияким авторитетом серед учнів, вчителів Городищенської середньої школи, після закінчення якої здобув професію електромонтера з обслуговування електрообладнання. Працював у рембуддільниці районного споживчого товариства, на фарфоровому заводі, у відділі спорту районної державної адміністрації, в кожному з цих колективів його поважали, доручали найвідповідальнішу роботу.
Дорога воїна-захисника до рідної оселі виявилася довгою. На майдані Незалежності у Березному відбулося громадське прощання зі звитяжцем. Зі словами підтримки до рідних звернулися міський голова Руслан Петрович Пилипчук, настоятель храму Трьох Святих с. Городище отець Володимир. До вкритої жовто – блакитним полотнищем домовини з букетами квітів, оповитими траурними стрічками, підходили керівники, працівники спортивних закладів міста, друзі, яких у Григорія було ох як багато, представники міської ради, духовенства, військовослужбовці. Поруч невтішно ридали мама, дружина, діти героя, віддаючи останню шану турботливому синові, коханому чоловікові, люблячому батькові. Далі траурний кортеж попрямував до рідної оселі звитяжця у селі Городище, а потім вирушив до місцевого храму Трьох Святих, де відбулася заупокійна служба. Поховали Григорія Кравчука на кладовищі в урочищі Вороновка зі всіма військовими почестями.
Вічна пам’ять і слава герою.
Надія Ярмолюк
Список публікацій
Ярмолюк Н. Дорога скорботи , дорога слави / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2024. – N 14/ 04 квіт./. – С. 1.
Дорога до рідного дому була довгою: десантник із Рівненської області зник безвісти цьогоріч у січні // Факти
У громаді на Рівненщині зустрічатимуть кортеж із тілом загиблого штурмовика // Rivne Media\